Рішення № 11819782, 12.10.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2010 р.           Справа № 3/22. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлекс», м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго», с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості –893811,62 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –Гордон Л.Л., довіреність від 10.06.2010 року

Від відповідача –Олексюк В.І., довіреність №1515/0101 від 07.10.2009 року

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Хімлекс»звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго»про стягнення заборгованості у розмірі 893811,62 грн., яка складається з 785787,10 грн. основного бору, 78578,71 грн. штрафу, 18167,11 грн. пені, 8621,35 грн. інфляційних та 2657,35 грн. трьох процентів річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №30/09/0084 від 18.02.2009 року в частині оплати вартості отриманого ним товару.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.02.2010 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 12.04.2010 року. Окремо, ухвалою від 26.02.2010 року, відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.04.2010 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, задоволено заяву сторін про розгляд справи за межами двохмісячного строку, відкладено розгляд справи на 18.05.2010 року та зобов’язано сторін провести взаємозвірку розрахунків та надати суду акт звірки.

Ухвалою від 18.05.2010 року, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 22.06.2010 року, ухвалою від 22.06.2010 року, з метою необхідності витребування від сторін додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 04.08.2010 року, а ухвалами від 04.08.2010 року та 13.09.2010 року, розгляд справи, за клопотанням позивача, знову відкладався –востаннє на 12.10.2010 року.

На день вирішення спору, 12.10.2010 року, представником позивача подано докази остаточного погашення відповідачем сум основного боргу.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні решти частини позову, а саме просить стягнути з відповідача 78578,71 грн. штрафу, 18167,11 грн. пені, 8621,35 грн. інфляційних та 2657,35 грн. трьох процентів річних, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представником відповідача обґрунтованих заперечень щодо можливості задоволення позову не надано.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

18.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімлекс», як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним товариством «АРГО», як покупцем, укладено договір №30/09/0084 від 18.02.2009 року (надалі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, передбачених Договором, поставити покупцю товар, а покупець зобов'язався його прийняти та оплатити у визначеному Договором порядку.

Позивачем, на виконання умов Договору, передано відповідачу товар у такій послідовності:

-          відповідно до специфікації №4 від 14.08.2009 року, відповідачу передано товар (лак ЭП-547 у кількості 5000 кг та лак ЭП-547-2 у кількості 5000 кг) на суму 302460 грн., що підтверджується видатковою накладною №1367/00001 від 17.08.2009 року;

-          відповідно до специфікації №5 від 07.10.2009 року відповідачу передано товар (лак ЭП-547-2 у кількості 10000 кг) на суму 314160 грн., що підтверджується видатковою накладною №1804/00001 від 12.10.2009 року;

-          відповідно до специфікації №6 від 09.12.2009 року відповідачу передано товар (лак ЭП-547 у кількості 8000 кг та лак ЭП-547-2 у кількості 12000 кг) на суму 647472 грн., що підтверджується видатковою накладною №2319/00001 від 14.12.2009 року.

Вищезазначений товар отриманий представником відповідача на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №95 від 13.08.2009 року, №174 від 09.10.2009р., №312 від 14.12.2009 року, виданих на ім'я Угрин О.І.

Відповідно до п.п. 4.1. Договору, покупець здійснює оплату на підставі рахунку постачальника в строк і на умовах, який вказаний в підписаній обома сторонами специфікації.

Так, згідно з специфікацією №4 від 14.08.2009 року (рахунок-фактура №1367 від 14.08.2009 року), покупець здійснює кінцевий розрахунок за отриману партію товару не пізніше 23.11.2009 року.

Разом з тим, відповідачем оплачено частково вартість отриманого товару за цією специфікацією, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованості у розмірі 83143,90 грн.

Згідно з специфікацією №5 від 07.10.2009 року (рахунок-фактура №1804 від 07.10.2009 року), покупець здійснює кінцевий розрахунок за отриману партію товару не пізніше 21.01.2010 року, а відповідно до специфікації №6 від 09.12.2009 року (рахунок-фактура №2319 від 09.12.2009 року), першу оплату у розмірі 30% вартості поставленої партії товару (194241,60 грн.) покупець здійснює у строк до 40 календарних днів з моменту отримання на складі постачальника, але не пізніше 25.01.2010 року. Другу оплату у розмірі 30% вартості поставленої партії товару (1942541,60 грн.) покупець здійснює у строк до 70 календарних днів з моменту отримання на складі постачальника, але не пізніше 22.02.2010 року.

Кінцевий розрахунок за отриману партію товару у розмірі 40% вартості (258988,80 грн.) покупець здійснює у строк до 100 календарних днів з моменту отримання партії товару на складі постачальника, але не пізніше 24.03.2010 року.

Разом з тим, відповідач у встановлені строки не сплачено вартість товару, отриманого за специфікаціями №5 та №6.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем, у нього виникла заборгованість, яка станом на 23.02.2010 року, становила 785787,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідачем, за час розгляду справи, в добровільному порядку, перераховано позивачу 785787,10 грн. основного боргу, що підтверджується наданими позивачем реєстрами кредитових платежів та, власне, не заперечується самими сторонами.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 785787,10 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Відповідно до п.п. 7.1. Договору, у випадку виникнення прострочення з оплати відвантаженої покупцю партії товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення від суми заборгованості, що узгоджується з вимогами частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України. Разом з тим, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»у розмірі, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Вірно нарахований позивачем розмір пені за прострочення оплати товару, становить 18167,11 грн., та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з п.п. 7.2. Договору за порушення узгодженого у специфікації строку розрахунків за партію товару, відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Штраф за порушення строку оплати товару позивача становить 78578,71 грн. і, також, враховуючи його відповідність вимогам частини другої статті 549 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем правомірно нараховано 2657,35 грн. трьох процентів річних та 8621,35 грн. інфляційних.

В цілому, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача належить стягнути на користь позивача 78578,71 грн. штрафу, 18167,11 грн. пені, 2657,35 грн. трьох процентів річних, 8621,35 грн. інфляційних, а в решті частини позову припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Беручи до уваги, що спір доведено до розгляду справи у господарському суді з вини відповідача, з нього стягуються судові витрати на користь позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго»(с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, вул. Миру, 33, код 22836526) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлекс»(м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 11, код 24514086) 78578,71 грн. штрафу, 18167,11 грн. пені, 2657,35 грн. трьох процентів річних, 8621,35 грн. інфляційних 8938,12 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 785787,10 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Повне рішення складено 15.10.2010 року.

Суддя                                         .