Ухвала суду № 118250534, 03.04.2024, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/834/14-ц

провадження № 6/197/16/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шевченко О.В., розглянувши в приміщенні суду заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну стягувача ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 у виконавчому проваджені по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 197/834/14-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судових витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 2656,80 грн..

На підставі наданих суду матеріалів судом встановлено, що 01.09.2015 у справі № 197/834/14-ц було стягнуто судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 у розмірі 2656,80 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер первісний стягувач ОСОБА_1 . Відповідно до договору про поділ спадкового майна від 16.06.2021 ОСОБА_2 є правонаступником ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Виконання судового рішення має бути захищене як складова частина доступу до суду в світлі вимог ст. 6 Конвенції (Справа «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) від 19.03.1997.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України :

1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

2. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

3. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

5. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 261, 442, ЦПК України, 1216, 1218 ЦК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому проваджені по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 197/834/14-ц, а саме замінити стягувача: ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО