Рішення № 118237236, 09.04.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1478/24

Провадження № 2/346/1004/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Івасів В.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 25.09.2010року перебуваєз відповідачему шлюбі, в якому у них народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач вдобровільному порядкуматеріальної допомогина утриманнявказаних дітейне надає.Позивачуважко самостійноутримувати дітей,оскільки збільшилисьціни напродукти харчування та одяг, а діти ростуть та потребують покращеного харчування, забезпечення одягом та всім іншим, що є необхідним для забезпечення нормального рівня життя дитини. Відповідач є молодим та працездатним, офіційно працевлаштованим токарем у приватного підприємця ОСОБА_5 , де отримує високу заробітну плату, стан його здоров`я та матеріальне становище дають йому можливість сплачувати аліменти на утримання їхніх дітей. Тому позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання вказаних дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення останніми повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явилася, одночасно з позовною заявою подала до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати в її відсутності (а. с. 3).

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказав, що він бажає примиритися з позивачем, матеріальну допомогу на утримання дітей він надає регулярно, по мірі їхнього звернення, купляє їм продукти та одяг, однак, докази, які підтверджували вказані обставини у нього відсутні, оскільки фіксувати їх не було потреби. Крім того, його мати, яка перебуває за кордоном, також допомагає утримувати дітей, передає посилки, а також є свідок, якому відомі ці обставини, при цьому клопотання про його допит в судовому засіданні він не вважав за необхідне заявити. Відповідач також підтвердив його офіційне працевлаштування у вказаного підприємця саме на посаді пакувальника меблів.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно з даними повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони одружилися 25.09.2010 року. Шлюб зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 420 (а. с. 4).

Відповідно до даних свідоцтв про народження, сторони є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, 7).

Факт проживання вказаних дітей з позивачем стверджується даними витягів з реєстру територіальної громади №2024/000719976 та №2024/000720005 від 22.01.2024 року, виданих Печеніжинською територіальною громадою (а.с. 6, 8, 10).

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першоюст. 12 зазначеного Законувстановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Відповідно до ч.2ст.51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 цього Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На підставінаведеного,враховуючи вікдітей сторінта пов`язаніз цимвитрати наїхнє харчування,лікування принеобхідності,забезпечення найбільшнеобхідними речами,майновий станплатника аліментів,його працевлаштованість,суд вважаєможливим визначитиаліменти урозмірі 1/3частки зусіх видівдоходів відповідача,що відповідатимевимогам розумностіі справедливості,та установленійсудовій практиці. Доводи відповідача, який зобов`язаний утримувати дітей до їх повноліття, щодо добровільного надання коштів на утримання дітей на увагу не заслуговують, оскільки доказів які б стверджували вказані обставини ним не надано.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач.

На підставі наведеного, ст.ст. 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст.141, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки, жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , аліменти на утримання їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 22 березня 2024 року і проводити до досягнення вказаними дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , судовийзбір всумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок накористьдержави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка, жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09 квітня 2024 року.

Суддя: Яремин М. П.