Ухвала суду № 118201139, 04.04.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/387/24

Провадження № 2-а/309/8/24

У Х В А Л А

04 квітня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Довжанин М.М.

при секретарі Продан Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

18.01.2024 року до Хустського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатські області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №6788866 від 06.04.2023 року.

Позивач зазначає, що оскаржувану постанову винесено старшим сержантом поліції ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Із вказаної постанови слідує, що 06.04.2023 року о 12 год 18 хв у с.Горбок автодорога Мукачево-Рогатин 23 км при зупинці працівниками поліції не ввімкнув аварійно світлову сигналізацію, перетнув суцільну лінію 1.1, яка поділяє потоки п.п.8.5.1, не був пристебнутий паском безпеки п.2.3.в, чим вчинив адміністративне правопорушення за ст..122 ч.2 КУпАП.

14 04.2023 року до Хустського райсуду було подано позовну заяву про оскарження вказаної постанови, де відповідачем було вказано Управління патрульної поліції в Закарпатській області.

24 травня 2023 року рішенням Хустського райсуду позов задоволено, постанову скасовано.

16 січня 2024 року на адресу проживання позивача надійшла постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, якою рішення Хустського райсуду скасовано та в задоволенні позову відмовлено з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

У зв`язку з викладеним позивач вважає, що строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення пропущений з поважних причин.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 01.02.2024 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бітюра А.А. позов підтримали, посилаючись на наведені в заяві обставини.Просили суд поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову відповідача від 06.04.2023 року.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Разом із тим подав відзив, відповідно до якого зазначив, що позовна заява є безпідставною та такою, що не ґрунтується на належних доказах.

Представник відповідача також подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.

Заслухавши доводи позивача та його представника щодо причин пропуску строку на оскарження постанови, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до залишення без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.

Оцінюючи поважність наведених позивачем причин, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, строк звернення до суду необхідно обраховувати саме з моменту, коли позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з моменту коли особа змінила своє суб`єктивне ставлення до рішення суб`єкта владних повноважень.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративногосудочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Слід зазначити, що КАС України передбачає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поновлення пропущеного строку повинно бути обґрунтованим, виключно за наявності поважних причин для цього,проте таких причин позивач не наводить.

23 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №360/4485/19 зазначив, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, Такі обставини мають бути підтвердженими відповідними та належними доказами.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що існує презумпція знання законодавства (незнання закону не вибачається)- кожен вважається таким, що знає закони.

Правова основа презумпції знання законодавства обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.

Отже, юридична необізнаність і невірне трактування норм права, відсутність чіткого законодавчого врегулювання певних питань не є поважною причиною для пропуску строку на звернення до суду.

Після скасування рішення Хустського райсуду від 24 травня 2023 року апеляційним судом, позивач повторно звернуся з позовом до суду 18 січня 2024 року, посилаючись на те, що рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду він отримав поштою 16 січня 2024 року, тому пропустив строк звернення до суду.

Однак, суд не може погодитись із мотивами позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку.

Позивачу достеменно було відомо, що справа за його позовом знаходиться на розгляді у Восьмому апеляційному адміністративному суді, тому він повинен був цікавитися розглядом справи, тим більше, що його суд повідомляв про час та місце розгляду справи.

Крім того, рішення суду після його виготовлення надсилається в Єдиний реєстр судових рішень, який є у вільному доступі і сторона по справі може з ним ознайомитися.

Така позиція узгоджується з Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня2008 року у справі «Пономарьов проти України (п.41)», в якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Тому позивач мав об`єктивну можливість знати про порушення свого права у зв`язку з ухваленням апеляційним судом рішення 28 листопада 2023 року і своєчасно звернутися до суду з повторним адміністративним позовом.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, а тому в силу ч. 3 ст. 123 КАС України позов підлягає залишенню без розгляду.

Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст.123, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №6788866 від 06.04.2023 року залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 09 квітня 2024 року

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.