Вирок № 118222406, 09.04.2024, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/43/24

Номер провадження № 1-кп/699/70/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.24 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією матеріали кримінального провадження №12023250380000361 від 05.08.2023

за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ситники Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовозобов`язаним, у зв`язку з оголошенням загальної мобілізації на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією, 30.03.2023 пройшов медичний огляд. У результаті цього огляду військово-лікарська комісія, керуючись ст. 64в та ст. 23г графи II наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», визнала ОСОБА_5 придатним до військової служби.

28.07.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , категорично відмовився отримувати повістку від уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 про його виклик 29.07.2023 о 08 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину.

29.07.2023 ОСОБА_5 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до положень якої під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної НОМЕР_1 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

ОСОБА_5 , у порушення вимог Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-ІХ від 03.03.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 2264-ІХ від 22.05.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 2501-IX від 15.08.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 2739-ІХ від 16.11.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 2916-ІХ від 07.02.2023, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 3057-ІХ від 02.05.2023, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин (з особистих міркувань), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним до військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбачену ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився від подальшого призову за мобілізацією та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 29.07.2023 на 08 год 00 хв для відправки до військової частини.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 порушив порядок комплектування Збройних Сил України, а також вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» відповідно до яких громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибути за викликом районного військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Обсяг доказів

Суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті.

Заслухавши думку учасників судового провадження, зокрема обвинуваченого, який фактично не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в загальному порядку, при цьому допитати обвинуваченого та свідків, дослідити письмові докази сторони обвинувачення та сторони захисту.

2.2. Показання обвинуваченого

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнав частково. Пояснив, що вважає себе непридатним до військової служби за станом здоров`я, що підтверджується першим висновком ВЛК від 23.02.2023. Другий висновок ВЛК від 30.03.2023 вважає сфальсифікованим, оскільки лікар ОСОБА_7 поставив йому діагноз під тиском та без врахування результатів проведених обвинуваченому медичних обстежень.

Обвинувачений пояснив, що повістки та висновок ВЛК відносно нього були оформлені незаконним шляхом, оскільки були сфальсифіковані.

Пояснив, що 15.02.2023 отримав першу повістку про виклик на 16.02.2023 для уточнення облікових даних. Цю повістку йому виписали в автобусі. Повістка вже містила підпис керівника відповідного РТЦК та штамп. Однак підпис та штамп не мали права ставити завчасно, тому на думку обвинуваченого ця повістка є незаконною.

Проте 16.02.2023 обвинувачений з`явився до РТЦК та був направлений на ВЛК. Там лікар ЛОР ОСОБА_7 описав хронічну хворобу ОСОБА_5 , після чого поставив відмітку про те, що обвинувачений непридатний до військової служби та має діагноз хронічний гнійний середній мезатампоніт. Потім обвинуваченого направили в лікарню для затвердження висновку ВЛК. У стаціонарному відділенні лікарні лікар-ЛОР ОСОБА_8 описав хворобу обвинуваченого. Крім того, ОСОБА_5 пройшов необхідні медичні обстеження у лікарнях м. Черкаси та 30.03.2023 знову прийшов до голови ВЛК, щоб надати отримані в Черкасах довідки та консультаційні висновки. Проте в ОСОБА_5 лікар ОСОБА_9 (голова ВЛК) та його секретар ці документи не взяли, аргументуючи тим, що не здійснюють приймання та реєстрацію документів.

Водночас, 30.03.2023 ОСОБА_5 дали інший висновок ВЛК, відповідно до якого він був визнаний придатним до військової служб. У цьому висновку вже був відсутній попередньо зазначений діагноз «мезатампоніт». Обвинувачений зазначив, що він хворіє з 28 років. Його хвороба також підтверджена довідками з Черкаських лікарень. Однак, у новому висновку ВЛК вказано, що його слух покращився. Крім того, щодо вказаного висновку обвинувачений зазначив, що для проходження комісії йому видали бланк, у якому лікарям потрібно було вказувати свої відмітки. При цьому, цей бланк уже був підписаний членами комісії. Вказане свідчить про формальний підхід до проходження ВЛК.

З висновком ВЛК від 30.03.2023 ОСОБА_5 не погодився та висловив намір його оскаржити. Тому цього ж дня він написав відповідну заяву про долучення документів та додав до неї копії медичних документів. У заяві просив переглянути висновок ВЛК. Однак цю заяву в нього відмовилися приймати як представники РТЦК та СП, так і представники ВЛК. Оскільки обвинувачений не був обізнаний з порядком оскарження висновку ВЛК, то скаргу так і не направив, про можливість направлення цієї скарги поштою він не знав.

Обвинувачений повідомив, що після проходження ВЛК 30.03.2023 його щомісяця викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у квітні, травні, червні та останній раз 28.07.2023. ОСОБА_5 завжди вчасно з`являвся у визначені в повістці дату та час. Під час явки пояснював, що проживає одиноко, має господарство, за яким ніхто крім нього не здійснює догляд.

28.07.2023 обвинувачений вчергове з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому в присутності кількох працівників РТЦК ОСОБА_10 намагався вручити повістку про явку 29.07.2023 на 08:00 год для відправлення до військової частини. Від отримання цієї повістки ОСОБА_5 відмовився та вказав, що за станом здоров`я та сімейними обставинами не може відправитися за добу. Крім того, він відмовився розписатися про отримання повістки, тому що підпис свідчив би про те, що він погодився їхати. Про вказане було складено акт та викликано поліцію.

Під час відмови стався словесний конфлікт з працівниками РТЦК. Фізичну силу до обвинуваченого не застосовували. Обвинувачений стверджував, що під час цього конфлікту він викликав працівників поліції, які невдовзі прибули. Претензій до працівників поліції обвинувачений не має.

Зазначив, що 29.07.2023 він не хворів, був вдома, займався господарством та своїми справами.

Обвинувачений зазначив, що такі юридичної особи як РТЦК є незаконними структурами, оскільки в ЄДРПОУ відсутні відомості про ці установи. Обвинувачений вважає, що в разі призову на військову службу працівники РТЦК мають запропонувати йому для укладення трудовий договір (контракт), однак ОСОБА_5 його укладати не бажає. Примушування до укладення трудового договору є рабством, а рабство в нашій країні заборонено Конституцією України.

Обвинувачений ставив під сумнів установлення в країні режиму воєнного стану, оскільки, на його думку, під час воєнного стану мають бути всі без виключення призвані до лав ЗСУ, а наразі призивають вибірково. Пояснив, що не розуміє, чому мають вмирати здорові люди. Зазначав, що він проживає одиноко, займається веденням господарства, йому немає за що воювати в Донецькій області.

Свою винуватість визнав частково в тій частині, що належним чином не подав скаргу на рішення ВЛК від 30.03.2023 щодо його придатності до військової служби.

Водночас, обвинувачений не вважає порушенням те, що він не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 29.07.2023 на 08.00 год для відправки до військової частини, оскільки він відмовився від отримання повістки та пояснив при цьому причини відмови, які вважає поважними.

2.3. Показання свідків

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні дав покази про те, що він був запасним (замість лікаря ОСОБА_8 ), а з березня 2023 постійним членом ВЛК. Пам`ятає, що ОСОБА_5 був на огляді декілька разів, два точно. Обвинувачений дійсно мав діагноз мезатампоніт. Оскільки під час першого огляду обвинувачений мав виділення з вуха, тому його було направлено на лікування. У подальшому ОСОБА_5 повторно прийшов на ВЛК 30.03.2023. Свідок бачив різницю в стані здоров`я обвинуваченого між першим та другим оглядом. Під час другого огляду загострення вже не було, припинилися виділення з вуха, барабанна перетинка набула природнього кольору.

Свідок повідомив, що під час обох оглядів поставив діагноз 34 Б. Цей діагноз передбачає, що особа придатна чи обмежено придатна до військової служби. Непридатною є особа з діагнозом «34 А», однак у ОСОБА_5 такої хвороби не було. Стан здоров`я ОСОБА_5 під час першого огляду свідчив про необхідність лікування, однак цей стан, як і наявність в обвинуваченого хронічного захворювання, не впливав на придатність до військової служби.

Стосовно документів ОСОБА_5 з лікувальних установ м. Черкаси, свідок вказав, що бачив їх та їх зміст не ставить під сумнів встановлений раніше діагноз обвинуваченого. Водночас свідок зазначив, що він не бачив висновку томографії, оскільки стан вуха ОСОБА_5 не потребував указаного дослідження. Навіщо і хто дав обвинуваченому направлення на проведення цього дослідження свідок не знає.

Повідомив, що він не чув про випадки відмови в отриманні документів від осіб, які проходять огляд. Водночас, свідок як член ВЛК перевіряє надані йому документи.

Щодо пояснень свідка ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що покази не є правдивими, оскільки цей свідок не дивився медичну документацію ОСОБА_5 щодо огляду в м. Черкаси. Також вказав, що свідок формально провів його повторний огляд. Обвинувачений зазначив, що наявна в нього хвороба не лікується. Однак лікар лише перевірив гостроту слуху, при цьому поставив результат кращий ніж написали в Черкасах.

Свідок ОСОБА_10 , військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_5 в березні 2023 пройшов медичну комісію, після чого обвинувачений періодично викликався до РТЦК, де йому планувалося вручення так званої «бойової» повістки, тобто повістки про направлення до військової частини. Так, ОСОБА_5 викликався в квітні, травні, червні та липні 2023 року. Під час кожної явки обвинувачений повідомляв, що йому немає куди подіти та на кого залишити господарство, оскільки він проживає одиноко. Для того щоб обвинувачений мав можливість вирішити питання щодо належного йому майна та господарства, ОСОБА_5 надавалася відстрочка та «бойова» повістка не вручалася. Вчергове ОСОБА_5 було викликано 28.07.2023 з метою подальшого вручення повістки для направлення до військової частини, з необхідністю явки 29.07.2023 на 08:00 год.

Під час перебування ОСОБА_5 28.07.2023 у РТЦК свідок пояснював обвинуваченому, що вже було надано достатньо часу для вирішення ОСОБА_5 питання про охорону майна та збереження господарства. Однак ОСОБА_5 відмовився отримувати повістку. При цій відмові були також присутні працівники РТЦК ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Також були викликані працівники поліції та складено відповідний акт про відмову в отриманні повістки. При цьому обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснювалися наслідки відмови від отримання повістки, у тому числі можливість подальшого притягнення до кримінальної відповідальності. Щодо стану здоров`я ОСОБА_5 свідку нічого не відомо. Йому передано висновок ВЛК про придатність та консультаційні висновки лікарів отоларинголога ОСОБА_8 та дерматолога ОСОБА_13 . Дерматолог вказала, що ОСОБА_5 тимчасово непридатний до служби, тому останньому було надано відстрочку на місяць.

Щодо пояснень свідка ОСОБА_10 обвинувачений вказав, що після відмови отримати повістку його завели в інший кабінет та чинили на нього моральний тиск. Говорили, що він здоровий та має служити, а він в армії не був та не має досвіду. Водночас, ОСОБА_5 зазначив, що фізичного тиску на нього не було. Сказав, що його не били.

Свідок ОСОБА_11 , працівниця ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_5 як призовника. 28.07.2023 вона була на робочому місці, в кабінеті № 4, коли ОСОБА_5 оголосили, що він буде поставлений в команду на відправку 29.07.2023. Однак ОСОБА_5 відмовився від отримання повістки, пояснюючи тим, що проживає одиноко та не має на кого залишити господарство. Уповноважена особа РТЦК ОСОБА_10 склав акт про відмову ОСОБА_5 від підпису про вручення повістки. Цей акт також підписала свідок та інша працівниця РТЦК ОСОБА_12 . Потім була викликана поліція.

Свідку відомо, що 30.03.2023 обвинувачений пройшов комісію, а останню повістку йому вручили в липні. Також працівники РТЦК з`ясували, що обвинувачений має родичів дружину та сина, які перебувають за кордоном. Однак це не звільняє ОСОБА_5 від мобілізації.

Щодо обставин неприйняття у ОСОБА_5 документів 30.03.2023 свідку нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_12 , працівниця ІНФОРМАЦІЯ_3 , у судовому засіданні дала покази про те, що знає обвинуваченого в зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків. 28.07.2023 в її робочому кабінеті, де вона працює разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , останній виписував повістку ОСОБА_5 . Однак обвинувачений відмовився від отримання повістки, про що було складено відповідний акт, який свідок також підписала.

ОСОБА_12 зазначила, що вона була лише свідком відмови обвинуваченого від отримання повістки, більше їй про обставини кримінального правопорушення нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_13 , лікар-дерматовенеролог, член ВЛК, повідомила, що під час першого огляду ВЛК вона виявила в обвинуваченого ознаки дерматофітії, що за наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 кваліфікується за статтею 6, що є підставою для проведення обстеження та лікування особи, з подальшим повторним обстеженням через місяць. Обвинувачений з`явився до медичної установи, здав необхідні аналізи. Після надходження результатів цих медичних обстежень обвинуваченому було встановлено діагноз, про що складено медичний висновок. Було призначене лікування. Повторний огляд було проведено через місяць. У стані здоров я обвинуваченого була виражена позитивна динаміка. Небезпеки для оточуючих обвинувачений не представляв. Під час повторного огляду свідок як профільний лікар зробила висновок про придатність ОСОБА_5 до військової служби.

Свідок ОСОБА_9 , лікар-хірург, голова ВЛК, повідомив, що за результатами першого огляду ВЛК ОСОБА_5 був визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 1 місяць. Підставою для такого рішення став висновок лікаря-дерматовенеролога про наявність ознак дерматофітії. Під час повторного огляду в березні 2023 року такий діагноз вже не ставився. У висновку також вказується про наявність у ОСОБА_5 такого діагнозу як хронічний мезотемпаніт, однак цей діагноз не має наслідком визнання особи непридатною до військової служби.

Свідок пояснив, що у ВЛК працює секретар, однак вона займається виключно оформленням висновків ВЛК. До її повноважень не відноситься прийняття та реєстрація будь-яких інших заяв чи скарг. Про оскарження ОСОБА_5 висновку ВЛК від 30.03.2023 свідку не відомо.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які є працівниками поліції, повідомили, що 28.07.2023 вони разом перебували на добовому чергуванні. На планшетний пристрій надійшло повідомлення про конфлікт у третьому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час виїзду за викликом у приміщенні РТЦК свідки побачили працівника цієї установи ОСОБА_10 , та обвинуваченого ОСОБА_5 . Конфлікт виник через те, що обвинувачений відмовлявся отримувати повістку про виклик для направлення в військову частину, про що був складений відповідний акт. Обвинувачений поводив себе адекватно, не проявляв агресивність. Свою відмову в отриманні повістки пояснював наявність великого господарства, за яким нікому доглядати, бо він проживає одиноко. Інших мотивів відмови від отримання повістки ОСОБА_5 не вказував. У присутності свідків обвинуваченому ОСОБА_5 працівники РТЦК неодноразово роз`яснювали наслідки відмови від отримання повістки, у тому числі можливість притягнення до кримінальної відповідальності.

2.4. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.

Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР, з якого вбачається, що за фактом ухилення від призову на військову службу 05.08.2023 зареєстроване кримінальне провадження № 12023250380000361 за ст. 336 КК України.

З картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_5 від 30.03.2023 вбачається, що він на підставі ст. 43б, 31б, 34б визнаний придатним до військової служби.

З військового квитка ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 вбачається, що він 30.03.2023 переосвідчений медкомісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 і визнаний придатним до військової служби (аркуш військового квитка НОМЕР_3 ).

З поіменного списку від 28.07.2023 № 2785 вбачається, що рядовий ОСОБА_5 , 1967 р.н., був направлений, однак не прибув до в/ч НОМЕР_4 (зазначається адреса).

Обвинувачений ОСОБА_5 16.02.2023 підписав попередження про ознайомлення з відповідальністю за скоєння правопорушень, у тому числі передбаченого ст. 336 КК України.

З наданих рапортів працівників поліції вбачається, що на опрацюванні в відділенні поліції перебувало кілька звернень (ЄО № 3704 від 28.07.2023, ЄО № 3885 від 05.08.2023), у яких повідомлялося про ухилення ОСОБА_5 від призову на військову службу.

За повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_16 було зареєстроване кримінальне провадження за даних фактом.

Військовослужбовець ОСОБА_10 , у присутності громадян ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , 28.07.2023 склав Акт про відмову від підпису в розписці про одержання повістки, з якого вбачається що ОСОБА_5 був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання повістки на відправку 29.07.2023 на 08:00 год, однак відмовився одержати та розписатися про одержання повістки.

2.5. Дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий. За місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 10.11.2023 №232 ОСОБА_5 на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно з інформацією з досудової доповіді відносно ОСОБА_5 , складеної Черкаським районним сектором № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області, вбачається середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Крім того, на думку органу пробації, виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення його волі та він не становить високої небезпеки для суспільства.

2.6. Докази сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_5 подав суду копії медичних документів (результати медичних обстежень та медичні висновки), які були ним отримані в період між першим та другим оглядом ВЛК, тобто між 16.02.2023 до 30.03.2023.

Також обвинувачений надав заяву, яку він нібито склав 30.03.2023 після отримання висновку ВЛК від 30.03.2023, та яку намагався подати до ВЛК та до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак у реєстрації заяви йому відмовили.

2.7. Висновки щодо доведеності винуватості.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є:

- належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;

- допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України;

- достовірними та достатніми, оскільки між ними відсутні протиріччя.

При цьому суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого щодо його непридатності до військової служби через наявність хронічного захворювання. Суд під час розгляду кримінального провадження не уповноважений здійснювати перегляд висновків ВЛК.

Обвинувачений мав право та можливість оскаржити висновок ВЛК від 30.03.2023, однак таким правом не скористався. Також ОСОБА_5 мав право та можливість ініціювати питання про проходження повторного переогляду у ВЛК, навіть після реєстрації цього кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що надана обвинуваченим як доказ написана ним заява від 30.03.2023 про долучення медичних документів, які слід врахувати ВЛК, могла бути написана обвинуваченим у будь-який день та час та в будь-якому місці. Однак, навіть якщо ця заява була складена за наведених обвинуваченим обставин, вона не спростовує доказів сторони обвинувачення щодо допущення ОСОБА_5 ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Як свідок ОСОБА_10 , так і сам обвинувачений пояснили, що ОСОБА_5 після проходження ВЛК щомісяця протягом чотирьох місяців викликався до РТЦК для вручення повістки про направлення на військову службу, однак обвинуваченому надавалася відстрочка саме для вирішення питання щодо збереження його майна та господарства. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 не вказував про наявність інших причин для надання йому відстрочки. Крім того, саме ця причина (збереження майна та господарства) для відмови в отриманні повістки була названа ОСОБА_5 працівникам поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які були викликані до приміщення третього відділу Черкаського РТЦК під час конфлікту 28.07.2023.

Досліджені докази в своїй сукупності надають можливість суду дійти висновку про доведеність у передбаченому законом порядку винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом.

При цьому надані обвинуваченим як докази копії медичних документів щодо стану його здоров`я жодним чином не спростовують висновку суду про наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення.

З огляду на викладене суд поза розумним сумнівом встановив, а сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

У обвинувальному акті зазначено, що обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, відсутні. Суд з цим твердженням погоджується.

4. Висновки суду щодо покарання.

За змістом статей50,65КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу винного, його відношення до вчиненого.

Ураховуючи особу ОСОБА_5 , який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, розлучений, утриманців не має, підстав передбачених законодавством на відстрочку від призову, не має, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі на мінімально передбачений санкцією статті строк.

Частина 2 ст. 50 КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Отже, з у рахуванням вищенаведеної мети покарання, суд вважає, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Таким чином, ураховуючи ступень тяжкості вчиненого правопорушення, особистість обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, та вважає справедливим та домірним призначити покарання ОСОБА_5 за ст. 336 КК України покарання у виді реального позбавлення волі.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

До обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжні заходи у кримінальних провадженнях не застосовувалися. Прокурор вирішення цього питання поклав на розсуд суду.

Ураховуючи мотиви поведінки ОСОБА_5 , беручи до уваги те, що в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації обвинувачений умисно та свідомо нехтує своїм конституційним обов`язком щодо захисту Батьківщини, ставить під сумнів перебування країни в стані війни, стверджує про відсутність причин для захисту країни, суд дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 174, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.336 ККУкраїни та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Строк покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою: м. Черкаси, вул.Благовісна, 234 на строк 60 (шістдесят) днів, які обчислювати з дати проголошення вироку, тобто з 09.04.2024, з подальшим зарахуванням цього строку в строк відбуття покарання.

ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду після проголошення вироку.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст.615КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день проголошення вироку.

СуддяОСОБА_1