Постанова № 11825094, 12.10.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р.Справа № 12/43/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Колодяжна Ю.А. (довіреність № 01/33-149 від 04.12.2009 року);

                    Погадаєв В.О. (довіреність № 01/33-139 від 01.10.2010 року)

від відповідача: Корольова Г.А. (довіреність б/н від 28.09.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку „Примор’я”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „22” липня 2010 року

по справі № 12/43/10

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”, м. Миколаїв

до Публічного акціонерного товариства „Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку „Примор’я”, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка

про стягнення 167336,09 грн.

В С Т А Н О В И В :

02.04.2010 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Миколаївобленерго” (далі по тексту –позивач, Постачальник) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку „Примор’я” (далі по тексту –відповідач, Споживач) боргу по активній електроенергії в 167336,09 Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача і витрати по сплаті державного мита (1 674 грн.) та витрати на ІТЗ судового процесу (236 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії та норм чинного законодавства за отриману від позивача в період з грудня 2009 року по 17.02.2010 року електричну енергію не розрахувався.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.07.2010 року по справі № 12/43/10 (суддя Семенов А.К.) позовні вимоги ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” на користь позивача борг в загальній сумі 167336,09 грн. за спожиту активну електроенергію у грудні 2009 року –лютому 2010 року, 1673,36 грн. –державного мита та 236 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 26.08.2010 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким в позові ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд порушив та невірно застосував норми процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що судом взагалі залишено без уваги факт того, що 14.12.2009 року працівниками позивача було відключено ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” від енергопостачання, про що свідчать лист Березанського РВВС та лист голови наглядової ради ПАТ „ДЗОВ „Примор’я”.

Також, за твердженням скаржника, припинення енергопостачання підприємства 14.12.2009 року взагалі було безпідставним, оскільки на 01.12.2009 року за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 3500 грн.

На думку скаржника, акт від 17.02.2010 року не відповідає ні дійсності ні закону. Так, невірно зазначена дата акту, в акті не зафіксовані показники лічильника на час припинення енергопостачання, акт складений без участі належно уповноваженого представника відповідача.

Скаржник вважає, що оскільки енергопостачання на підприємство відповідача було припинено ще 14.12.2009 року, то він не міг здавати ні 30 грудня 2009 року ні в січні-лютому 2010 року ніяких актів та звітів про використану електроенергію, так як така не постачалась, а відповідно і не споживалась.

За посиланням скаржника, електропостачання на підприємство було поновлено лише 23.06.2010 року, а, згідно показників лічильника, з 30.11.2009 року по 23.06.2010 року відповідач спожив лише 332,1 кВт/год на суму 225,82 грн.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представники в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2009 року між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” в особі філії Березанського району та ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” укладено договір № 36/59 про постання електричної енергії разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.10-18).

Відповідно до пункту 9.4 Договору, строк його дії сторонами встановлений до „31” грудня 2009 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов'язався продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 199 кВт, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану (куплену) електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені договором.

Під час виконання умов даного Договору сторони домовились керуватись його умовами, а по всім питанням, що не обумовлені цим договором –чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (пункт 2.1 Договору).

Додатком № 10 до Договору № 36/59 від 15.05.2009 року встановлено порядок розрахунків. Так, розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок комерційного обліку фіксуються Споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються „Актом про використану електричну енергію” по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника (пункт 1 Додатку).

Споживач до 20 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання електричної енергії (п.2 Додатку № 10).

Судова колегія частково погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення в повному обсязі позовних вимог та вважає, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, а позовна заява та апеляційна скарга –частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постачання електроенергії на об'єкт ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” було припинено ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” 14.12.2009 року, а не 17.02.2010 року, згідно з Актом про припинення електропостачання № 36/59 від 17.02.2010 року, на що позивач посилається у своїй позовній заяві.

Так, факт відключення відповідача ще 14.12.2009 року підтверджується листом Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області № 56/3505 від 04.06.2010 року. З даного листа вбачається, що 14.12.2009 року до Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області звертався директор ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” Чечуй В.В. по питанню незаконного відключення табору Березанською філією ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” від електроструму. При виясненні причин відключення табору встановлено, що подача електроструму припинена в зв’язку з заборгованістю табору за спожиту електроенергію.

Між тим, місцевий господарський суд не проаналізував цей доказ відповідача та не дав йому належну оцінку.

Крім того, слід зазначити, що акт про припинення електропостачання № 36/59 від 17.02.2010 року взагалі складений з порушенням закону. Так, представник споживача –головний бухгалтер Пасучня, не був працівником ПАТ „ДЗОВ „Примор’я”, що підтверджується наданими відповідачем виписками з книги приказів по підприємству.

В свою чергу, судова колегія вважає, що електроенергія у 14 днів грудня 2009 року (до відключення) все ж таки поставлялась позивачем і споживалась відповідачем.

Так, за розрахунком, здійсненим судом апеляційної інстанції на підставі відомостей щодо споживання відповідачем електроенергії у листопаді 2009 року, у грудні 2009 року ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” спожило електроенергію на загальну суму 3002,32 грн. (з урахуванням 500,38 грн. –ПДВ). Такий розрахунок здійснений з урахуванням спожитих у листопаді 2009 року 150 кВт (середньодобово), 2-ох тарифів та 14 днів грудня 2009 року (150 х 0,58460 + 150 х 0,60680 = 178,71 кВт/год х 14 днів + 20 % ПДВ).

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику”, пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору № И 1719 від 27.06.2006 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.

Отже, позовні вимоги ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” підлягають частковому задоволенню – в частині стягнення з ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” 3002,32 грн. –за спожиту електроенергію у 14 днів грудня 2009 року.

Учасники процесу ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які вони посилалися як на основні підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 22.07.2010 року по справі № 12/43/10 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга ПАТ „ДЗОВ „Примор’я” –частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку „Примор’я” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „22” липня 2010 року по справі № 12/43/10 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку „Примор’я” (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, р/р 26002169884 в Райфайзен Банк „Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 05521100) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул.Громадянська,40, п/р із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) борг за спожиту активну електроенергію в розмірі 3002,32 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку „Примор’я” (57460, Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, р/р 26002169884 в Райфайзен Банк „Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 05521100) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул.Громадянська,40, п/р 26002225010060 у МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код 23399393) 29,96 грн. –державного мита за розгляд позовної заяви та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 4,22 грн.

В решті позову –відмовити”.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська,40, п/р26002225010060 у МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код 23399393) на користь Публічного акціонерного товариства „Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку „Примор’я” (57460, Миколаївська область, Березанський район, с.Рибаківка, р/р 26002169884 в Райфайзен Банк „Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 05521100) державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 822,01 грн.

4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                     С.І. Колоколов

Суддя                     Г.П. Разюк

Суддя                     М.С. Петров

Повний текст постанови

          складено „15” жовтня 2010 року.