Постанова № 118249241, 08.04.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2333/24

3/758/1734/24

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої кореспондентом 1+1 Media, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, працюючого водієм КП «Київпастранс», який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

12 лютого 2024 року о 18 годині 27 хвилин, ОСОБА_2 , в місті Києві по вулиці Нижній Вал, будинок 11, керуючи транспортним засобом марки «МАЗ 107467», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить КП «Київпастранс», не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mitsubishu Eclipse Cross», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , та яка рухалась в попутному напрямку, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 2.3 б) Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 860962, складеного 12 лютого 2024 року, вбачається, що 12 лютого 2024 року о 18 годині 27 хвилин, ОСОБА_1 , в місті Києві по вулиці Нижній Вал, будинок 11, керуючи транспортним засобом «Mitsubishu Eclipse Cross», державний номерний знак НОМЕР_2 , стоячи в заторі, не вжила заходів щодо недопущення самовільного руху транспортного засобу, не поставила на стоянкове гальмо, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «МАЗ 107467», державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв ззаду, та яким керував ОСОБА_2 , чим порушила вимоги п.п. 15.12, 2.3 б) Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні дорожньо - транспортно пригоди, яка сталася 12 лютого 2024 року в місті Києві по вулиці Нижній Вал, 11, не визнав та пояснив, що автомобілі рухалися по вулиці Нижній Вал в напрямку вулиці Глибочицької, на дорозі була значна закоркованість, відстань між автомобілями, на його думку, була приблизно 3 метри. Коли автомобілі у смузі почали повільний рух вперед, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 почав рухатись назад та він відчув зіткнення. Вказує, що характер ушкоджень свідчить про те, що ДТП трапилося саме з вини водія ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що дорожньо - транспортна пригода сталася через водія ОСОБА_2 , який не дотримуючись дистанції між транспортними засобами та вчинив зіткнення з автомобілем, яким вона керувала. При цьому, вказала, що автомобіль марки «Mitsubishu Eclipse Cross» оснащений автоматичною коробкою передач, тому самовільний рух назад автомобіля є унеможливленим. Крім цього, зазначила, що її автомобіль взагалі був заблокований у зв`язку з пробемами з сигналізацією, тому навіть працівники поліції, які приїхали за викликом, не одразу змогли його розблокувати.

Суд, вислухавши пояснення правопорушників, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наданими суду письмовими доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 860963 від 12 лютого 2024 року, схемою місця ДТП від 12 лютого 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Так, згідно схеми місця ДТП від 12 лютого 2024 року, складеної поліцейським УПП в м. Києві ДПП Фроловим І.Р., в присутності водіїв транспортних засобів вбачається, що:

- транспортний засіб марки «Mitsubishu Eclipse Cross», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_1 отримав ЛФП накладки над номерним знаком на багажнику;

- транспортний засіб марки «МАЗ 107467», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить КП «Київпастранс», отримав пошкодження ЛФП передньої частини.

При цьому, суд критично оцінює показання водія ОСОБА_2 у судовому засіданні про рух назад транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки такі твердження спростовуються поясненнями водія ОСОБА_1 та даними схеми ДТП щодо характеру та локалізації отриманих автомобілями ушкоджень внаслідок ДТП.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п.п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху України доведена належними та допустимими доказами у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, внаслідок чого його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_2 не є особою з інвалідністю, офіційно працює, доказів притягнення до адміністративної відповідальності не надано, вину в судовому засіданні визнав та у вчиненому щиро розкаявся.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.

Натомість, вирішуючи питання наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо - транспортно пригоди, яка сталась 12 лютого 2024 року в місті Києві по вулиці Нижній Вал, 11, суд зазначає наступне.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто, відповідно до вимог ст. ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

Наведені вимоги законодавства не дотримані при складанні протоколу серії ААД 860962 від 12 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП.

Так, статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та із доданих до нього матеріалів, в них відсутні відомості та допустимі докази того, що від порушення водієм ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення вимог ПДР України, та винних дій останньої, настали наслідки у виді пошкодження транспортного засобу належного КП «Київпастранс», яким керував водій ОСОБА_2 . Зокрема, в судовому засіданні встановлено та підтверджено водієм ОСОБА_1 , що автомобіль під її керуванням оснащених автоматичною коробкою передач, що унеможливлює самовільний рух назад автомобіля. Крім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП не підтверджена даними схеми ДТП.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України, що вказує на відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 1, 8 Конституції України, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

В ч.1 ст. 6 Конвенціїпрозахист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 124, 247, 283, 284 КпАП України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Подільс.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA468999980313151206000026008, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Леся БУДЗАН