Постанова № 11817359, 28.05.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2008 р. Справа № 12/243

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. за участю секретаря судового засідання Єршової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Прокурора Сокирянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі До Відкритого акціонерного товариства “Сокирянське РТП” м.Сокиряни

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Сокирянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Сокирянське РТП” м.Сокиряни про стягнення 5231,03 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій станом на 01.08.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня по липень 2007 року та довідок відповідача видані працівникам товариства, що визначають періоди їх роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 15.10.2007 року (суддя Бутирський А.А.) відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 05.11.2007 року.

Ухвалою від 28.01.2008 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до 5313,22 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово було відкладено.

Розпорядженням голови суду від 11.04.2008 року справу передано на розгляд судді Гушилик С.М.

Ухвалою від 07.05.2008 року розгляд справи було відкладено на 28.05.2008 року за клопотанням позивача.

Представник відповідача в судове засідання 28.05.2008 року не зявився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а тому проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними в справі документами.

Заслухавши представника позивача та прокурора, які позовні вимоги підтримують в повному обсязі, розглянувши подані документи, зясувавши фактичні обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Сокирянському районі і є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до довідок відповідача гр. гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які працювали у сільськогосподарському виробництві і мають право на пільгову пенсію згідно статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

На підставі вказаних довідок, згаданим громадянам призначено пільгові пенсії відповідно до пункту “а-б ” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Як встановлено судовим слуханням, позивач з січня по липень 2007 року виплатив зазначеним громадянам пільгові пенсії у сумі 5313,22 грн., що підтверджується довідками Сокирянського відділення “Приватбанку”, Сокирянського відділення “Ощадбанку”, Сокирянського УДППЗ “Укрпошти”, Чернівецької обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, і про що відповідачу надсилались відповідні розрахунки. Дані кошти відповідачем, не компенсовані.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІ зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 1788) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття також регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. „б”-„з” статті 13 Закону № 1788 (відповідно до Закону України від 16.05.1996 року № 198/96-ВР).

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, виключено норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону № 1788-ХІ та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування у Закон України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”.

Законом України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 року за змінами та доповненнями (надалі Закон № 400/97) передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від обєкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього закону.

Зокрема, відповідно до Закону № 400/97, субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Абзац 5 пункту 2 Розділу ХУ Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 року (надалі Закон № 1058-ІУ), який з 01.01.2006 р. стосується і осіб, пенсії, яким призначені відповідно до п.п. „б”-„е” та „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 (п.п.1, 2) Закону № 400/97 від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Згідно до статті 3 Закону № 400/97 збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

П.2 Розділу ХУ „Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІУ передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

Згідно абзацу 6 пункту 2 прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, відповідач, як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобовязаний сплатити Пенсійному Фонду збір сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто, у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача.

Доводи відповідача, стосовно гр. гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_6, спростовуються матеріалами справи, зокрема копією акта зустрічної перевірки від 22.09.2003 року, що гр. ОСОБА_2 дійсно працював на вказаному підприємстві, а довідкою Приватбанку, що гр. ОСОБА_6 фактично отримав пенсію.

Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по липень 2007 року, у звязку з чим з нього стягується 5313,22 грн. заборгованості.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сокирянське РТП” м.Сокиряни Чернівецької області, вул. Бірюкової, 10, (код 03767446) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі, м.Сокиряни Чернівецької області, вул.Центральна, 74, (код 21430609) 5313,22 грн. боргу по відшкодуванню пільгових пенсій.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сокирянське РТП” м.Сокиряни Чернівецької області, вул. Бірюкової, 10, (код 03767446) в доход державного бюджету судовий збір в сумі 53,13 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М. Гушилик