Ухвала суду № 118253573, 09.04.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/26/24

Єдиний унікальний № 235/1586/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленторфострій Прионезького району Карелія, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши йому залишати місце свого мешкання в період доби з 18.00год. по 08.00год. наступної доби та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Вважає, що саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду провадження, з метою запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення..

Обвинувачений не заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просив заборонити залишати житло не з 18.00 год., а з 19.00год.

Захисник, представник потерпілого не заперечували проти продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Прокурор не заперечував проти зміни часу заборони залишати обвинуваченим житла не з 18.00 год., а з 19.00год.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Згідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що обвинувачений ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років,а тому може ухилятися від суду з метою уникнути покарання при визнанні його винним.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Також в судовому засіданні доведено, що наявний ризик незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_4 на потерпілого та свідків з метою дачі ними вигідних для обвинуваченого показів, оскільки обвинуваченому відоме місце мешкання потерпілого та свідків. Крім того, свідки є сусідами обвинуваченого.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим,що ОСОБА_4 з урахуванням його особистості, характеру та мотивів скоєного правопорушення, наявності раніше виниклих неприязних стосунків з потерпілим може вчинити інші кримінальні правопорушення.

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, національні суди в кожному випадку повинні забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням тяжкості скоєного кримінального правопорушенням ОСОБА_4 та його особи, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 2 місяці з 09.04.2024 року по 09.06.2024 року, заборонивши йому залишати місце свого мешкання в період з 19.00год. по 08.00год. наступної доби та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Суд вважає, що застосування саме такого запобіжного заходу буде запобігати ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 184, 372, 392 КПК України, суд У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці з 09.04.2024 року по 09.06.2024 року, заборонивши обвинуваченому залишати місце свого мешкання: АДРЕСА_1 , в певний період доби з 19.00год. по 08.00год. ранку, з обов`язками:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-утримуватись від спілкування зі свідками у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя