Рішення № 11820687, 20.10.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

19.10.2010Справа № 19/126

За позовом:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Дочірнього підприємства ?Ексом - М? Відкритого акціонерного товариства ?Чернігівський завод ?Ексом?, вул. Старобілоуська,73, м. Чернігів, 14021

про: стягнення 19 157,53 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не зявився

від відповідача: не з'явився

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) подано позов до Дочірнього підприємства ?Ексом М? Відкритого акціонерного товариства ?Чернігівський завод ?Ексом?? (далі ВАТ ?Чернігівський завод ?Ексом?) про стягнення 14 254,35 грн боргу.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що ВАТ ?Чернігівський завод ?Ексом? взяті на себе зобовязання по перевезенню вантажу відповідно до умов заявок № 1-2/262 від 28.11.2007 та № 1-2/273 від 10.12.2007 не виконав, у звязку з чим виник борг в сумі 14 254,35 грн.

07.10.2010 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

В поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача 13 203,0 грн боргу, 5096,36 грн інфляційних нарахувань, 858,19 грн процентів річних

Судом подана заява прийнята до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак своїм правом участі в судовому засіданні не скористався.

Не зявлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків ( ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

28.11.2007 ВАТ ?Чернігівський завод ?Ексом? оформлена заявка № 1-2/262 на ім`я ФОП ОСОБА_1 на надання автомобіля для перевезення вантажу (металевих виробів деталей для автомобіля) за адресою: ТОВ ?ПИКАППА ИМПЬЯНТИ?, м. Сан П`єтро ді Летяго (Верона), Італія, вул. Б?янки,8.

10.12.2007 ВАТ ?Чернігівський завод ?Ексом? оформлена заявка № 1-2/273 на ім`я ФОП ОСОБА_1 на надання автомобіля для перевезення вантажу (металевих виробів деталей для автомобіля) за адресою: ТОВ ?ПИКАППА ИМПЬЯНТИ?, м. Сан П?єтро ді Летяго (Верона), Італія, вул. Б`янки, 8.

Відповідно до умов заявок № 1-2/262 від 28.11.2007 та № 1-2/273 від 10.12.2007 строк доставки вантажу 4 доби, ставка фрахту становить 900 Євро (в переведенні на гривню по курсу НБУ на день розвантаження).

Факт надання послуг позивачем, підтверджується міжнародними накладними № б/н від 30.11.2007 та № SK 2232401, актами виконаних робіт (а.с. 11-14), що представниками сторін підписані без будь-яких застережень.

Відповідно до заявок № 1-2/262 від 28.11.2007 та № 1-2/273 від 10.12.2007 вартість послуг здійснюється по безготівковому рахунку після доставки до місця призначення, розвантаження і предявлення акта виконаних робіт, і предявлення рахунку.

Позивачем виставлені рахунки відповідачу № 55/12 від 04.12.2007 на суму 6665,0 грн (на оплату виконаних послуг згідно заявки № 1-2/262 від 28.11.2007) та № 58/12 від 04.12.2007 на суму 6541,0 грн (на оплату виконаних робіт згідно заявки № 1-2/273 від 10.12.2007). Загальна вартість послуг склала 13206 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем направлялась відповідачу претензія № 12 від 10.07.2008 з вимогою про оплату 13203,0 грн боргу за надані послуги по перевезенню вантажу. Вказана вимога отримана відповідачем, що підтверджується випискою з журналу відправлень факсокопій.

02.03.2010 позивачем направлялась відповідачу претензія № 02 від 01.03.2010 з вимогою про сплату боргу за виконані послуги по перевезенню вантажу в сумі 13203,0 грн. Відповідачем отримана зазначена претензія 17.03.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 684528.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Оскільки відповідач зобов`язання належним чином не виконав, вартість отриманих послуг не сплатив, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 13203,0 грн боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 5096,34 грн за період з липня 2008 по серпень 2010, а також 858,19 грн процентів річних за період з 10.07.2008 по 30.09.2010.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача в частині стягнення інфляційних в сумі 3744,29 грн за період прострочення з 18.07.2008 по 30.09.2010, оскільки право вимоги про сплату грошових коштів у позивача виникло тільки з 18.07.2008.

Вимоги позивача по стягненню 3% річних підлягають задоволенню в сумі 858,19 грн за період з серпня 2008 по серпень 2010.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із позовних заяв майнового характеру сплачується мито у розмірі 1 відсоток від суми позову. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до 19 157,53 грн, однак мито оплачено із ціни позову у розмірі 14 254,35 грн.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про стягнення з позивача в дохід державного бюджету несплачене мито у розмірі 49,08 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 178,05 грн державного мита та 236,0 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 525,526,625 Цивільного кодексу України, ст. 180,181,193 Господарського кодексу України і керуючись ст. ст. 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства ?Ексом М? Відкритого акціонерного товариства ?Чернігівський завод ?Ексом?, вул. Старобілоуська,73, м. Чернігів,14021 (з будь якого поточного рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, код 32016294) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 м. Ужгород, 88000 (р.НОМЕР_2 в АКІБ ?УкрСиббанк? м. Харків, МФО 351005, код НОМЕР_1) 13 203,0 грн боргу, 3744,29 грн інфляційних нарахувань, 858,19 грн процентів річних, 178,05 грн державного мита та 236,0 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 м. Ужгород, 88000 (р.НОМЕР_2 в АКІБ ?УкрСиббанк? м. Харків, МФО 351005, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 49,08 грн державного мита.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Повний текст рішення підписано: 20.10.2010

Суддя Л.Р. Кочергіна

20.10.10