Рішення № 118176872, 03.04.2024, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1052/23

провадження № 2-а/492/7/24

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2024 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Куцарєва Максима Михайловича, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, посилаючись на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 853195 від 09 вересня 2023 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статі 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн. Позивач вказує, що поліцейським не зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не забезпечено можливість отримання позивачем захисту, клопотання про участь у справі адвоката були поліцейським проігноровано, а про наявність постанови суду від 17 серпня 2023 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника не було відомо, оскільки про розгляд справи його не було повідомлено, в судове засідання позивач не з`являвся та про позбавлення його права керування транспортними засобами позивачу не було відомо, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав з вказаним позовом.

Стислий виклад заперечень відповідача

До суду від представниці відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив, відповідно до якого представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 09 вересня 2023 року працівник ГРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 приблизно о 18 год. 00 хв., рухаючись по вул.Лугова, м.Арциз Болградського району Одеської області побачив транспортний засіб марки «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , відносно якого раніше було складено адміністративні матеріали, за вчинення адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 123 КУпАП, за яке передбачено позбавлення права керування транспортним засобом, тому поліцейський зупинив транспортний засіб. Після перевірки ОСОБА_1 через інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що ОСОБА_1 з 17 серпня 2023 року позбавлений права керування транспортним засобом на строк 6 місяців. На підставі вищевикладеного працівником поліції було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП.

Заяви, клопотання учасників справи

Позивач та його представник про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явилися, але до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Куцарєв М.М., представниця відповідача про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спорів фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 853195 від 09 вересня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він 09 вересня 2023 року о 18 год. 30 хв. по вул.Лугова, м.Арциз Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами 17 серпня 2023 року Арцизьким районним судом Одеської області, чим порушив пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 4 статті 126 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн. (а.с. 12).

Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року ОСОБА_1 , позивача у справі, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника (а.с. 13-15).

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року вищезазначену постанову суду скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 123 КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 103-106).

Згідно з вимогами пункту 2.3. «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи в тому числі і про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 121 КУпАП.

Згідно з статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото - i кінозйомки, відеозапису, засобів фото - i кінозйомки, відеозапису.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.

Відповідач на підтвердження правомірності дій щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами надав відеозапис з бодікамери працівника поліції, який відтворений у судовому засіданні, з якого вбачається, що 09 вересня 2023 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , перевірено термін дії тимчасового дозволу на керування транспортним засобом та повідомлено про те, що постановою суду від 17 серпня 2023 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника.

Також судом встановлено, що постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року ОСОБА_1 , позивача у справі, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника.

При цьому, у постанові суду вказано, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber».

Як вбачається з заявки на отримання судових повісток, повідомлень у електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» Тарутинським районним судом Одеської області судові повістки ОСОБА_1 направлялися у додаток Viber за номером 380975213579 (а.с. 28, 42), який міститься у письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 (а.с. 20).

Крім того, в матеріалах справи наявні докази про отримання 11 вересня 2023 року ОСОБА_1 копії постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року у справі № 492/736/23 про позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців (а.с. 47).

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи 17 серпня 2023 року, відповідно, не міг знати про наявність рішення про позбавлення його права керування транспортним засобом.

Відповідно до статті 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції, зазначеними у пунктах 2-4 частини другої статті 222 цього Кодексу.

Згідно з статтею 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Водночас, відсутність рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення особи права керування транспортним засобом, виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП.

Враховуючи, що на момент прийняття оскарженої постанови (17 серпня 2023 року), постанова суду про позбавлення права керування транспортним засобом не набрала законної сили, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача було безпідставним.

Наведені обставини дають підстави для висновку про відсутність умислу в позивача щодо ухилення від виконання рішення суду про позбавлення його права керування транспортним засобом, при тому, що суб`єктивною стороною вказаного правопорушення є вина у формі прямого умислу, тобто правопорушення могло бути вчинене лише з прямим умислом.

Беручи до уваги, що станом на 09 вересня 2023 року постанова Тарутинського районного суду Одеської області від 17 серпня 2023 року у справі № 492/736/23 не набрала законної сили, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина, а отже і склад правопорушення, що спростовує можливість застосування санкції передбаченої частиною 4 статті 126 КУпАП.

Таким чином, на підставі встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви щодо вчинення правопорушення тлумачаться на користь особи, що притягується до відповідальності.

Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62).

Таким чином, відповідальність особи та процедура притягнення особи до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 (Справа № 1-135/2018(5846/17) звернув увагу на те, що важливою гарантією дотримання прав та обов`язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України).

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Відповідно до частини 2 статті 62 Конституції України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові ВС/КАС від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням субєкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а відповідачем, в порушення статті 72 КАС України не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, оскільки у справі немає беззаперечних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, то склад цього правопорушення відсутній.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Такий спосіб захисту порушеного права позивача буде належним і достатнім для поновлення порушеного права позивача.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та згідно з вимогами частини 1 статті 139 КАС України, з відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області, який є суб`єктом владних повноважень, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 5-14, 20, 72, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 262, 280, 283, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 853195 від 09 вересня 2023 року на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене частино 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: вул.Єврейська, буд. № 12, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ: 40108740) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області суму сплаченого судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.