Рішення № 1181995, 22.11.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.07 р. Справа № 16/258

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

При секретарі судового засідання М.В. Муравйовій

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства “Гідравлік”, м.Кіровське

до відповідача Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Кіровське

про стягнення 7819,49грн.

 За участю:

Представників сторін :

від позивача: Ракітова Л.М. по дор., Гулаков І.З.- заснов.

від відповідача: ОСОБА_1 по дор. , ОСОБА_2 по дор.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області 25.07.2007р. порушено провадження, по справі за позовом Приватного підприємства “Гідравлік”, м.Кіровське, до Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Кіровське, про стягнення 7819,49грн. , з яких : 7 392 грн. 33 коп. - боргу з урахуванням вартості комунальних послуг , 362 грн. 2 коп. - пені , 64 грн. 94 коп. - 3 % річних з урахуванням індексу інфляції .

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесульного кодексу України.

У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, з приводу чого фіксація процесу не була здійснена . Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов договорів оренди № 1 , № 2 від 01.01.2007р. ( в його редакції № 23 , № 25), з приводу чого просить стягнути заборгованості по зазначеним договорам з урахуванням штрафних санкцій- пені та 3 % річних з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач позовні вимоги не визнає , з приводу чого надав відзив на позов від 08.11.2007р. , в якому зазначає , перші листи договорів мають іншу редакцію пунктів 3.2 та 3.3. , з приводу чого вважає , що сума орендних платежів повинна бути відокремленою від суми комунальних платежів . Стосовно заборгованості за березень 2007 року відповідач зазначає , що спірна сума ним була сплачена представнику позивача нарочно , з приводу чого просить відмовити в задоволенні позову .

В порядку ст.22 ГПК України відповідачем надано до суду клопотання б/н від 15.10.2007р., в якому він посилається на невідповідність тексту договору в редакції позивача з текстом договору в його редакції , з приводу чого просить зупинити провадження по справі та призначити експертизу для визначення дійсності представлених позивачем договорів .

Зазначене клопотання судом відхилене в зв`язку з відсутністю підстав для зупинення - визнанням зі сторони позивача факту заміни першої сторінки тексту договорів . З приводу чого направляє заяву для перевірки в правоохоронні органи ( Прокуратуру Донецької області ) .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем було укладено договора оренди № 1 від 01.01.2007р. та № 2 від 01.01.2007р.

В відзиві на позов зазначає , що перші листи договорів мають іншу редакцію пунктів 3.2 та 3.3. , з приводу чого вважає , що сума орендних платежів повинна бути відокремленою від суми комунальних платежів , а договора повинні бути направлені на експертизу щодо визначення дійсності представлених позивачем договорів . Щодо наявності договірних відносин відповідач не заперечує .

Дослідивши надані сторонами оригінали договорів : № 1 та № 2 від 01.01.2007р. , заслухавши пояснення сторін , суд з`ясував , що спірні договора є укладеними , підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств , що свідчить про факт погодження їх сторонами . Але наявні договора ( № 1 , № 2 ) мають різну редакцію п. 3.2. , а саме в редакції відповідача п.3.2. договорів зазначає : Оплата за комунальні послуги не входить в орендну плату . Орендатор повинен укласти договора з комунальними підприємствами та оплачувати за послуги згідно виставлених рахунків ; в редакції позивача : п. 3.2. договору зазначає : Окрім орендної плати , вказано в п.3.1. орендатор повинен відшкодувати орендодавцю вартість комунальних послуг , розрахунок яких вказаний в додатку № 3 .

Згідно з приписами ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Тобто крітеріями, за якими визначаються істотні умови є:

- істотні умови повинні бути узгоджені сторонами. Норми права хоча і містять перелік умов, з яких сторони мають дійти згоди, але конкретного наповнення вони набувають тільки після того, як сторони визначать саме їх зміст.

- Результат такого узгодження повинен знайти своє відображення у договорі, тобто всі погоджені істотні умови вносять до договору;

- Інші умови сторони можуть не вносити до договору;

- У тому разі, якщо будь-яка істотна умова не буде включена в договір, наступає правовий наслідок у вигляді визнання договору неукладеним. Цей висновок грунтується на положенні ст. 638 ЦК;

До істотніх умов відносяться умови договору, які 1) визнані такими за законом; 2)необхідні для договорів даного виду, 3) всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

В даному випадку між сторонами , як виявилося в ході розгляду справи, досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору . Крім того , зі сторони позивача визнана варіація п. 3.2. договорів в редакції договорів , належних відповідачеві ( визнана неправомірна з його сторони заміна першої сторінки договорів) , з приводу чого суд приймає спірні договора ( в редакції п 3.2. договорів) як докази правовідносин між сторонами .

 Дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку , що факт надання послуг оренди приміщення підтверджується актами приймання - передачі приміщень від 01.01.2007р. : приміщення пивного бару та банкетного залу ресторанного комплексу “ Оріон” , що знаходиться по вул. Панфіловцев , 41 , м. Кіровське , загальною площею 256 , 1 кв. м; приміщення ресторану “ Оріон”, загальною площею 161 , 9 кв.м. , що знаходиться по вул. Панфіловцев, 41 , м. Кіровське ; актами приймання - передачі посуду від 01.01.2007р.

З приводу надання послуг оренди та , окрім того , комунальних послуг ( водопостачання , опалення вивіз ТБО , електропостачання ) позивачем були надані на адресу відповідача акти виконаних робіт з зазначенням комунальних послуг за період з січня по березень 2007 року , які були підписані відповідачем та визнані , з приводу чого позивачем були вставлені рахунки на оплату : рахунок № СФ -000003 від 31.01.2007р. , акт прийома- передачі виконаних робіт від 31.01.2007р. ; рахунок № СФ -0000014 від 28.02.2007р., акт прийома - передачі виконаних робіт від 28.02.2007р.; рахунок № СФ -0000021 від 30.03.2007р.; акт прийма- передачі виконаних робіт від 30.03.2007р.

Зазначені документи були складені з урахуванням послуг оренди та комунальних послуг , оскільки за надані комунальні послуги організаціями місця позивачеві були виставлені ( як власнику та споживачу за номерами : № 277 , № 13030711 , № 1293 , № 1161 за березень 2007 року ) відповідні рахунки на оплату , коли фактичним споживачем являється орендар ( відповідач по справі ) . Зазначені послуги за березень 2007 року були надані на загальну суму 7 392 грн. 33 коп.

Представник відповідача проти зобов`язання сплачувати комунальні послуги заперечує , посилається на те , що з приводу цього ним повинні були бути укладені відповідні договору з комунальними підприємствами місця , але зазначені договора з його сторони не були укладеними , то б то зазначені ствердження не підтверджені матеріалами справи . Також , представник відповідача проти наявності заборгованості за оренду заперечує , зазначає , що спірна сума ним була сплачена представнику позивача власноруч , з приводу чого просить відмовити в задоволенні позову .

В судовому засіданні 22.11.2007р. представники позивача заявили , що ніяку суму платежу вони не отримували . Окрім того , позивач зазначив , що з його сторони на адресу відповідача була надіслана претензія № 55/1 від 04.06.2007р. , яка зі сторони орендаря ( відповідача) була залишена без відповіді та задоволення .

Оскільки матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості , то суд робить висновок , що зазначені рахунки зі сторони орендаря ( відповідача ) були залишені без задоволення та погашення .

В наслідок несвоєчасної орендної плати та плати за послуги орендодавця та комунальні послуги згідно актів виконаних робіт та рахунків за березень 2007 року з боку відповідача виник борг станом на момент слухання справи в сумі 7 392 грн. 33 коп.

В наслідок порушення зобов`язань за договорами позивач просить у відповідності до п.6.3. договорів стягнути на його користь з відповідача пеню в розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 362 грн. 22 коп. , розрахунок якої є обгрунтованим та таким , що підлягає задоволенню .

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( за умовами передбаченими договором). Пеня ( штраф ) є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Також, позивач просить стягнути з відповідача згідно ст. 625 ЦК України нараховані 3 % річних з урахуванням індексу інфляції в загальній сумі 64 грн. 94 коп. , але з огляду на розрахунок позивача , суд з`ясовує , що зазначена сума нарахування є сумою нарахування 3 % річних , розрахунок індексу інфляції суду представлений не був , та відповідно його сума нарахування в позові та в доповненнях до нього не зазначалася . Розрахунок 3 % річних , суд не приймає , як такий , що є не обгрунтовано розрахованим .

Відповідно до ст.625 ЦК України, ст.214 ЦК УРСР боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду 3 % річних складають : 7 392 грн. 33 коп. = 64 грн. 40 коп.

Підстав для нарахування та перевірки заявленого індексу інфляції ( з урахуванням 3 % річних) у суду не має , оскільки матеріали справи не містять чіткої суми нарахування зазначеної санкції та самого розрахунку .

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач суму боргу та штрафних санкцій не оспорив.

 Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судових витрат суд прокладає на відповідача по справі в порядку ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог на відповідача по справі .

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Гідравлік”, м.Кіровське, до Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Кіровське, про стягнення 7819,49грн. , з яких : 7 392 грн. 33 коп. - боргу з урахуванням вартості комунальних послуг , 362 грн. 2 коп. - пені , 64 грн. 94 коп. - 3 % річних з урахуванням індексу інфляції , задовольнити частково .

Стягнути з Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства “Гідравлік”, м.Кіровське , вул. Панфіловцев , 41 ( р/р 26006192706001 в Кіровському відділенні ДРУ “ Приватбанку”  , МФО 335496 , ЗКПО 20339410) - 7 392 грн. 33 коп. - боргу з урахуванням вартості комунальних послуг , 64 грн. 40 коп. - 3 % річних , 362 грн. 22 коп. - пені , 98 грн 46 коп.- витрати по сплаті державного мита , 104 грн. 36 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити .

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

Рішення підписане 22.11.2007р.

Суддя Манжур В.В.

Надруковано 3 примірника :

1 прим- Господарському суду Донецької області

2 прим- сторонам

Виконавець- Подолян О.О