Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 504/991/24
Номер провадження 3/504/729/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2024смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 видане ТСЦ 5148 09.10.2020, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надіслав до суду письмові пояснення в яких просить протокол та додані до нього матеріали визнати недопустимими доказами, визнати його невинуватим у вчинені правопорушення та розглядати справу без його участі. В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, так як наркотичних засобів не вживав, оскільки перебуває на службі в ЗСУ. Має хронічну хворобу, що може викликати його нетиповий зовнішній вигляд. Свою відмову в проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння він пояснював тим, що є військовим ЗСУ та не може проїхати в медичний заклад, оскільки запізнюється у військову частину. Сам, теж не зміг поїхати на обстеження, тому що 19.02.2024 був направлений на військові навчання в іншу область. На місці зупинки транспортного засобу поліцейські не провели огляд на стан сп`яніння з використанням технічних засобів та тестів. Встановлені законодавством ознаки наркотичного сп`яніння у нього були відсутні. Протокол складено, без двох свідків, з недотриманням Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння. Протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, за своєю суттю він є процесуальним документом. Статтею 266-1 КУпАП встановлено, що огляд військовослужбовців ЗСУ на стан сп`яніння проводить Військова служба правопорядку, проте такий порядок працівниками поліції порушено. ОСОБА_1 звертає увагу суду, що служить в лавах ЗСУ 18 місяців, перебував у зоні бойових дій, отримав нагороду «Золотий хрест».
ОСОБА_1 надав до суду для долучення до матеріалів справи довідку ВЛК від 29.09.2023, копію з медичної картки з діагнозом, копію нагороди ЗСУ, копію його характеристики з місця проживання, копію довідки з КНП «ОМЦПЗ», копію виписки з медичної карти, копію комп`юторної томографії.
Судом встановлено, що 18.02.2024 о 13:30 год., в Одеській області, Одеському районі на автодорозі М-14, 21км водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Lancer р.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, звужені зіниці, що не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 18.02.2024 серії ААД №734404, що складений уповноваженою особою та підписаний ОСОБА_1 без зауважень;
-направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 18.02.2024;
-відео записами, які досліджено судом в ході розгляду справи, на яких зафіксовано як ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння;
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1статті 130КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Щодо пояснень ОСОБА_1 та його доводів про невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
При перегляді відео записів, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак останній повідомив, що курив «марихуану» в новорічну ніч та не хоче, щоб в ході його огляду було виявлено в організмі наркотичні засоби. Після неодноразових пропозицій та роз`яснень наслідків відмови від проведення огляду, ОСОБА_1 відмовився.
Суд не приймає доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог Інструкції, оскільки ознак сп`яніння у нього не було та огляд не було проведено на місці зупинки транспортного засобу, а протокол було складено участі свідків, з наступних підстав.
Відповідно до п.12 р. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Відповідно доп.4р.1Інструкції 4.Ознаками наркотичногочи іншогосп`яніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,є: наявністьоднієї чидекількох ознакстану алкогольногосп`яніння (крімзапаху алкоголюз порожнинирота); звуженічи дужерозширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненістьабо навпакипідвищена жвавістьчи рухливістьходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено ознаки наркотичного сп`яніння виявлені у нього поліцейським, наявність вказаних ознак зафіксовано на відео записах долучених до протоколу. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог інструкції та норм КУпАП.
При цьому, відповідно до вимог вищевказаних нормативних актів ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я.
Щодо доводів ОСОБА_1 , про порушення порядку огляду військовослужбовця відповідно до ст. 266-1 КУпАП, суд зазначає, що порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів та їх відсторонення від керування транспортними засобами регламентується статтею 266 КУпАП. Та обставина, що водій ОСОБА_1 є військовослужбовцем не змінює встановленого порядку проведення огляду його, як водія, а норми ст. 266-1 КУпАП встановлюють порядок огляду військовослужбовців у разі вчинення ними військових адміністративних правопорушень.
Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України»).
Суд констатує, що інші доводи ОСОБА_1 з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення є загальними, та не спростовують висновків суду, щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, як і сам протокол є належними та допустимими доказами винуватості особи.
Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, за вчинене порушення, суд враховуючи характеристику ОСОБА_1 , стан його здоров`я, перебування останнього на службі в ЗСУ, звертає увагу на безальтернативність адміністративного стягнення за дане порушення, та вважає необхідним накласти на правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а такожстатті 40-1 КУпАПу разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,6 грн.
Керуючись частиною 1 статті130, статями245,280,283-285 КУпАП,ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,6 (шістсот п`ять) гривень (шістдесят) копійок.
Відповідно до ч. 1ст.307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізитирахунку для сплати судового збору: отримувач коштів -ГУК в Од. обл./смт Доброслав /22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA458999980313191206000015684, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Реквізити рахунків Державного бюджету "Адміністративні штрафи та інші санкції", отримувач -ГУК в Од. обл./смт Доброслав/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача -Казначейство України, код банку (МФО) 899998, номер рахунку (стандарт IBAN) UA108999980313000106000015684, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя А. В. Якимів
Судове рішення № 118201709, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 08.04.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 504/991/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: