Рішення № 118189393, 04.04.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/806/24

Провадження № 2-о/332/56/24

Рішення

Іменем України

04 квітня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

секретаря: Мусаєва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кара Руслана Теодозіївна, заінтересовані особи: Відділ соціального захисту населення Гуляйпільської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -

Встановив:

09.02.2024 ОСОБА_1 ,від іменіякого дієадвокат КараРуслана Теодозіївна, звернувся до суду із заявою про встановлення того факту, що він за відсутності інших осіб є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_2 .

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, що його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом II групи загального захворювання безтерміново та потребує постійного стороннього догляду. Він проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у його повному матеріальному та фінансовому забезпеченні, оскільки, окрім нього за ним немає кому доглядати. Батько має ряд невиліковних хвороб, отриманих внаслідок перенесеної 1990 року ЧМТ: виражений розлад особистості внаслідок органічного ураження головного мозку з когнітивним зниженням. Генералізовані судомні напади зі схильністю до серійності. Стійка трудова дезадаптація. Постравматична енцефалопатія. Епісиндром. Розбіжна косоокість правого ока. Часткова посттравматична атрофія зорового нерву, епілептичні напади, у зв`язку з якими не може знаходитись без сторонньої опіки і потребує постійного догляду. Заявник проживає разом зі своїм батьком та забезпечує його належними умовами проживання, вони пов`язані спільним побутом. Шлюб між батьком та матір`ю розірваний 25.02.2020. Інших осіб, які б могли вести догляд за батьком немає. Бабуся ОСОБА_3 не може здійснювати догляд за сином, оскільки сама є інвалідом І групи, є непрацездатною та потребує стороннього догляду. ОСОБА_1 до територіальних органів соціального захисту не звертався, утримує батька інваліда II групи самостійно та здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі.

Враховуючи вік, стан його здоров`я, залежність від інших осіб, повну нездатність до самообслуговування та те, що в родині немає нікого хто би міг здійснювати за ним догляд, саме він змушений вести постійний догляд та піклуватися про батька, зокрема, купувати необхідні ліки, продукти харчування, прибирати житло, готувати їжу, слідкувати за станом здоров`я та вживати заходи щодо надання допомоги при настанні епілептичних приступів.

Встановлення факту постійного догляду за батьком ОСОБА_2 за відсутності інших осіб необхідне ОСОБА_1 з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки немає інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону його утримувати та доглядати.

Від представника заявника адвоката Кари Р.Т., надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі заявника, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити.

Від представника відділу соціального захисту населення Гуляйпільської міської ради Запорізької області Тарана М.С., надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують щодо задоволення заяви.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі. У своїй заяві він також зазначив, що його син ОСОБА_1 доглядав за ним та доглядає і до теперішнього часу, він є інвалідом ІІ групи, має постійні приступи епілепсії, не може влаштуватися на роботу, адже потребує постійного стороннього догляду. Підтверджує, що саме його син ОСОБА_1 за ним постійно доглядає, купує ліки та продукти, повністю утримує та забезпечує всім необхідним. У зв`язку з цим він просить задовольнити заяву та встановити юридичний факт.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 , 17.01.1966, є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження сері НОМЕР_1 (а.с.15).

ОСОБА_2 є інвалідом II групи загального захворювання безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 161645 від 27.09.2023 (а.с. 30) та потребує постійного стороннього догляду на непрофесійній основі, що підтверджено висновком про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 110 від 25.01.2024 (а.с. 31-32).

Шлюб між батьками заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірваний 25.02.2020, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2 (а.с. 25).

ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 27), однак проживає зі своїм сином за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та актом підтвердження фактичного проживання (а.с. 12, 18, 29).

Відповідно до епікризу з медичної картки стаціонарного хворого № 4341/3 від 29.09.2023, ОСОБА_2 , внаслідок перенесеної 1990 року ЧМТ, встановлено діагноз: виражений розлад особистості внаслідок органічного ураження головного мозку з когнітивним зниженням. Генералізовані судомні напади зі схильністю до серійності. Стійка трудова дезадаптація. Постравматична енцефалопатія. Епісиндром. Розбіжна косоокість правого ока. Часткова посттравматична атрофія зорового нерву, епілептичні напади (а.с. 32).

Судом також встановлено, що у ОСОБА_2 є матір ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 (а.с. 26). Однак, остання не може здійснювати догляд за сином, оскільки є інвалідом І групи за загальним захворюванням, безстроково, також потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ № 157590 від 02.02.2023 (а.с. 55).

Встановлення факту постійного догляду за дієздатним ОСОБА_2 , який за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки та потребує постійного стороннього догляду його сином, має для заявника юридичне значення та дозволить отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», щоб мати можливість здійснювати догляд за батьком.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Приписами ст. 315 ЦПК України визначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, що не передбачені ч. 1 ст. 315 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені підстави для відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до вказаної норми, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту здійснення догляду не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб, та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, враховуючи вік та стан здоров`я ОСОБА_2 , його залежність від інших осіб, нездатність до самообслуговування та те, що в родині немає нікого хто би міг здійснювати за ним догляд, окрім ОСОБА_1 , суд вважає вимоги заявника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 89, 258, 259, 263-265, 315, 318-319 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ), від імені якого діє адвокат Кара Руслана Теодозіївна, заінтересовані особи: Відділ соціального захисту населення Гуляйпільської міської ради Запорізької області (місцерозташування: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 117-б, ЄДРПОУ 04526970), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ), про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 за відсутності інших осіб є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , який за станом свого здоров`я, згідно висновку № 110 від 15.01.2024 про наявність когнітивних порушень функцій організму, потребує соціальної послуги на непрофесійній основі та постійного стороннього догляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 08.04.2024.

Суддя О.С. Яцун