Рішення № 118190589, 01.04.2024, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/563/23

номер провадження 2/558/28/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року с-ще Демидівка

Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області

в складі

судді одноособово Олексюк А. О.,

секретар судового засідання Хом`як О. О.,

за участю:

представника позивача органу опіки та піклування Чечелюк М. П.,

відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

Позивач Орган опіки та піклування Демидівської селищної ради звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обгрунтування позовних вимог позивач Орган опіки та піклування Демидівської селищної ради вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між ними розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.12.2021 року.

Малолітні діти зареєстровані та фактично проживають з дідусем ОСОБА_5 за адрсеою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання невідоме, часто змінює місце проживання.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виховує дідусь ОСОБА_5 , який самостійно вирішує всі питання щодо виховання внуків, без підтримки відповідачів. Відповідачі фактично самоусунулись від виховання та утримання своїх дітей, свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо їх виховання.

Службою у справах дітей Демидівської селищної ради вже протягом двох років здійснюється нагляд за даною сім`єю.

Позивач вважає, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу; не створюють умов для отримання освіти.

В судовому засіданні представник позивача Органу опіки та піклування Демидівської селищної ради Чечелюк М. П. позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовільнити. Суду пояснила, що хлопчик ОСОБА_6 більше трьох років проживає з дідусем ОСОБА_5 , відвідує школу в с. Рудка. Меншим хлопчиком ОСОБА_7 теж опікується дідусь ОСОБА_5 . Коли дитина хворіла, він доглядав за ним, забрав з лікарні додому. Відповідачка веде розгульний спосіб життя, часто залишає дітей без нагляду, іде з дому на тиждень і більше та ніхто не знає, де вона знаходиться. Дітьми не цікавиться. Крім того, вона потребує лікування в психіатричному закладі. В 2023 році вона перебувала на лікуванні і стан її покращився. Однак, в подальшому вона відмовляється їхати на лікування. Дітей просто небезпечно залишати з нею вдома на одинці. Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 вирішувалося на засіданні опікунської ради, та орган опіки та піклування Демидівської селищної ради прийняв рішення вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 . 18.08.2014 року та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, суду пояснила, що проживає разом з батьком та своїми дітьми з листопада 2023 року. В серпні 2023 року вона один місяць лікувалася в психіатричній лікарні. Їй відомо, що її син ОСОБА_7 перебував в лікарні. Його доглядом займався дідусь. Вона в лікарні його не провідувала, з лікарні не забрала. Коли вона вдома, то вона доглядає за своїми дітьми. Раніше вона їздила на роботу в Польщу, привозила гроші та допомагала своїм дітям. В той період часу дітей доглядав її батько з співмешканкою та братик і сестра. Вона лишає часто дітей на дідуся. Однак вона від дітей не відмовляється. ОСОБА_2 не є батьком її синів. Коли вона почала жити з ОСОБА_2 він погодився на те, щоб його записали батьком дитини ОСОБА_6 і подав відповідну заяву. Він дбав за сина, доки вони жили разом, після розлучення син ОСОБА_6 проживав з нею та дідусем. Пізніше вона почала жити з іншим чоловіком, від нього народила сина ОСОБА_7 . Батько ОСОБА_7 загинув на війні. 06 грудня 2021 року вона розірвала шлюб з ОСОБА_2 , однак батьком її сина ОСОБА_7 знову записали ОСОБА_2 в свідоцтві про народження. Хоча він не є батьком ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_8 позов визнав повністю. Суду пояснив, що не є біологічним батьком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Він погодився, щоб його записали батьком ОСОБА_6 і подав відповідну заяву в РАЦС, оскільки проживав разом з ОСОБА_1 та перебував з нею в зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживанння він дбав за ОСОБА_6 , як за свого рідного сина і на сьогодні не проти дбати за нього. Однак його до дитини не допускають і він не може цього робити. Він прожив з ОСОБА_1 три роки. В 2018 році вони припинили шлюбні стосунки. Він не проживав з нею та сином ОСОБА_6 і з цього часу не займався його вихованням та не допомагав матеріально. ОСОБА_7 теж не його син. Він взагалі не знав про нього нічого, а дізнався в лікарні, куди його викликали, коли дитина попала на лікування. В жовтні 2022 року він дізнався, що його записали батьком цієї дитини. 06 грудня 2021 року він розлучився з ОСОБА_1 і отримав рішення суду. Запису про батька дитини не оспорював. Він вважає, що ОСОБА_1 не може займатися вихованням своїх дітей. Вона вела розгульний спосіб життя, вживала алкогольні напої, що і стало причиною їх розлучення. Після розлучення з нею дідусь забрав в нього сина ОСОБА_6 . Він не живе з ними вже 6 років і не виконує своїх батьківських обов`язків щодо обох дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вихованням обох дітей займається батько ОСОБА_14 ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення позивача та відповідачів, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, суд дійшов до наступного висновку.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року прийнято позовну заяву Органу опіки та піклування Демидівської селищної ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав і відкрито провадження у справі.

17 січня 2024 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань до суду не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, сама дитина, яка досягла 14 років.

Сімейний кодекс України детально регулює питання застосування такого засобу захисту дитини, її прав та інтересів від посягань з боку її власних батьків, як позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх або неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Стаття 164 СК України чітко встановлює перелік підстав позбавлення батьків батьківських прав.

Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення дітей до батьків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла 18 років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення від виконання обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних, інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 9) та серії НОМЕР_2 (а. с. 10) встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , їхніми батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

З повних витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актвого запису про народження № 00043501807 та № 00443501486 вбачається, батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Державна реєстрація народження дитини ОСОБА_4 проведена без паспорта батька; шлюб розірваний на підставі рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.12.2021 року.

Відносно відомостей про батьків дитини ОСОБА_3 , з Витягу вбачається, що відомості про прізвище та по батьків дитини було змінено за заявою ОСОБА_2 , зокрема з прізвища ІНФОРМАЦІЯ_8 змінено на ІНФОРМАЦІЯ_8 та з по батькові ІНФОРМАЦІЯ_8 на ІНФОРМАЦІЯ_8 . Підставою внесення змін були заява матері та батька дитини про визнання батьківства № 01-10-05-37 від 24 лютого 2016 року, складена відділом ДРАЦС Демидівського районного управління юстиції у Рівненській області. /а. с. 69-73/.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що є батьком відповідачки ОСОБА_1 . Вона проживала з ОСОБА_2 , однак шлюб розірвали і вона приїхала проживати до нього разом з сином ОСОБА_6 . Вони жили разом доки хлопчик в 2020 році не пішов в перший клас. Тоді вона пішла з дому та не проживала з ним та сином ОСОБА_6 . Проживала в своєї матері та з іншим чоловіком ОСОБА_13 , від якого народила сина ОСОБА_7 . Три роки вона сином ОСОБА_6 не займалася взагалі. З серпня 2023 року проживає знову в його будинку. З кінця липня по кінець серпня 2023 року вона перебувала на лікуванні в психіатричному закладі. В подальшому на лікування їхати відмовляється. ОСОБА_14 часто втікає з дому, місце її перебування невідоме, зв`язується з підозрілими компаніями, вживає алкоголь. Він та його співмешканка займаються вихованням та доглядом за дітьми, збирають в школу, вчать уроки з ОСОБА_6 , дбають за лікування ОСОБА_7 , забезпечують їм належні умови проживання. На неї взагалі небезпечно залишати малолітнього ОСОБА_7 , хтось ще має бути поруч. Вихованням та доглядом за дітьми займається він, як дідусь. Мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 не виховують свої дітей, матеріально не утримують. Йому відомо, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Коли вони жили разом, ОСОБА_2 займався вихованнм сина ОСОБА_6 та дбав про нього. Він, як батько ОСОБА_1 не може вплинути на неї та на її поведінку та спосіб життя. Вона іде з дому і нікого не повідомляє куди, дітей залишає без нагляду та догляду та не цікавиться ними взагалі.

Відповідно ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Демидівської селищної ради від 17 липня 2023 року № 1065 (а. с. 29-31), Орган опіки та піклування Демидівської селищної ради вважав за доцільне позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько малолітніх дітей ОСОБА_2 , не являється їхнім біологічним батьком. По відношенню до ОСОБА_6 він визнав батьківство, коли дитині був один рік, після одруження із матір`ю хлопчика ОСОБА_1 . Про народження ОСОБА_7 він дізнався від служби у справах дітей, коли виникла потреба зареєструвати дитину. Із ОСОБА_1 він не проживав понад 3 роки, але після розірвання шлюбу із матір`ю ОСОБА_7 , до спливу 10 місяців, народився малолітній ОСОБА_7 , тому згідно п. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України його записано батьком. ОСОБА_2 не допомагає дітям, не провідує їх по місцю проживання. Мама малолітніх дітей - ОСОБА_1 , згідно характеристики Демидівської селищної ради, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, кошти витрачає на задоволення власних потреб. Часто зникає на довгий термін, а коли повертається, то разом з дітьми не проживає. Вихованням та утримання дітей займається дідусь ОСОБА_5 /а. с. 29-31/.

Згідно характеристики, виданої Демидівською селищною радою 10 липня 2023 року, на гр. ОСОБА_1 - матір ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 . По місцю реєстрації громадянка не проживає. ОСОБА_1 ніде не працює. Сім`я неповна, батьки не перебувають у шлюбі. ОСОБА_15 вихованням дітей не займається. Малолітній ОСОБА_7 за заявою батька, у зв`язку зі складним сімейним становищем, був влаштований до будинку дитини м Рівне.

Неповнолітній ОСОБА_6 проживає з дідусем і перебуває на повному його забезпеченні. Матір не цікавиться дитиною. ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Кошти лише витрачає на задоволення власних потреб. Інтерес до життя та здоров`я ОСОБА_6 в матері відсутній. Вільний час гр. ОСОБА_1 не прводить з дитиною, не займається забезпеченням його побутових потреб, не приділяє йому уваги. Вона часто зникає на довгий термін, а коли повертається, то разом з дитиною не проживає. Неповнолітній ОСОБА_6 не отримує належної уваги від матері, повноцінного матеріального забезпечення з її сторони.

Таким чином, ОСОБА_1 батьківські обов`язки не виконує і відноситься до категорії неблагополучних. /а. с. 23/.

Відповідно до характеристики, виданої Тараканівською сільською радою Дубенського району Рівненської області, за № 7 від 24.01.2022 на гр. ОСОБА_2 , останній проживає за адресою: АДРЕСА_2 . За роки проживання за даною адресою проявив себе виключно з позитивної сторони. За період проживання скарг на нього не надходило. За свідченням сусідів, працьовитий, товариський і ввічливий, доброзичливий, стриманий, урівноважений. Алкогольними напоями не зловживає.

Приймає участь в громадських зборах і необхідних роботах, що проводяться на території села. В конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений, а навпаки - дружелюбний і по можливості надає їм допомогу.

Жодних скарг та зауважень щодо негідної поведінки гр. ОСОБА_2 , у виконком сільської ради не надходило. /а. с. 24/.

Відповідно до рішення Дубенського міськрайоннного суду Рівненської області від 06 грудня 2021 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. /а.с. 13.

Дослідженими доказами по справі, зокремо згідно характеристики на учня 4 класу Рудківської гімназії ОСОБА_3 , встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , 2014 року народження, навчається у 4 класі Рудківської гімназії Демидівської селищної ради. Вихованням та навчанням ОСОБА_3 займається його дідусь ОСОБА_5 (а. с. 22).

Під час розгляду справи в суді досліджено акти обстеження умов проживання № 37 від 24 жовтня 2022 року та № 22 від 02 березня 2023 року малолітнього ОСОБА_3 . Згідно досліджених актів вбачається, що умови проживання задовільні. Сім`я забезпечена усім необхідним. Сім`я займається підсобним домашнім господарством, має с/г техніку, якою обробляє понад 15 га землі. Для виховання та розвитку дитини створено необхідні умови, зокрема дитина проживає в окремій кімнаті, яка облаштована необхідними меблями. Вихованням ОСОБА_3 займається дідусь ОСОБА_5 , який дбає про його навчання, здоров`я та матеріально забезпечує дитину. Малолітній син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , за заявою батька ОСОБА_2 знаходиться в Будинку дитини м. Рівне. ОСОБА_1 роз`яснено необхідні дії повернення малолітнього сина ОСОБА_4 . Рекомендовано батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_5 обстежити стан здоров`я дочки. /а. с. 27-28/.

Під час розгляду справи в суді досліджено заяви ОСОБА_16 та ОСОБА_5 - батьків ОСОБА_1 , адресованих на ім`я начальника служби у справах дітей Демидівської селищної ради. З досліджених заяв вбачається, що ОСОБА_1 свої материнські обов`язки не виконує, не дбає про гігієну малолітніх дітей, не возить на медичний огляд, не годує.

ОСОБА_17 уже понад 2 роки проживає з дідусем, перебуває на повному його утриманні. Дідусь займається матеріальним забезпеченням свого внука, дбає про фізичний розвиток дитини, здоров`я та навчання. ОСОБА_15 взагалі не цікавиться своїми дітьми, проявила до них байдужість. /а. с. 15, 20/.

Крім того, під час розгляду справи в суді встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував тривалий час в КЗ "Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центарльної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям" Рівненської обласної ради. За час перебування дитини в закладі його батьки не навідували та не цікавились станом його здоров`я. /а. с. 17/.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на сьогодні проживає з дідусем ОСОБА_5 , який здійснює за ним догляд, вихованням та утримання.

Досліджені докази по справі свідчать про небажання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконувати свої батьківські обов`язки стосовно дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в них байдуже ставлення до такого обов`язку.

Відповідачі не займаються вихованням своїх дітей, ОСОБА_2 не проживає з дітьми, батьки не цікавляться навчанням сина ОСОБА_6 , станом здоров`я дітей, не дбають про їхній фізичний та духовний розвиток.

Відповідач ОСОБА_2 не спілкується з дітьми.

Таким чином, надані по справі докази вказують на свідоме небажання відповідачів належним чином виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про дітей та займатись їхнім вихованням.

На підставі наведеного, суд вважає, що у судовому засіданні встановлено на підставі належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вихованням та утриманням своїх неповнолітніх дітей не займаються, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, їхньому матеріальному забезпеченню, а тому є всі підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів в рівних частках на користь держави судовий збір у зв?язку з розглядом цієї справи.

Підстав для звільнення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору не встановлено.

У позовній заяві, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на положення ст.ст. 150, 155, 164-166 СК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обгрунтованими.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 150, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 76 - 81, 141, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позов органу опіки та піклування Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області (ЄДРПОУ 04386321, 3520 с-ще Демидівка, вулиця Миру, будинок № 19 Дубенського району, Рівненської області) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) та до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про позбавлення батьківських прав.

Позбавити відповідачку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути в рівних частках з відповідачів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судові витрати по справі у виді судового збору в сумі по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок з кожного.

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Алла ОЛЕКСЮК

Повний текст рішення складено 08.04.2024 року.