Рішення № 118229020, 08.04.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року справа № 340/5723/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» (далі Підприємство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2021 року, якими:

- зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року;

- зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.

У судовому засіданні представник зазначив, що договори, які укладено з контрагентами, носили реальний характер і настали правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

Платник податків правомірно сформував в декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту і визначив суму бюджетного відшкодування.

Стверджував, що під час перевірки надали усі документи бухгалтерського і податкового обліку стосовно взаємовідносин з контрагентами.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 5 а.с.68-79).

У судовому засіданні представник пояснив, що договори, які укладені Підприємством з контрагентами, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.

Доказом того, як вважає він, є результати аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, інформації з підсистеми «аналітична система» вкладки «Перегляд результатів співставлення» ІТС «Податковий блок», показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди, даних бухгалтерського обліку і первинних документів та податкової інформації щодо діяльності контрагентів.

Стверджував, що отримана інформація доводить, що Підприємство не вступало в господарські правовідносини зі згаданими контрагентами.

Водночас звернув увагу, що безпідставно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, яка сформована за рахунок частин від`ємного значення суми податку за березень 2021 року, відносно якого раніше прийнятті податкові повідомлення-рішення.

13 вересня 2021 року судом відкрито загальне позовне провадження (Том 5 а.с.3-4).

15 червня 2023 року суд зупинив провадження у справі (Том 7 а.с.130-131).

01 березня 2024 року суд поновив провадження у справі (Том 7 а.с.191-192).

05 квітня 2024 року сторони до суду не з`явились, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином (Том 7 а.с.193-194, 197-198, 203).

Подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (Том 7 а.с.199-202).

Відповідно до приписів частини 3 статті 194 КАС України суд прийняв ухвалу про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.

Так, у період з 22 по 29 червня 2021 року Управління провело позапланову документальну виїзну перевірку діяльності Підприємства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення суми податку на додану вартість, яка перевищує 100000 грн, і визначення суми бюджетного відшкодування (Том 1 а.с.29-108).

Податкові інспектори встановили наступне (Том 1 а.с.29-108).

Підприємство орендує виробничі і складські приміщення.

Платник податків придбає олію соняшникову, шрот, сою, яку передає на переробку.

Продукцію експортує різним споживачам нерезидентам.

Фактичне вивезення товару за межі митної території України підтверджено документально.

Від`ємне значення суми податку на додану вартість за квітень 2021 року склало 90561857грн, що становить 100% загальної суми податкового кредиту з придбання олії, шроту соєвого, які експортувались за межі митної території України.

До бюджетного відшкодування задекларовано 16595694 грн.

Встановили завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року на 996662 грн.

Суть завищення включення до податкового кредиту з податку на додану вартість коштів, які сплачені: ПП «Віктор і К» (далі Підприємство 2) за придбання шроту і олії соняшникової (ПДВ 69283,59 грн); ПП «Гідросенд» (далі Підприємство 3) за послуги суборенди вагонів (ПДВ 19716,67 грн); ТОВ «Транзпостач» (далі Товариство) за шрот соєвий, олію соєву і переробку сої, яка придбана у ТОВ «Пітан» (далі Товариство 2) (ПДВ 885995,30 грн); ПП «Надніпрянське» (далі Підприємство 4) за послуги суборенди вагонів (ПДВ 21666,67 грн) (Том 7 а.с.128).

Встановили завищення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн.

Суть завищення завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2021 року на 1047489 грн стосовно взаємовідносин з такими контрагентами: Підприємством 2 (ПДВ 217462,97 грн); Товариством (ПДВ 768264,62 грн); Підприємством 4 (ПДВ 61760,96 грн) (Том 7 а.с.128).

Інспектори зробили висновок про наявність усіх документів бухгалтерського і податкового обліку, що відображають господарські операції.

Інспектори не заперечували прийняття товару і подальшу реалізацію.

Інспектори не заперечували надання послуг з переробки і перевезення вантажу.

Інспектори зробили висновок про неможливість поставки товарів і надання послуг згаданими контрагентами, оскільки їх контрагенти не могли виконати зобов`язання.

На думку інспекторів, Підприємство придбало товари невідомого походження, а послуги з перевезення не надало Підприємство 3 і Підприємство 4, оскільки в їх користуванні та власності не перебували вагони.

В ході проведення перевірки використано такі документи: загальна інформація згідно баз даних ДПС; декларації з податку на додану вартість та додатки до них; Єдиний реєстр податкових накладних; інформація з підсистеми «аналітична система» вкладки «Перегляд результатів співставлення» ІТС «Податковий блок» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів; первинні документи бухгалтерського і податкового обліку Підприємства.

Керівник Управління погодився з висновками інспекторів і прийняв податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, якими:

- зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року;

- зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн. (Том 1 а.с.109-113).

Штрафна санкція застосована у розмірі 50% грошового зобов`язання (Том 1 а.с.113).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2021 року включено частину від`ємного значення суми податку за березень того ж року (Том 7 а.с.128).

Стосовно від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року Управління провело позапланову документальні перевірку і прийняло податкові повідомлення-рішення, висновки яких використані під час перевірки, на підставі котрої прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення (Том 7 а.с.87-122).

Підприємство оскаржило у судовому порядку податкове повідомлення-рішення, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року (Том 7 а.с.123-128).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №340/5612/21 податкове повідомлення-рішення визнано протиправним і скасовано (Том 7 а.с.136-144).

Рішення суду набрало законної сили 23 лютого 2024 року (Том 7 а.с.162-190).

Суди першої і апеляційної інстанції зробили висновок, що платник податків правомірно сформував податковий кредит і зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2021 року.

Позов подано до суду 07 вересня 2021 року (Том 5 а.с.1).

Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.

Перш за все, податковий орган визнає, що Підприємство придбало олію, шрот соєвий і сою відповідно до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, в яких зазначено, що продавцями є Підприємство 2, Товариство і Товариство 2.

Управління визнає рух товарів і коштів.

Податковий орган стверджує, що товар не постачали Підприємство 2, Товариство і Товариство 2, оскільки виявлені порушення у відносинах з їх контрагентами-постачальниками.

Податкові інспектори не використовували акти перевірок Підприємства 2, Товариства і Товариства 2, а лише аналізували інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних (далі Реєстр) стосовно цих платників податків.

Інформація і висновок стосовно взаємовідносин з Підприємством 2.

Так, у квітні 2021 року Підприємство 2 придбало і переробило 9277,67 т насіння соняшника (Том 1 а.с.45).

161,7 т насіння соняшника, джерело походження якого не встановлено, так як не визнається постачання від двох контрагентів (Том 1 а.с.45).

Отже, інспектори зробили висновок, що Підприємство 2 реалізувало Підприємству олію і шрот соняшниковий, які вироблені з насіння соняшника невідомого походження.

Таким чином інспектори визнають постачання товару.

Олія і шрот могли бути вироблені з насіння соняшника, походження якого податковий орган визнає легітимним.

Тому суд зробив висновок про реальність господарської операції між Підприємством і Підприємством 2.

Підприємство олію і шрот реалізувало контрагентам-нерезидентам, що встановлено під час перевірки.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 69283,59 грн, які сплачено Підприємству 2.

Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).

Інформація і висновок стосовно взаємовідносин з Товариством.

Так, згідно первинних документів бухгалтерського і податкового обліку Товариство реалізувало Підприємству шрот і олію соєву і надало послуги з переробки сої, яка придбана у Товариства 2.

У квітні 2021 року Товариство придбало і переробило 8588,86 т сої (Том 1 а.с.56).

489,95 т сої, джерело походження якої не встановлено (Том 1 а.с.52).

Отже, інспектори зробили висновок, що Товариство реалізувало Підприємству шрот і олію соєву, які вироблені з сої невідомого походження.

Таким чином інспектори визнають постачання товару.

Шрот і соя могли бути вироблені з сої, походження якої податковий орган визнає легітимним.

Тому суд зробив висновок про реальність господарської операції між Підприємством і Товариством стосовно продажу соєвого шроту і олії.

Підприємство шрот і олію соєвий реалізувало контрагентам-нерезидентам, що встановлено під час перевірки.

Податковий орган не заперечує факту переробки сої, яку передало Підприємство, попередньо придбавши у Товариства 2.

Цього ж не заперечує і Товариство.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 885995,30 грн, які сплачено Товариству.

Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).

Інформація і висновок стосовно взаємовідносин Підприємством 4.

Так, згідно первинних документів бухгалтерського і податкового обліку у квітні 2021 року Підприємство мало сплатити Підприємству 4 за суборенду вагонів кошти у сумі 130000грн (з урахуванням ПДВ 21666,67 грн) (Том 1 а.с.40).

Підстава акт надання послуг і податкова накладна від 30 квітня 2021 року (Том 1 а.с.40, Том 7 а.с.18).

Відповідач не заперечує, що вагони використовували, оскільки залізничним транспортом експортували олію і інші товари.

Інспектори зробили висновок, що Підприємство 4 не мало повноважень передати вагони в суборенду, так як не є їх власником.

Водночас Підприємство 4 у квітні 2021 року задекларувало придбання послуг з оренди вантажних вагонів від ТОВ «Діва Логістик Консалтинг» (далі Товариство 3), яке теж не є їх власником (Том 1 а.с.40-43).

За повідомленням АТ «Українська Залізниця» (носить довідковий характер) вагони перебувають у власності ПАТ «Дніпровагонмаш» (далі Товариство 4) (Том 6 а.с.2).

Товариство 4 (виробник вагонів) повідомило, що у травні-червні 2020 року 100 вагонів придбані ТОВ «ТАС АГРО» (далі Товариство 5) (Том 6 а.с.219-227).

Товариство 3 повідомило, що 25 серпня 2020 року уклало договір оренди 20 вагонів з Підприємством 4 (Том 6 а.с.53).

Товариство 3 повідомило, що у липні 2020 року отримало вагони в оренду на підставі правочину, який укладено з ТОВ «ТАС Логістик» (далі Товариство 6) (Том 6 а.с.53).

Товариство 6 повідомило, що вагони з червня 2020 року перебувають у його оренді на підставі договору, який укладено з Товариством 5 (Том 6 а.с.81-178).

Товариство 6 визнало, що з серпня 2020 року вагони передані в оренду Товариству 3, яке повернуло їх упродовж червня-серпня 2021 року.

Отже, Підприємство 4 користувалось вагонами на відповідній правовій підставі і передало в суборенду Підприємству.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 21666,67 грн, які мають бути сплачені Підприємству 4.

Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).

Інформація і висновок стосовно взаємовідносин Підприємством 3.

Так, згідно первинних документів бухгалтерського і податкового обліку у квітні 2021 року Підприємство мало сплатити Підприємству 3 за суборенду вагонів кошти у сумі 118300 грн (з урахуванням ПДВ 19716,67 грн) (Том 1 а.с.36).

Підстава акт надання послуг і податкова накладна від 30 квітня 2021 року (Том 1 а.с.36-39).

Відповідач не заперечує, що вагони використовували, оскільки залізничним транспортом експортували олію і інші товари.

Інспектори зробили висновок, що Підприємство 3 не мало повноважень передати вагони в суборенду, так як не є їх власником.

Водночас Підприємство 3 у квітні 2021 року задекларувало придбання послуг з оренди вантажних вагонів від ТОВ «Діва Логістик Консалтинг» (далі Товариство 3), яке теж не є їх власником (Том 1 а.с.40-43).

Товариство 3 склало і зареєструвало податкову накладну від 30 квітня 2021 року стосовно взаємовідносин з Підприємством 3 (Том 1 а.с.36).

За повідомленням АТ «Українська Залізниця» (носить довідковий характер) вагони перебувають у власності ПАТ «Дніпровагонмаш» (далі Товариство 4) (Том 6 а.с.2).

Товариство 4 (виробник вагонів) повідомило, що у травні-червні 2020 року 100 вагонів придбані ТОВ «ТАС АГРО» (далі Товариство 5) (Том 6 а.с.219-227).

01 квітня 2021 року Товариство 3 і Підприємство 3 уклали договір суборенди 20 вагонів (Том 7 а.с.27-54).

Товариство 3 повідомило, що у липні 2020 року отримало вагони в оренду на підставі правочину, який укладено з ТОВ «ТАС Логістик» (далі Товариство 6) (Том 6 а.с.53).

Товариство 6 повідомило, що вагони з червня 2020 року перебувають у його оренді на підставі договору, який укладено з Товариством 5 (Том 6 а.с.81-178).

Товариство 6 визнало, що з серпня 2020 року вагони передані в оренду Товариству 3, яке повернуло їх упродовж червня-серпня 2021 року.

Отже, Підприємство 3 користувалось вагонами на відповідній правовій підставі і передало в суборенду Підприємству.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Підприємство правомірно включило до податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2021 року кошти у сумі 19716,67 грн, які мають бути сплачені Підприємству 3.

Такі дії узгоджуються з приписами статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг) або сплата коштів, що підтверджено податковою накладною).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, яким зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.

Так, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складається і з від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року (Том 7 а.с.128).

Висновок про завищення бюджетного відшкодування за квітень 2021 року похідний від висновку про завищення від`ємного значення суми податку за березень того ж року.

Отже, податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування є похідним від податкового повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення суми податку.

Податкове повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року судом визнано протиправним і скасовано (справа №340/5612/21) (Том 7 а.с.136-144, 162-190).

Приписами пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2021 року, яким зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.

Тому позов належить задовільнити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 22700 грн (Том 1 а.с.12).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 27 липня 2021 року, яким Приватному підприємству «Агро Євро Партнер» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 996662 грн за квітень 2021 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 27 липня 2021 року, яким Приватному підприємству «Агро Євро Партнер» зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2021 року на 1047489 грн і застосовано штраф у сумі 523745 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» судові витрати в сумі 22700 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ