Рішення № 118228163, 08.04.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Справа № 280/1173/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі ГУ ПФУ у Київській області, відповідач), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, третя особа), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.01.2024 №3858/03-16 про відмову позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 29.12.2009 №16/34808 ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» за період роботи з 01.01.1980 по 31.07.1985;

зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу перерахованої на підставі довідки заробітну плату від 29.12.2009 №16/34808 ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» за період роботи з 01.01.1980 по 31.07.1985 пенсії з дня подання заяви про перерахунок, тобто з 12.01.2024.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що наявність сумнівів у відповідача щодо поданих заявником документів відповідно до положень законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають перерахунку пенсії на підставі таких документів, однак не можуть позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу та відомостей про заробітну плату. Вказує, що твердження відповідача про відсутність первинних документів, які могли б підтвердити відомості, наведені у спірній довідці, не ґрунтується на результатах перевірки достовірності довідки (від моменту подання заяви до прийняття оскаржуваного рішення минув лише тиждень), такі твердження є лише припущенням відповідача. При цьому, відповідач взагалі не зазначає, в чому полягає неправильність оформлення поданою ОСОБА_1 довідки. Способом захисту порушеного права вважає є визнання протиправним та скасування рішення відповідача, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії позивачу з дати подання заяви 12.01.2024, у зв`язку із чим позивач змушена звернутися до суду.

Ухвалою судді від 09.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Третя особа 29.02.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» надала відзив (вх. №9933), у якому по суті позовних вимог пояснює, що до заяви ОСОБА_1 надала, зокрема довідку про заробітну плату від 29.12.2009 №16/34808 за періоди роботи з 01.01.1980 по 31.07.1985, видану ВАТ ЗМК «Запоріжсталь». Наголошує, що оскільки надана довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами та відсутня адреса місцезнаходження первинних документів, крім того, дана довідка заповнена на бланку старого зразка, тому вона не може вважатися документом, який може бути підставою для перерахунку пенсії позивачу, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства, врахувати її для розрахунку немає законних підстав. Звертає увагу, що в результаті проведеного перерахунку пенсії розмір пенсії позивача зменшується, тому перерахунок пенсії проводити недоцільно. Враховуючи вищевикладене, вважає, що право на перерахунок пенсії з врахуванням періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000 згідно з наданої довідки у ОСОБА_1 відсутнє. Враховуючи наведене, для розрахунку пенсії за наданою довідкою про заробітну плату станом на час прийняття оскаржуваного рішення не існує законних підстав, у зв`язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 04.03.2024 до матеріалів справи долучив відзив на адміністративний позову (вх. №10666), у якому пояснює, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 16.12.2010 та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІ. Зазначає, що при зверненні за перерахунком пенсії позивач надала довідку ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» від 29.12.2009 №16/34808 про заробітну плату за період з 01.01.1980 по 31.07.1985, копії первинних документів не надані. Посилається на приписи ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, та стверджує, що ГУ ПФУ у Київській області не вбачає в своїх діях порушення діючого Пенсійного законодавства. З урахуванням зазначеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 16.12.2010 та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

12.01.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» від 29.12.2009 №16/34808 про заробітну плату за період страхового стажу з 01.01.1980 по 31.07.1985.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ у Київській області та винесено рішення від 19.01.2024 №3858/03-16 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки довідка не підтверджена первинними документами та не відповідає вимогам чинного законодавства. В результаті проведеного перерахунку пенсії розмір пенсії позивача зменшується, тому перерахунок пенсії проводити недоцільно.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).

За змістом п. 1 ч. 1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 р. становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 р. незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р. - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За приписами п. 1 ст. 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), затвердженого Постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 вищевказаного Порядку Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Таким чином, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Із аналізу зазначених положень діючого законодавства слідує, що підставою для проведення розрахунку пенсії згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV на основі довідки про заробітну плату, є підтвердження відомостей про таку заробітну плату додатковою інформацією - первинними чи іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату тим підприємством, де працював заявник.

Відсутність на підприємстві первинних документів, на підставі яких можна встановити повноту та достовірність нарахування заробітної плати, потребує застосування окремого механізму визначення розміру заробітної плати, спрямованого на захист прав особи, яка з незалежних від неї причин не може підтвердити розмір своєї заробітної плати для обчислення пенсії.

Як убачається з матеріалів справи, позивач з метою здійснення перерахунку пенсії звернувся до пенсійного органу.

Проте, пенсійний орган, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 29.12.2009 №16/34808, яка видана ВАТ ЗМК «Запоріжсталь», зазначив, що остання видана на бланку старого формату.

Як убачається з довідки ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» від 29.12.2009 №16/34808 про заробітну плату позивача за періоди роботи з 01.01.1980 по 31.07.1985, така видана на підставі особових рахунків по оплаті праці.

У довідці зазначена інформація про помісячну заробітну плату, визначена на підставі належних первинних документів - особових рахунків по нарахуванню заробітної плати.

Відповідачем не надано жодного доказу про скасування спірної довідки або того, що записи в ній є такими, що не відповідають дійсності чи внесені з порушенням закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

При цьому, саме ГУ ПФУ у Київській області зобов`язано було перевірити обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату позивача. Жодною нормою пенсійного законодавства України не передбачено обов`язок пенсіонера надавати до пенсійного органу копії первинних документів, які б підтверджували суми заробітної плати, зазначені у довідках про заробітну плату.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 у справі № 686/6278/17, від 12.06.2019 у справі № 752/21038/16-а.

Суд не приймає доводи відповідача щодо недоцільності проведення перерахунку через зменшення в такому результаті розміру пенсії позивача, оскільки жодних доказів та/або обґрунтованих пояснень з цього приводу відповідачем суду не надано та не наведено.

На підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення від 19.01.2024 №3858/03-16 про відмову у проведенні перерахунку пенсії та наявність підстав для їх скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу перерахованої на підставі довідки заробітну плату від 29.12.2009 №16/34808 ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» за період роботи з 01.01.1980 по 31.07.1985 пенсії з дня подання заяви про перерахунок, тобто з 12.01.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Судом встановлено, відповідач не вжив заходів, передбачених ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, спрямованих на перевірку інформації наведеної у цій довідці.

Суд зазначає, що орган Пенсійного фонду України наділений повноваженнями вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний здійснити перевірку наданої позивачем довідки про заробітну плату від 29.12.2009 №16/34808, виданої ВАТ ЗМК «Запоріжсталь», на предмет достовірності, зробивши запит до підприємства, його правонаступника або відповідної архівної установи, з метою з`ясування суми сплачених страхових внесків за позивача за спірні періоди, що дозволить перевірити достовірність розміру заробітної плати, відображеної у довідці. Без вчинення зазначених дій висновок відповідача про неможливість перерахунку пенсії позивачу не може вважатись правомірним.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині зобов`язання перерахувати пенсію позивачу на підставі довідки ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» про заробітну плату від 29.12.2009 №16/34808 без перевірки її достовірності, на переконання суду, є передчасним.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Отже, належним способом захисту прав позивача, на думку суду, є зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.01.2024 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області та ГУ ПФУ в Запорізькій області, якими прийняті протиправні рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, ЄДРПОУ 22933548), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19.01.2024 №3858/03-16 про відмову ОСОБА_1 про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.01.2024 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак