Рішення № 118196239, 08.04.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024м. ДніпроСправа № 918/1243/23за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро

про визнання недійсними пунктів договорів поставки та стягнення 14 392,53грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом, яким просить:

- визнати недійсними пункти 3.2 договору поставки №1340/182 від 16.05.2022 та договору поставки №1364/184 від 18.05.2022, в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 14 392,53грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 23 січня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.01.2024 матеріали справи №918/1243/23 за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн торг" про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення суми податків на додану вартість у розмірі 14 392,53грн передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 справу №918/1243/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.03.2024.

Ухвалою суду від 18.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2024.

21 березня 2024 року через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання представників позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.03.2024 в задоволенні клопотання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України про участь представників позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

26.03.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання 08.04.2024 позивач та відповідач не з`явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час, місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвали суду від 26.02.2024 та від 18.03.2024 були надіслані ТОВ "Лівайн Торг" в його електронний кабінет та отримані Товариством 27.02.2024, 20.03.2024 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.65,125).

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.05.2022 Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненський області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (продавець) укладено договір поставки № 1340/182, згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується передати покупцю у власність товари, код закупівлі ДК 021:2015:0913000-9.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування товару: дизельне паливо, бензин А-95.

Згідно з пунктом 3.2 договору загальна сума договору складає 132000,00грн, у тому числі ПДВ 8635,51грн.

Відповідно до пунктів 1.4., 2.1., 5.2., 5.3. Договору поставки № 1340/182 від 16.05.2022 передача Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, як покупцю, відповідного товару здійснювалася на умовах самовивезення шляхом заправки автомобілів Покупця на АЗС Постачальника при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки з дійсним терміном дії.

Строк поставки товарів до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки) (п.5.1. договору).

В силу підпункту 5.2.2. пункту 5.2. Договору поставки № 1340/182 від 16.05.2022 скретч-картка є підставою для видачі (заправки) в АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Порядок здійснення оплати Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, як Покупцем, за товар придбаний у ТОВ "Лівайн Торг", як Постачальника, врегульовано положеннями Розділу 4 Договору поставки № 1340/182 від 16.05.2022.

Пунктом 4.1. Договору поставки № 1340/182 від 16.05.2022 встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (п.10.1. договору).

16.05.2022 відповідач поставив позивачу Бензин А-95 у кількості 1500,00літрів на загальну суму 63000,00грн, що підтверджується видатковою накладною № 0177/0003272 (а.с.11).

На виконання договору поставки № 1340/182 від 16.05.2022, відповідно до платіжного доручення від 17 травня 2022 року № 494 (внутрішній номер 210749179), Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на рахунок ТОВ "Лівайн Торг" сплачено 63000,00 грн, у тому числі ПДВ 4121,50грн, а відповідно до платіжного доручення №495 (внутрішній номер 210749180) сплачено 69000,00грн (а.с.8,9).

18.05.2022 Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (продавець) укладено договір поставки № 1364/184, згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується передати покупцю у власність товари, код закупівлі ДК 021:2015:0913000-9.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування товару: нафта і дистиляти (дизельне паливо, бензин А-95).

Згідно з пунктом 3.2 договору загальна сума договору складає 88000,00грн, у тому числі ПДВ 5757,01грн.

Відповідно до пунктів 1.4., 2.1., 5.2., 5.3. Договору поставки № 1364/184 від 18.05.2022 передача Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, як покупцю, відповідного товару здійснювалася на умовах самовивезення шляхом заправки автомобілів Покупця на АЗС Постачальника при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки з дійсним терміном дії.

Строк поставки товарів до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки) (п.5.1. договору).

В силу підпункту 5.2.2. пункту 5.2. Договору поставки № 1364/184 від 18.05.2022 скретч-картка є підставою для видачі (заправки) в АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Порядок здійснення оплати Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, як Покупцем, за товар придбаний у ТОВ "Лівайн Торг", як Постачальника, врегульовано положеннями Розділу 4 Договору поставки № 1364/184 від 18.05.2022.

Пунктом 4.1. Договору поставки № 1364/184 від 18.05.2022 встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (п.10.1. договору).

18.05.2022 відповідач поставив позивачу Бензин А-95 у кількості 1000,00літрів на загальну суму 88000,00грн, що підтверджується видатковою накладною № 0177/0003359 (а.с.13).

На виконання договору поставки № 1364/184 від 18.05.2022, відповідно до платіжного доручення від 18 травня 2022 року № 502 (внутрішній номер 210881595), Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на рахунок ТОВ "Лівайн Торг" сплачено 88000,00 грн, у тому числі ПДВ 5757,01грн (а.с.8).

Таким чином, Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області зв договорами поставки № 1340/182 від 16.05.2022 та № 1364/184 від 18.05.2022 сплачено на рахунок ТОВ "Лівайн Торг" податок на додану вартість у сумі 14392,53грн.

При цьому, з урахуванням поставки товару (бензину, дизпалива) ТОВ "Лівайн Торг" (видаткова накладна № 0177/0003272 від 18.05.2022 та видаткова накладна № 0177/0003359 від 18.05.2024, (а.с.11, 13)) та проведення розрахунків за нього Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Рівненській області, договір вважається таким, що повністю виконано сторонами.

Позивач просить визнати недійсним пункт 3.2. договорів в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 14392,53грн, як такий, що не відповідає положенням Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, що в силу вимог частини 1 статті 203, частини 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договорів недійсними у цій частині та стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти у виді податку на додану вартість за вищевказаними Договорами поставки.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання недійсним пункту договору поставки.

Щодо недійсності пункту 3.2. договорів поставки № 1340/182 від 16.05.2022 та № 1364/184 від 18.05.2022.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписом статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

За приписами частин першої, третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

При цьому, хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

Відповідно до частини 1 статті 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податок на додану вартість, визначення якого наведене в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом г) підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

02.03.2022 прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" № 178.

Відповідно до пунктів 1, 2 вищевказаної постанови, до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Відтак, операції з постачання Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Рівненській області пального (бензину та дизпаливу) за договорами поставки № 1340/182 від 16.05.2022 та № 1364/184 від 18.05.2022 підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою.

За таких обставин сторонами при укладенні договорів про закупівлю товарів за державні кошти № 1340/182 від 16.05.2022 та № 1364/184 від 18.05.2022 та включенні до загальної ціни договору податку на додану вартість у сумі 14392,53грн не дотримано вимоги податкового законодавства.

Відповідно до частинні статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з цим, у застосуванні наведених положень статей Цивільного кодексу України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 12.03.2018 зі справи № 910/22319/16).

Таким чином, приписи статті 217 Цивільного кодексу України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

У даній справі можна припустити наявність (існування) Договорів поставки № 1340/182 від 16.05.2022 та № 1364/184 від 18.05.2022 і без включення до них умов щодо необхідності сплати ПДВ.

Згідно правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який викладено у постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, податок на додану вартість хоча і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справи № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, договір може бути визнаний недійсним в частині включення суми ПДВ до вартості товару.

Судом установлено, що пунктом 3.2. Договорів поставки № 1340/182 від 16.05.2022 та № 1364/184 від 18.05.2022 до ціни договорів незаконно включено суму ПДВ у розмірі 14392,53грн за придбання Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Рівненській області пального для заправки (дозаправки) транспорту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Зокрема, зміст оспорюваного правочину в цій частині суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що в силу вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним у цій частині.

З матеріалів справи убачається, що оплата повної вартості придбаного на підставі Договорів поставки товару згідно з ціною, визначеною у пункті 3.2. цього Договору, включно з податком на додану вартість на загальну суму 14392,53грн, була здійснена Аварійно-орятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Рівненській області, як Покупцем, що підтверджується платіжними дорученнями від 17 травня 2022 року № 494 (внутрішній номер 210749179), від 17 травня 2022 року №495 (внутрішній номер 210749180) та від 18 травня 2022 року № 502 (внутрішній номер 210881595) з відміткою ГУДКСУ у Рівненській області про оплату зобов`язань в повному обсязі.

Разом з тим, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у пункті 37 постанови від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

З метою спростити порядок та сприяти оперативному матеріальному забезпеченню військових формувань 02.03.2022 прийнято Постанову КМУ № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану", яка набрала чинності з дня її опублікування і застосовувалась з 24.02.2022.

Станом на дату укладання договорів поставки № 1340/182 від 16.05.2022 та № 1364/184 від 18.05.2022 дана постанова, яка регулювала питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану була чинною.

Незважаючи на те, що відповідний товар оподатковувався за нульовою ставкою, відповідач отримав від позивача суму ПДВ за договором поставки у повному обсягу.

За висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 10.02.2022 у справі № 916/707/21, неповернення зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Таким чином, набуття ТОВ "Лівайн Торг", як однією зі сторін господарсько-договірного зобов`язання, бюджетних коштів за рахунок Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненський області не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза передбаченими договорами підставами, внаслідок здійснення оплати понад вартість товару, який було поставлено, свідчить про необхідність застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України в частині повернення надмірно сплачених бюджетних коштів у загальному розмірі 14392,53 грн.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Установлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача загальну суму 220000,00грн, у тому числі ПДВ на суму 14392,53грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 17 травня 2022 року № 494 (внутрішній номер 210749179), від 17 травня 2022 року №495 (внутрішній номер 210749180) та від 18 травня 2022 року № 502 (внутрішній номер 210881595).

З огляду на те, що грошові кошти в сумі 14392,53грн були перераховані позивачем на користь відповідача поза межами договірних відносин та були безпідставно отримані відповідачем 17.05.2022 та 18.05.2022, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути їх згідно з нормами статті 1212 ЦК України.

При цьому, норма частини другої статті 530 ЦК України до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовуються (п.92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22)

Враховуючи вказане, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14392,53грн безпідставно набутих грошових коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 8052,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про визнання недійсними пунктів договорів поставки та стягнення 14 392,53грн задовольнити.

Визнати недійсними пункт 3.2 договору поставки від 16.05.2022 №1340/182 та пункт 3.2. договору поставки від 18.05.2022 №1364/184, укладених між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (ідентифікаційний код 41449359; вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 503, місто Дніпро, 49000) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (ідентифікаційний код 25575049; вул. Небожинського Назара,23, м. Рівне 33005) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 14 392,53грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8052,00грн, видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 08.04.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва