Ухвала суду № 118197498, 05.04.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

05 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/644/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вх.№8959 від 04.04.2024) представникаСелянського (фермерського) господарства "Моноліт" про забезпечення позову по справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" (63824, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Підлиман, вул. Центральна, 2-А; код ЄДРПОУ: 30772983) до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149; код ЄДРПОУ: 00131954) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б.126; код ЄДРПОУ: 42206328) про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

29.02.2024 Селянське (фермерське) господарство "Моноліт" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якій просить суд зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" здійснити перерахунок обсягів електричної енергії спожитої Селянським (фермерським) господарством "Моноліт" в листопаді 2022 року з врахуванням уточненого звіт, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 прийнято позовну заяву (вх.№644/24 від 29.02.2024) Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про зобов`язання вчинити певні дії до розгляду та відкрито провадження у справі №922/644/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на03.04.2024.

25.03.2024 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№7979 від 25.03.2024), в якому просив суд збільшити позовні вимоги СФГ МОНОЛІТ та викласти їх наступним чином:

- зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" здійснити перерахунок обсягів електричної енергії спожитої Селянським (фермерським) господарством "Моноліт" в листопаді 2022 року та лютому 2024 року з врахуванням уточнених звітів.

- стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.00 коп.

26.03.2024 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№8138 від 26.03.2024).

01.04.2024 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№8649 від 01.04.2024) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в якому просить суд залучити до участі у справі №922/644/24 Приватне акціонерне товариство Харківенергозбут.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 поновлено строк на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 клопотання представника Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" Савіна О.С. (вх.№8649 від 01.04.2024) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, задоволено. Залучено до участі у справі №922/644/24 Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 клопотання представника Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" Савіна О.С. (вх.№7979 від 25.03.2024) про збільшення розміру позовних вимог задоволено. Прийнято клопотання (вх.№7979 від 25.03.2024) представника Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" Савіна О.С. до розгляду. Вирішено розгляд справи продовжувати з урахуванням вимог, викладених у клопотанні представника Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" Савіна О.С. (вх.№7979 від 25.03.2024).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 відкладено підготовче засідання на 24.04.2024.

04.04.2024 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшла заява (вх.№8959 від 04.04.2024) про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову по справі №922/644/24, а саме заборонити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» та будь-яким іншим особам припиняти енергопостачання селянського (фермерського) господарства «МОНОЛІТ» та вчиняти будь-які дії направлені на відключення селянського (фермерського) господарства «МОНОЛІТ» від енергопостачання до винесення судом відповідного рішення по справі №922/644/24 та набрання рішенням законної сили.

Розглянувши заяву (вх.№8959 від 04.04.2024) представника Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п.145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54)Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави(п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Тобто, імперативними приписами ч.1 ст.139 ГПК України визначено обов`язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вказано у п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Даний спір є немайновим, а тому суд повинен досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Згідно ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до усталеної судової практики при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання Акціонерного товариства "Харківобленерго" здійснити перерахунок обсягів електричної енергії спожитої Селянським (фермерським) господарством "Моноліт" в листопаді 2022 року та лютому 2024 року з врахуванням уточнених звітів.

Позов обґрунтовано переданням позивачем Акціонерному товариству "Харківобленерго" помилкового звіту щодо обсягів електричної енергії спожитої Селянським (фермерським) господарством "Моноліт" на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №763-208 від 01.01.2019, укладеного з Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут», у листопаді 2022 року та лютому 2024 року та відмовою відповідача з урахуванням уточнених звітів позивача здійснити перерахунок обсягів електричної енергії за вказані періоди.

Із поданої представникомСелянського (фермерського) господарства "Моноліт" заяви про забезпечення позову вбачається, що 19.03.2024 на адресу Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" від Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут надійшло попередження №29 від 19.03.2024, відповідно до якого від Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" вимагається сплати заборгованість за лютий 2024 року, у разі несплати 17 квітня 2024 року підприємство буде відключене від енергопостачання.

В свою чергу, Селянське (фермерське) господарство "Моноліт" не визнає розрахунок спожитої електроенергії за лютий 2024 року і з цього приводу звернувся до суду з цим позовом.

На переконання представника позивача, примусова сплата заборгованості, як того вимагає ПАТ «Харківенергозбут», фактично нівелює наслідки перерахування обсягів спожитої електроенергії (якщо суд прийме відповідне рішення). В той же час невиконання вимог призведе до відключення Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" від енергопостачання, що фактично призведе до повної зупинки діяльності сільськогосподарського підприємства, загибелі сільськогосподарських тварин та зриву посівної компанії, яка і так відбувається під постійними обстрілами збройних сил РФ.

На підтвердження зазначеного представник позивача надав копію попередження №29 від 19.03.2024.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства, без додаткових (повторних) звернень да суду.

З приводу вжиття заходів забезпечення позову у спорах з немайновими вимогами Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 зазначив, що у разі звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові позиції також викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №902/1264/20 від 13.08.2021, №924/790/18, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 25.02.2020 у справі №924/789/18.

За наведених вище фактичних обставин застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» та будь-яким іншим особам припиняти енергопостачання Селянському (фермерському) господарству «МОНОЛІТ» та вчиняти будь-які дії направлені на відключення Селянського (фермерського) господарства «МОНОЛІТ» від енергопостачання до закінчення розгляду даної справи по суті і набрання остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили є дійсно належною виключною та необхідною в даному конкретному випадку гарантією виконання рішення суду у цій справі, а також є запорукою захисту майнових прав не тільки позивача, а й третіх осіб, оскільки за наведених обставин дійсно існує реальна загроза ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

За висновками суду, у випадку незастосування саме такого засобу забезпечення позову існує очевидна небезпека порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів Селянського (фермерського) господарства "Моноліт", оскільки до постановлення господарським судом рішення по суті заявлених вимог і набрання остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили, гіпотетично Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» може бути відключено Селянське (фермерське) господарство "Моноліт" від енергопостачання.

З огляду на зазначене, заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» та будь-яким іншим особам припиняти енергопостачання Селянському (фермерському) господарству «МОНОЛІТ» та вчиняти будь-які дії направлені на відключення Селянського (фермерського) господарства «МОНОЛІТ» від енергопостачання до закінчення розгляду даної справи по суті і набрання остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили, які просить вжити позивач, є адекватними та обґрунтованими відносно предмету спору, заявником доведено суду належними та допустимими в розумінні вимог процесуального закону доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову судом, доведено суду наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову у цій справі, а відтак наявні фактичні та правові підстави для задоволення заяви (вх.№8959 від 04.04.2024) представника Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх.№8959 від 04.04.2024) представника Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про забезпечення позову - задовольнити.

2. До набрання чинності рішенням у справі №922/644/24 заборонити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б.126; код ЄДРПОУ: 42206328) та будь-яким іншим особам припиняти енергопостачання Селянському (фермерському) господарству «МОНОЛІТ» (63824, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Підлиман, вул. Центральна, 2-А; код ЄДРПОУ: 30772983) та вчиняти будь-які дії направлені на відключення Селянського (фермерського) господарства «МОНОЛІТ» від енергопостачання.

3. Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Стягувачем єСелянське (фермерське) господарство "Моноліт" (63824, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Підлиман, вул. Центральна, 2-А; код ЄДРПОУ: 30772983)

Боржником є Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, б.126, код ЄДРПОУ: 42206328)

Ухвала набирає законної сили "05" квітня 2024 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до "06" квітня 2027 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу підписано 05.04.2024.

СуддяТ.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.