Рішення № 118223681, 09.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19849/21

Провадження № 2/761/2021/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2022 року позовну заяву Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КредіАгрікольБанк» заборгованість за кредитним договором №4/3673756 від 29.07.2020 року станом на 14.05.2021 року в сумі 59 807 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сім) гривень 79 копійок та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок судового збору.

В подальшому, ухвалою суду від 31.01.2023 року скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2022 року по справі №761/19849/21 за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та розгляд справи призчено в порядку спрощеного позовного провадження.

В позовній заяві позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4/3673756 від 29.07.2020 року в сумі 59 807,79 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору від 29.07.2020 року, укладеного між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та відповідачем, ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 58 345,88 грн. строком до 28.07.2025 року зі сплатою 11% річних та комісійної винагороди в розмірі 2,30% в місяць від суми кредиту.

Як зазначає позивач,він належним чином виконав умови договору та надав відповідачу кошти в користування, однак, відповідач не виконує належним чином умов договору та грошові кошти не повертає, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка станом на 14.05.2021 року становить: 52 284,12 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 741,57 грн. - заборгованість по відсоткам, 6 782,10 грн. - нарахована комісія, а загальна сума заборгованості складає 59 807,79 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позов до суду не направив.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.07.2020 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено комплексний договір №4/3673756 за яким Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 58 345,88 грн. строком на 60 місяців з 29.07.2020року до 28.07.2025 року (включно) зі сплатою 11.00% річних до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором та комісійну винагороду щомісячно за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,30% щомісячно від суми кредиту зазначеного в п.1.1 цього Договору (п. 1.1, 1.1.2, 1.1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається Позичальнику на споживчі потреби.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № НОМЕР_1 в Банку (надалі - Рахунок погашення заборгованості).

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Банку, щомісяця, в День повернення кредиту одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (частиною кредиту) на Рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в День повернення кредиту.

Як встановлено судом, АТ «Креді Агріколь Банк» свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, про що свідчить меморіальний ордер №32236791-1 від 29.07.2020 року.

Відповідач не заперечував факту отримання кредитних коштів.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При цьому, положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання в частині повернення грошових коштів внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 14.05.2021 року становить: 52 284,12 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 741,57 грн. - заборгованість по відсоткам, 6 782,10 грн. - нарахована комісія, а загальна сума заборгованості складає 59 807,79 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не надав доказів що заборгованість є меншою чи відсутня.

Щодо стягнення комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.3.1 та 1.3.2 Комплексного договору №4/3673756 від 29.07.2020 року за користування кредитом Позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно в розмірі 11.00% річних (фіксована процентна ставка) починаючи з дня укладання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за Договором та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2.30% у місяць від суми кредиту зазначеної в п. 1.1 Договору.

Згідно з Додатком №1 до комплексного договору №4/3673756 від 29.07.2020 року проценти за користування кредитом за період з 29.07.2020 року по 28.07.2025 року мали складати 17 796,00 грн.; комісія за обслуговування кредитної заборгованості за кредитом за вказаний період мала складати 80 517,60 грн.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказане викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Отже, суд вважає, що п. 1.3.1 комплексного договору №4/3673756 від 29.07.2020 року щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 6 782,10 грн.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Креді Агріколь Банк» підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 53 025,69 грн., з яких: 52 284,12 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 741,57 грн. - заборгованість по відсоткам.

На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (код ЄДРПОУ 14361575, адреса: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) до ОСОБА_1 (НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №4/3673756 від 29.07.2020 року станом на 14.05.2021 року в сумі 53 025 (п`ятдесят три тисячі двадцять п`ять) гривень 69 копійок та 1 997,60 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула