Ухвала суду № 118229588, 08.04.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2024 рокусправа № 380/7022/24місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява правління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації код ЄРДПОУ 23948842, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. М. Скорика, 17 до Державної аудиторської служби України код ЄДРПОУ 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, у якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-22-017273-а від 06.02.2024 Держаудитслужби.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Суддя встановив, що позовна заява Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Згадана норма вводиться в дію з 20.02.2024. У зв`язку з цим позивач, який є юридичною особою (публічної форми власності) повинен до подання позову зареєструвати електронний кабінет.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 18 КАС України процесуальні наслідки, передбачені згаданим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Окрім цього, згідно з частиною першою статті 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач самостійно надіслав відповідачу позовну заяву з додатками, чим порушив вимоги частини першої статті 160 КАС України.

Таким чином, відповідачу необхідно подати до суду примірники позовної заяви з додатками для відповідача.

Частина третя статті 161 КАС України визначає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до «Положення про управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації», затвердженого розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації No1158/0/5-18 від 31.10.2018 року. Управління с бюджетною неприбутковою установою, не є платником податку на прибуток підприємств. Фінансування діяльності Управління здійснюється зі спеціального фонду і використовується на його утримання та спрямоване для реалізації завдань та напрямів, які стосуються капітального будівництва об`єктів житлово-комунального і соціального призначення, у зв`язку із відсутню кошторисних призначень по КЕКВУ 2800, передбаченому для оплати судового збору та браку коштів, передбачених на утримання управління, не може бути здійснена оплата судових зборів.

Вирішуючи таке клопотання, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до положень статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини першої згаданої статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору, є його майновий стан. При цьому Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може звільнити учасника справи від сплати судового збору з підстави врахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон України "Про судовий збір", ані КАС України не містять.

Крім цього, суддя зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зокрема, звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 1 частиною першою статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов`язані сплачувати відповідний збір. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018 у справі №К/9901/3468/17.

Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про неможливість сплати ним судового збору, інших доказів неплатоспроможності суду не надано, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви необхідно відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Суддя встановив, що у межах цієї справи позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправним і скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-22-017273-а від 06.02.2024 Держаудитслужби.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 згаданого Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

у х в а л и в :

залишити без руху позовну заяву Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- нової редакції позовної заяви із зазначенням відомостей про реєстрацію електронного кабінету,

- примірників позовної заяви з додатками для учасників справи;

- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

СуддяГулик Андрій Григорович