Рішення № 118217147, 08.04.2024, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2024 року Справа № 903/101/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/101/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", м. Київ

до Вакульчук Ганни Петрівни , с. Велика Ведмежка, Камінь-Каширського району, Волинської області

про стягнення 136846,76 грн.,

в с т а н о в и в:

31.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 31.01.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" про стягнення з Вакульчук Ганни Петрівни 136846,76 грн., з них: 57980 грн. заборгованості по тілу кредиту за договором №369571-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) від 05.08.2021, 77267,96 грн. прострочених платежів по процентах, 1598,80 грн. прострочених платежів за комісією, а також 2422,40 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

У позовній заяві містилось клопотання, в якому позивач просив витребувати в АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я Вакульчук Ганни Петрівни (РНОКПП - НОМЕР_2 );

- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 05.08.2021 року по 25.01.2024 року включно.

Ухвалою суду від 05.02.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропонувати відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; запропонувати позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу; постановлено АТ КБ "Приватбанк" до 05.03.2024 надати суду інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я Вакульчук Ганни Петрівни (РНОКПП - НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 05.08.2021 року по 25.01.2024 року включно.

Ухвалу суду від 05.02.2024 було надіслано позивачу до його електронного кабінету, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач ухвалу суду від 05.02.2024 отримала 13.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600247883859.

26.02.2024 на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024 Акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" надано інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 05.08.2021 по 25.01.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Як передбачено ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач відзиву на позов не подав справу на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.

05.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та Фізичною особою - підприємцем Вакульчук Ганною Петрівною було укладено договір № 369571-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 36).

Відповідно до п. 1 договору ТзОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у сумі 58000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом (процентну ставку, визначену цим договором) у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - договір).

Сторонами відповідно до умов договору погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні.

Згідно з умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86537069 процентів за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту (надалі- комісія) 8700,00 грн.; термін дії договору до 20.01.2022.

Пунктом 2. договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Пунктом 5.1. Правил передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору (додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування.

Пунктом 5.6. Правил передбачено, що в разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: у першу чергу - погашається прострочена заборгованість за кредитом та нарахованими і простроченими процентами, в другу чергу - сума кредиту та проценти за користування ним, в третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.

Підпунктом 4.2.2.2. п.4.2. Правил визначено, що до обов`язків позичальника відноситься в т.ч. повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі передбачені договором про надання та додатковою угодою, до закінчення терміну дії договору.

Договір був укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес позика" через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У відповідності до Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТзОВ "Бізнес позика", які у відповідності до пункту 10 договору є його невід`ємною частиною:

- Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Заявником/Позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються Кредитодавцю(пункт 1.4.8.);

- Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем Кредитодавця, яка працює в форматі Сайту(ів) в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (пункт 1.4.9.);

- Логін Особистого кабінету - номер мобільного телефону Заявника/Позичальника (пункт 1.4.15.);

- Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що направляється Заявнику/Позичальнику засобами зв`язку, вказаними під час реєстрації/входу в ІТС Кредитодавця (пункт 1.4.17.);

- Особистий кабінет - сукупність захищених сторінок, що формуються Заявнику/ Позичальнику в момент його реєстрації в ІТС, за допомогою якого Заявник/Позичальник здійснює повну взаємодію з Кредитодавцем, має можливість укласти Договір, отримувати інфомацію та документи, пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, зокрема Графіку платежів, тощо. Доступ до Особистого кабінету здійснюється Заявником/Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету і одноразового ідентифікатора та має юридичне значення ідентифікації Позичальника в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (пункт 1.4.18).

На підтвердження укладення договору позивач надав візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 369571-КС-001 від 05.08.2021(а.с. 39).

В пункті 5 договору вказано, що позичальник підтверджує, що ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.

Також в пункті 8 договору зазначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

ТОВ «Бізнес позика» 05.08.2021 направлено Фізичній особі - підприємцю Вакульчук Г.П. пропозицію (оферту) укласти договір № 369571-КС-001 про надання кредиту.

05.08.2021 ФОП Вакульчук Г.П. прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договір № 369571-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ «Бізнес позика» направило ФОП Вакульчук Г.П. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-5026 на номер телефону 380 (73) 431-25-08 (було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 05.08.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та Фізичною особою - підприємцем Вакульчук Ганною Петрівною було укладено договір № 369571-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Судом враховано, що Закон «Про електронну комерцію», який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів та встановлює певні особливості щодо порядку та умов його укладення (підписання) у порівнянні із загальними правовими нормами щодо порядку укладення правочинів, визначені в чинному законодавстві України, у статті 12 визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановлені судом обставини підтверджують той факт, що пропозиція позивача укласти кредитний договір була прийнята відповідачем, а кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором - тобто, одним із дозволених законом варіантів (способів) підпису та у відповідності до приписів ст.ст. 11, 12 та 14 Закону про електронну комерцію та статті ст.207 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 зазначив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині".

З огляду на викладене, є доведеним факт укладення 05.08.2021 між фізичною особою - підприємцем Вакульчук Г.П. як позичальником та ТзОВ "Бізнес позика" як кредитодавцем, договору № 369571-КС-001 про надання кредиту (із досягненням між його сторонами згоди по всіх його істотних умовах), в т.ч. й факт його підписання відповідачем в установленому законодавством порядку - за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора "G-5026".

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав позичальнику грошові кошти в сумі 58000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (яку позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується платіжним дорученням №30487 від 05.08.2021 (а.с. 8). Приналежність відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 , на яку перераховувались кредитні кошти, підтверджується інформацією, наданою АТ КБ "Приватбанк" на вимогу суду.

Враховуючи надані позивачем докази, а саме: витяг з анкети клієнта; платіжне доручення №30487 від 05.08.2021 про перерахування платежу в сумі 58000,00 грн. на карту отримувача (відповідача), відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо отримання ним суми кредиту за договором, відсутність доказів звернення відповідача до банку та/або правоохоронних органів щодо факту втрати платіжної картки, обставини отримання відповідачем суми кредиту 58000,00 грн. є доведеними, тобто позивач виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач зобов`язання за договором №369571-КС-001 від 05.08.2021 виконала частково, оплативши загальну суму 14 650,00 грн.

Згідно з розрахунком позивача (а.с.29-35) у відповідача станом на 25.01.2024 утворилась заборгованість за договором № 369571-КС-001 ВІД 05.08.2021 в розмірі 136846,76 грн., що складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 57980 грн.;

- суми прострочених платежів по процентах - 77267,96 грн.;

- суми прострочених платежів за комісією - 1598,80 грн.

Доказів на спростування доводів позивача або доказів на підтвердження оплати заборгованості за кредитом, за процентами, за комісією відповідач суду не надала.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли правовідносини на підставі договору №369571-КС-001 про надання кредиту від 05.08.2021.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язань за кредитним договором №369571-КС-001 від 05.08.2021 підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 57980 грн. заборгованості за кредитом, 77267,96 грн. заборгованості за процентами, 1598,80 грн. заборгованості за комісією.

Окрім цього, у процесі судового розгляду встановлено, що згідно з витягом з ЄДРПОУ фізична особа - підприємець Вакульчук Ганна Петрівна 27.10.2022 припинила підприємницьку діяльність.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 73) з 15 грудня 2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 31.01.2024, коли Вакульчук Г.П. втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Проте, враховуючи приписи ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, припинення фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності Вакульчук Г.П . підприємницької діяльності, не припиняє її зобов`язань за договорами, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, які залишаються за нею як за фізичною особою.

Із змісту договору №369571 про надання кредиту вбачається, що він укладався нею як фізичною особою - підприємцем, відтак, договір пов`язаний із підприємницькою діяльністю.

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі носять характер господарських.

Таким чином, оскільки спір про стягнення з відповідача 136846,76 грн. пов`язаний з підприємницькою діяльністю, яка раніше здійснювалася фізичною особою Вакульчук Г.П. , зареєстрованою підприємцем, зазначений спір на підставі п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України належить до юрисдикції господарського суду.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України витрати, пов`язані з оплатою судового збору, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Вакульчук Ганни Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239)

- 57980 грн. заборгованості за кредитом;

- 77267 грн. 96 коп. заборгованості за процентами;

- 1598 грн. 80 коп. заборгованості за комісією;

- 2422 грн. 40 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 08.04.2024.

Суддя І. О. Якушева