Ухвала суду № 118198161, 01.04.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/401/23 Провадження № 2/304/26/2024

У Х В А Л А

01 квітня 2024 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

У С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будовами та спорудами АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 09 березня 2023 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд такої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Штефаняк І.І. не з`явилися, однак останнім попередньо подано клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.

Представник відповідача у підготовче судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та не заперечив проти задоволення позову.

У підготовче судове засідання ОСОБА_2 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, не з`явилася, проте подала позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, у якій просила замінити їй статус по даній справі з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, прийняти подану нею позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, а також визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами та будовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно статті 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу (ч. 1 ст. 194 ЦПК України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 52 ЦПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 (провадження № 12-13гс19) та від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18 (провадження № 12-65гс19).

Також Велика Палата Верховного суду у вищевказаних справах дійшла висновку про те, що передбачене статтею 52 ЦПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства. Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Як роз`яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

З аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету позову: 1) взаємний зв`язок первісного позову та позову третьої особи; 2) однорідність вимог та нерозривна пов`язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

З матеріалів справи вбачається, що як позов позивача ОСОБА_1 , так і позов ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, виникли із спадкових правовідносин, їх учасниками є одні й ті ж особи, та щодо одного і того ж предмета спору нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та прийняття поданого нею позову до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦПК України, про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 52, 193-195, 258-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Прийняти до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета ОСОБА_2 про визнання права власності порядку спадкування за законом.

Підготовче судове засідання відкласти на 11.30 год 04 червня 2024 року.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 191 ЦПК України відповідач протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали може подати:

- суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

- позивачу та третій особі - копії відзиву та доданих до нього документів.

Згідно ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 цього Кодексу позивач має право протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення.

До відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою п`ятою статті 178 ЦПК України, а до пояснень третьої особи правила, встановлені частинами третьою шостою статті 178 цього Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ганько І. І.