Постанова № 11824638, 13.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                          

13.10.10                                                                                           Справа № 3/202

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                       Давид Л.Л.

                                                                                                     Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ„Карпатський дім”, м.Трускавець

на рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2010р.

у справі №3/202

за позовом: ПП „Концептеріа”, м.Дрогобич

до відповідача: ЗАТ„Карпатський дім”, м.Трускавець

про стягнення 16 843,93 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Летнянчин В.М.- представник.

від відповідача: Станько Т.Р.- представник.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів та про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.07.2010 р. у справі №3/202 (суддя Березяк Н.Є.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача 16802,50 грн. основного боргу, 41,43 грн. –три відсотки річних, відшкодовано судові витрати.

Рішення суду мотивовано обгрунтованістю позовних вимог, а саме наявністю доказів про надання позивачем послуг по розробці WEB сайту (дизайн сайту та програмування) у встановлені договором терміни та неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання за договором, оскільки останнім не підписано акт виконаних робіт та не сплачено решту вартості виконаних робіт, чим порушено свої зобов»язання за договором від 16.02.2009р. про надання послуг по розробці WEB сайту (дизайн сайту та програмування).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем оскаржено його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на недостовірних та неналежних доказах, оскільки господарським судом не належним чином досліджено ті обставин справи, що мають значення для вирішення спору, що призвело до неповного з»ясування обставин справи, а відтак, таке рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню.

Вимоги апеляційної скарги та доповнення до неї обгрунтовані тим, що господарським судом не з»ясовано правової природи представлених позивачем електронних документів, які не відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи електронний документообіг», а також Закону України «Про електронний цифровий підпис», оскільки електронний підпис є обов»язковим реквізитом. Посилання позивача на лист-відповідь №308 від 12.08.2009р., як на підтвердження факту користування сайтом не заслуговують на увагу, оскільки в даному документі обставина користування сайтом не зазначена. Господарським судом помилково встановлено, що позивачем повністю встановлено сайт на серверах належних товариству, програмний код та графічні ресурси, покликаючись лише на твердження позивача про те, що відповідачу був наданий доступ до ресурсів сайту.Акт здачі-приймання не містить дати його складання, відсутні докази направлення його замовнику.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що факт встановлення сайту скаржником в суді першої інстанції не заперечувався, доказів протилежного не подано, станом на 12.08.2009р., розроблений позивачем сайт працював і ЗАТ «Карпатський дім», листом №308 вимагало зупинити будь-які дії спрямовані на припинення його роботи.

В судовому засіданні представник відповідача подав пояснення по справі з урахуванням обставин вкладених в апеляційній скарзі та доповненні до неї, вказв на невиконання позивачем належним чином умов договору, а саме не надання всієї необхідної документації на умовах та в строк, визначений договором. Вказав на доказ звернення до позивача з листом №308 від 12.08.2009р., що містить вимогу на протязі семи днів завершити всі роботи по розробці сайту товариства , передбачені умовами договору.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що макет сайту одержано, проте він не сподобався керівнику відповідача, всі технічні умови були направлені відповідачу, а тому свої зобов'язання за договором виконав повністю, вазуючи на те, що договір не розривався, а позивач від його виконання не відмовлявся.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Львівський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Спір у справі виник через те, що позивач вказує на неналежне виконання відповідачем свого зобов’язання за договором, оскільки останнім не підписано акт виконаних робіт та не сплачено решту вартості виконаних робіт, відповідно порушено зобов»язання за договором від 16.02.2009р. про надання послуг по розробці WEB сайту (дизайн сайту та програмування), а тому просить стягнути з відповідача 16802,50 грн. боргу. та 41,43 грн.- три відсотки річних.

Відповідно до розділу ІІІ вказаного договору, обов»язками виконавця за договором є своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в п.1.2 цього договору, при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов»язань, згідно з цим договором, терміново повідомити про це замовника, складати та передавати замовнику акт про надання послуг, своєчасно надавати замовнику графічні макети на затвердження, час виконання усіх робіт становить не більше трьох місяців з моменту отримання завдатку до повної сплати решти суми зазначені в п.2.2.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.02.2009 року між ЗАТ„Карпатський дім” (Замовник) та ПП „Концептеріа” (Виконавець) було укладено договір про надання послуг по розробці WEB сайту (дизайн сайту та програмування). На виконання умов договору ПП „Концептеріа” зобов’язувалося виконати роботи по розробці програмного забезпечення WEB сайту (дизайн сайту та програмування) в порядку та на умовах, визначених договором та у встановлені договором терміни, а ЗАТ„Карпатський дім” зобов’язувалося прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у встановлені договором терміни.

Договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що час виконання всіх робіт передбачених договором становить не більше 3 місяців з моменту отримання завдатку ( 50 % вартості). Як вбачається з матеріалів справи, завдаток в сумі 16802,50 грн. був сплачений відповідачем 17.03.2009 року, відповідно роботи по договору повинні були бути виконані до 17 червня 2009 року.

Частинами 1, 2 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.3.6 договору, замовник зобов’язаний приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим договором.

Таким чином, зобов’язання відповідача за договором обумовлене виконанням позивачем вказаних положень договору.

Частинами 1-3 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З положень укладеного договору (п.3.3 договору) вбачається, що факт вчасного, повного та належного надання виконавцем послуг встановлюється актом про надання послуг, який виконавець зобов'язується передати замовнику, після завершення усіх робіт.

В матеріалах справи (а.с. 15) знаходиться копія акту здачі-прийняття послуг. Проте, з поданої позивачем копії цього акту вбачається, що такий підписаний лише стороною виконавцем (позивачем). Натомість, підпис уповноваженої особи завірений печаткою зі сторони замовника (відповідача) відсутній. Таким чином, представлений позивачем акт підписаний в односторонньому порядку та не містить дати складення такого, отже не породжує жодних взаємних правових зобов'язань.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів надсилання цього акту замовнику.

Із пункту 3.3. договору, вбачається, що передати замовнику акт про надання послуг є обов'язком виконавця. Отриманий акт підписується, що свідчить про належне виконання сторонами своїх зобов'язань і лише на підставі цього акту (підписаного обома сторонами) замовник оплачує решту суми обумовленої договором.

Відповідно до п.2.1. договору - загальна вартість проведених послуг становить 33605 грн. і оплачується завдатком перед початком роботи у розмірі 50%, що становить 16802,5 грн. та решту суми по факту виконаних робіт та фіксується в актах про надані послуги.

Згідно з п.2.2. договору - замовник зобов'язаний перерахувати завдаток перед початком роботи та решту суми зазначену в актах по наданих послугах протягом 3 днів з моменту підписання такого акту.

Таким чином, з наведених договірних положень вбачається, що обов'язок замовника сплатити решту суми настає з моменту підписання акту про надання послуг (п.2.2.).

Акт про надання послуг за результатами наданих послуг виконавець зобов'язаний передати замовнику. Оскільки, цього виконавцем не було зроблено, момент виконання замовником свого обов'язку по сплаті решти суми ще не настав, так як такий момент обумовлено фактом передання акту про надання послуг.

Тобто, закріплений у п.3.3. договору обов'язок передати замовнику акт про надання послуги кореспондується із фактом вчасного та належного наданням виконавцем обумовлених сторонами послуг, що становлять предмет договірних відносин. За умови відсутності такого акту, не має жодних підстав стверджувати, що виконавець вчасно та належно надав усі необхідні послуги та повністю виконав свої зобов'язання за договором.

Відповідно до звичаїв ділового обороту акти про надання послуг є підставою для виконання грошового зобов'язання.

Подані позивачем електронні документи, не спростовують вказані обставини, оскільки Із законодавчих положень ст.1, ч.І ст.5 та ч.І ст.6 Закону України «Про електронні документи та документообіг»вбачається, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, за відсутності якого такий документ не має жодної юридичної сили, а отже і доказової сили.З поданих копій електронних документів не вбачається, що такі зняті з оригіналів електронних документів, на яких міститься електронний підпис та докази їх отримання відповідачем.

Крім того, за умови доведення виконавцем договору можливості резервування клієнтами номерів у готелі відповідача, це не означає, що такий виконавець виконав свої зобов'язання за укладеним договором про надання послуг в повному обсязі та належним чином, оскільки із укладеного між сторонами договору вбачається, що розробка такої функції ВЕБ-сайту як «Бронювання номерів»становить лише одну із складових послуг, які зобов'язувався надати виконавець.

З оскаржуваного рішення вбачається, що висновок про надання замовнику повного доступу до ресурсів сайту та паролі адміністратору зроблено лише на підставі тверджень позивача, проте такий порядок дослідження обставин справи та підтвердження їх належними і допустимими доказами суперечить ГПК України, оскільки, твердження позивача є необгрунтованими та не підтверджені достовірними доказами.

Крім того, господарським судом безпідставно взято до уваги лист ЗАТ «Карпатський дім»№ 308 від 12.08.2009 року, оскільки із змісту цього листа не вбачається, що замовник користується сайтом, даний лист є свідченням того, що відповідач звернувся до позивача з претензіями про неналежне та неякісне надання послуг згідно укладеного договору.

Отже, позивач в порушення вимог п.3.3, 5.1 договору не передав відповідачу, акт про надання послуг, а тому є таким, що прострочив виконання зобов’язання.

На день винесення рішення у відповідача були відсутні підстави для сплати заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості.

Надані позивачем акт наданих послуг не є належним доказом надання послуг, оскільки не підписаний відповідачем. Докази направлення цих актів на адресу відповідача позивачем також не надані, а тому останнім не доведено надання послуг за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином, враховуючи викладені обставини та положення ст.ст. 612 –614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 221 Господарського кодексу України, підстави для виникнення у відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором відсутні.

Позовні вимоги є неправомірними та задоволенню не підлягають, так як необхідною правовою підставою для стягнення 3% річних є встановлення факту порушення або невиконання зобов’язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ЗАТ„Карпатський дім”, м.Трускавець задоволити.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 01.07.2010 р. у справі №3/202 скасувати.

3.Прийняти нове рішення. В стягненні з ЗАТ„Карпатський дім”, м.Трускавець на користь ПП „Концептеріа”, м.Дрогобич 16843,93 грн. та в цій частині судових витрат відмовити.

Стягнути з ПП „Концептеріа” (82100, м.Дрогобич, вул.П.Орлика,9 кв.27 код ЄДРПОУ 34572983) на користь ЗАТ„Карпатський дім” (82200, м.Трускавець, вул.. Суховоля,60А , код код ЄДРПОУ 32037555) 84,22 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя                                         Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                                     Давид Л.Л.

Суддя                                                                                                     Мурська Х.В.