Вирок № 11821140, 22.10.2010, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-85/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2010 року м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

при секретарі Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача прокурора Чурей О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. ч. 1, 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

11 червня 2008 року біля 23.00 год. ОСОБА_2, знаходячись біля ресторану “Кантіна” по вул.Жовтневій у м.Перечин, через незачинену дверку автомобіля марки “ВАЗ-2106”, д/н НОМЕР_1, який знаходився навпроти вказаного ресторану, проник всередину такого, звідки, умисно, таємно викрав автомагнітолу марки “Кенвуд” та печатку приватного підприємця, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1225,00 грн.

Крім цього, на початку січня 2009 року біля 01.00 год. ОСОБА_2, через незачинену дверку автомобіля марки “ВАЗ-21011”, д/н НОМЕР_2, який знаходився біля бару “Оазіс” в с.Дубриничі Перечинського району, проник всередину такого, звідки, умисно, таємно, повторно викрав автомагнітолу марки “JVS”, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 960,00 грн.

Також, 18 лютого 2009 року біля 02.00 год. ОСОБА_2, через незачинену задню дверку автомобіля марки “Газель”, д/н НОМЕР_3, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2, проник всередину такого, звідки умисно, таємно, повторно викрав автомагнітолу марки “Піонер” та 20 літрів бензину марки “А-92”, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 957,60 грн.

Окрім цього, 21 лютого 2010 року біля 01.00 год. ОСОБА_2, через незачинену дверку автомобіля марки “ВАЗ-2102”, д/н НОМЕР_4, який знаходився біля будинку АДРЕСА_3, проник всередину такого, звідки умисно, таємно, повторно викрав автомагнітолу марки “Проладжі”, акумулятор марки “Веста”, підлокітники та підставку на касети, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5. матеріальну шкоду на загальну суму 1200,00 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 11 червня 2008 року біля 01.00 год. він, їдучи на своєму власному автомобілі марки “ВАЗ-2105”, д/н НОМЕР_5 по вул.Жовтневій у м. Перечин, навпроти ресторану «Кантіна» побачив припаркований автомобіль марки “ВАЗ-2106” синього кольору. Під»їхавши до залізнодорожнього вокзалу, залишив там свій автомобіль, після чого взявши зі свого автомобіля 10-ти літрову пластмасову каністру та шланг направився до вищевказаного автомобіля, щоб викрасти бензин. Однак, бензину у баку вказаного автомобіля не виявилося, і тоді він вирішив що-небудь викрасти з його салону. Оскільки задня права дверка виявилась відчинена, він через неї зайшов всередину автомобіля, звідки викрав автомогнітолу марки «Кенвуд», а також з-під панелі витягнув 5 СД дисків та футляр чорного кольору, в якому щось знаходилося. Забравши вказані речі, направився до свого автомобіля, і проходячи біля бару «Едем» вирішив подивитися, що знаходиться у футлярі. Відкривши його, він побачив печатку, але оскільки така йому не була потрібна, то відразу їх викинув, а сам пішов до свого автомобіля і поїхав додому. Приблизно через два дні вказану магнітолу продав своєму односельчанину, ОСОБА_6 за 150,00 грн.

Крім цього показав, що на початку січня 2009 року біля 23.40 год., проїжджаючи по вул. Центральній у с. Дубриничі Перечинського району біля кафе «Оазіс», помітив автомобіль марки “ВАЗ-21011” червоного кольору, біля якого нікого не було, а кафе вже було зачинено. Розвернувши свій автомобіль, він ще проїхав по вказаній вулиці, щоб переконатись, що біля припаркованого автомобіля нікого немає. Тоді зупинившись неподалік, взяв із собою п»яти літрову каністру та шланг, і пішки направився до автомобіля марки “ВАЗ-21011”, щоб викрасти з нього бензин. Оскільки бензину в такому не виявилось, тоді він вирішив подивитись, чи не відчинена на ньому якась дверка. Виявивши, що одна із задніх дверок відчинена, він зайшов всередину автомобіля, звідки викрав автомагнітолу марки «JVS», після чого на своєму автомобілі поїхав додому. Приблизно через місяць вказану автомагнітолу продав своєму знайомому ОСОБА_7 за 150,00 грн.

Також показав, що 18 лютого 2009 року біля 02.30 год., він вирішив поїхати в с. Т.Ремета Перечинського району, щоб подивитися чи нема там якогось автомобіля біля дороги, щоб витягнути з бака бензин, оскільки в баку його автомобіля було мало бензину. Приїхавши в с. Т.Ремета на одній із бічних вулиць села, він побачив автомобіль марки «Газель» зеленого кольору. Зупинившись неподалік від нього, взяв із свого автомобіля 10-ти літрову пластмасову каністру та шланг і направився до вказаного автомобіля. Переконавшись, що поблизу нікого немає, підійшов до бензобаку даного автомобіля, звідки витягнув 10-ть літрів бензину. Поставивши каністру біля автомобіля, через задні дверцята зайшов у середину такого, звідки викрав автомагнітолу марки «Піонер» та поїхав додому. Викрадений бензин використав, а автомагнітолу марки «Піонер» надав у коритування своєму знайомому ОСОБА_8, який ремонтував його автомобіль.

Крім цього показав, що 21 лютого 2010 року біля 01.00 год., знаходячись на АЗС у м. Перечин побачив, що біля двохповерхневого будинку в дворі знаходиться автомобіль марки “ВАЗ-2102” сірого кольору, а в дворі нікого немає. Від»їхавши на своєму автомобілі від АЗС близько 150 м в напрямку с. Дубриничі Перечинського району, на узбіччі центральної дороги залишив свій автомобіль. Підійшовши до вищевказаного автомобіля, через незачинену дверку багажника зайшов усередину автомобіля, звідки викрав автомагнітолу марки «Пролоджі» та підлокітник. Після чого відчинивши капот автомобіля, викрав акумулятор чорного кольору. Вказані речі поклав до свого автомобіля і поїхав додому. Приблизно через два дні автомагнітолу марки «Пролоджі» продав своєму знайомому ОСОБА_9 за 300,00 грн., а підлокітник - подарував своєму другу ОСОБА_7 Викрадений акумулятор продав за 50,00 грн. дружині свого знайомого на ім»я ОСОБА_10. Цивільний позов заявлений ОСОБА_1 у сумі 600,00 грн. визнав повністю. Просить суворо його не карати, так як примирився з потерпілими.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч.3 ст.299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_2 по місцю проживання характеризуються позитивно.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудному, суд не знаходить.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, підсудним ОСОБА_2 під час трьохрічного іспитового строку, встановленого вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2006 року, було вчинено три епізоди злочинної діяльності.

Разом з цим, згідно постанови Великоберезнянського районного суду від 05 червня 2009 року ОСОБА_2 звільнений від покарання, призначеного йому вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2006 року у зв»язку із закінченням іспитового строку.

Як роз»яснено в абзаці 3 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Враховуючи те, що постанова Великоберезнянського районного суду від 05 червня 2009 року про звільнення ОСОБА_2 від покарання у зв»язку із закінченням іспитового строку є нескасованою, суд не призначатиме йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

Однак, оскільки підсудний раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, хоча в силу ст. 89 КК України визнається несудимим, вчинив кілька епізодів (чотири) злочинної діяльності, суд вважає, що для його виправлення та попередження нових злочинів слід призначити покарання у виді арешту.

При призначенні покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів згідно ст. 70 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Суд встановив, що підсудний ОСОБА_2 викрав з автомобіля, належного ОСОБА_1 автомагнітолу марки “Кенвуд” та печатку приватного підприємця, чим спричинив такому матеріальну шкоду на загальну суму 1225,00 грн., а тому приходить до висновку, що з нього слід стягнути частину невідшкодованої ним шкоди у сумі 600,00 грн., з чим у судовому засіданні погодилися потерпілий та підсудний.

Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться в порядку ст. 81 та ст. 93 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили підсудному ОСОБА_2 слід залишити попередній підписку про невиїзд.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 1, 2 КК України, і призначити:

- за ст. 185 ч. 1 КК України - 2 (два) місяці арешту;

- за ст. 185 ч. 2 КК України 3 (три) місяці арешту.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 3 (трьох) місяців арешту.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матерільну шкоду в сумі 600,00 (шістсот) грн.

Речові докази, а саме автомагнітолу марки “Кенвуд”, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_1 - такому повернути. Автомагнітолу марки “JVS”, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_3 - такому повернути. Автомагнітолу марки “Піонер”, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_4 - такому повернути. Підлокітники та підставку для касет, які знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_5 - такому повернути.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення товарознавчого дослідження на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (ГУДКУ в Закарпатській області, р/р 31256272210434, МФО 812016, код ЕДРПОУ 25575144 для НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області. КЕКД 25010100) у розмірі 1115 (одної тисячі сто п'ятнадцять) грн. 53 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: Ганько І.І.