Рішення № 118171004, 05.04.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 квітня 2024 року № 520/1076/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини № НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулися позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини № НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просять суд визнати протиправними та скасувати:

1. Рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене у вигляді Довідки ВЛК № 763 від 12.07.2023 року, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

2. Рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене у вигляді Довідки ВЛК № 773 від 12.07.2023 року, виданої на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

3. Наказ начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 ) від 13.07.2023 року за № 810-ОС про зарахування на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

4. Наказ начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 ) від 13.07.2023 року за № 810-ОС про зарахування на військову службу по мобілізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 12.07.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі Позивач-1), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі Позивач-2), за результатом огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі Відповідач-1) згідно Протоколу № 131 від 12.07.2023 та на підставі Довідок ВЛК були неправомірно визнані придатними до військової служби. Неправомірні рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 як Постанови ВЛК, оформлені у вигляді Довідок ВЛК за встановленою формою. 13.07.2023 року Позивач-1 та Позивач-2 були направлені для проходження військової служби до Карпатського загону Державної прикордонної служби України (далі Відповідач-2), а саме до військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ) Державної прикордонної служби України. 13.07.2023 Наказом начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 13.07.2023 № 810-ОС Позивач-1 та Позивач-2 зараховані на військову службу по мобілізації, до списку особового складу та всі види забезпечення в розпорядження начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Карпатського загону Державної прикордонної служби. Оскаржувані Довідки ВЛК Відповідача-1 скріплені печаткою, яка не належить ІНФОРМАЦІЯ_7 , медичні відомості, відображені у Довідках ВЛК Відповідача-1 не відповідають дійсності. Стан здоров`я підтверджують інформацією з Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області, наданою щодо ув`язнених, від 28.11.2023, 28.12.2023. Таким чином, Довідки ВЛК не містять обов`язкових реквізитів (не скріплені дійсною печаткою Відповідача-1), не містять достовірних відомостей про стан здоров`я позивачів, а тому підлягають визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку. Прийняті Відповідачем-2 на підставі протиправних Довідок ВЛК Накази також підлягають визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку, оскільки оскаржувані Накази прийняті на підставі неправомірних Довідок ВЛК.

Ухвалою судді від 17.01.2024 позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та необхідності доплатити судовий збір.

Ухвалою судді від 05.02.2024 позивачам поновлено строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачам надати відзив на позовну заяву, витребувано у відповідача САМБІРСЬКОГО РТЦК всі рішення (постанови, протоколи, інше), які приймалися ВЛК відносно позивачів.

Копію ухвали доставлено відповідачу НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Карпатського загону Державної прикордонної служби - в кабінет електронного суду 07.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку листа в електронний кабінет сформованою в автоматичному режимі; ІНФОРМАЦІЯ_7 15.02.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 2 Військова частина № НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування заперечень зазначив, що в рамках мобілізації відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, призваних ІНФОРМАЦІЯ_8 від 13.07.2023 року №1/6209, до військової частини НОМЕР_4 прибули призвані: рядовий ОСОБА_2 та рядовий ОСОБА_1 . Відповідно до пп. 1.1., 1.2. п.1 наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 ) від 13.07.2023 року за № 810-ОС рядових запасу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які прибули з ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано на військову службу по мобілізації в розпорядження начальника загону, з 13.07.2023 року. З урахуванням викладеного, Відповідачем 2 жодним чином не порушено права позивачів, а тому й позовні вимоги є безпідставними, та такими, що не можуть бути задоволеними.

На виконання ухвали суду про витребування доказів Відповідач 1 направив до суду підтверджуючі документи проходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 військово-лікарської комісії. Також додав копію Довідки з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №303/21 від 28.12.2021 про те, що код 09601341, який міститься на печатці довідки ВЛК ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належить ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак і підпорядкованим його відділам.

Представником позивачів 29.03.2024 подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заміну неналежного відповідача та залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 02.04.2024 в задоволенні клопотання представника позивачів від 29.03.2024 відмовлено.

05.04.2024 Відповідач 1 направив до суду відзив на адміністративний позов на електронну адресу суду без використання електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вирішуючи питання можливості прийняття вказаного відзиву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 КАС України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) є інструментом, який забезпечує автоматизацію процесів діяльності в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обіг документів між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції та інші потреби користувачів ЄСІТС. ЄСІТС є основою для функціонування електронного судочинства.

05 жовтня 2021 року було офіційно оголошено про запуск перших трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: 1) «Електронний кабінет»; 2) «Електронний суд»; 3) підсистема відеоконференцзв`язку.

Відтак, з 05.10.2021 у відповідача як особи, визначеної ч. 6 ст. 18 КАС України виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет в системі Електронний Суд.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України відзив повинен містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З поданого Відповідачем 1 відзиву вбачається, що вказаних відомостей всупереч вимогам КАС України не зазначено, відзив подано без застосування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) шляхом направлення на електронну адресу.

Одночасно відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відтак, для осіб визначених в ч. 6 ст. 18 КАС України, до яких віднесений і Відповідач 1, законом визначено виключно два способи подання заяв по суті справи та інших документів в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) або у паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 162 КАС України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

З огляду на неналежний спосіб подання відзиву без дотримання вимог п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, ч. 6, 8 ст. 18 КАС України, без повідомлення причин невиконання обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету, суд вважає за необхідне застосувати наслідки, встановлені ч. 7 ст. 162 КАС України, та розглядає справу за наявними матеріалами без врахування поданого відповідачем 1 відзиву.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Ця справа розглядається в порядку, визначеному ст. 262 КАС України, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у липні 2023 р. був мобілізований першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 № 810-ОС від 13.07.2023 зарахований в розпорядження начальника загону.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у липні 2023 р. був мобілізований першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 № 810-ОС від 13.07.2023 зарахований в розпорядження начальника загону.

Відповідно до Направлень ІНФОРМАЦІЯ_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби від 11.07.2023 № 763 ( ОСОБА_1 ) та 12.07.2023 № 773 ( ОСОБА_2 ) позивачів було направлено для проходження медичного огляду

Відповідачем 1 до суду надані копії карток обстеження та медичного огляду щодо позивачів, з яких вбачається проходження позивачами медичного огляду при проходженні ВЛК у КНП СМР Самбірської РЛ, під час якого позивачі були оглянуті спеціалістами - лікарями та щодо них проведені медичні дослідження.

З карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 вбачається, що йому встановлено діагноз: здоровий.

З карти обстеження та медичного огляду ОСОБА_2 вбачається, що йому встановлено діагноз: здоровий, при огляді окулістом було встановлено порушення зору, а саме розбіжна алтеруюча косина в 2.0 D правого ока, короткозорий астигматизм в 1,5D лівого ока.

12.07.2023 року ОСОБА_1 (Позивач-1) за результатом огляду військово-лікарською комісією Відповідача-1 згідно Протоколу № 131 від 12.07.2023 року на підставі Довідки ВЛК № 763 від 12.07.2023, затвердженою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , визнаний придатним до військової служби.

12.07.2023 року ОСОБА_2 (Позивач-2) за результатом огляду військово-лікарською комісією Відповідача-1 згідно Протоколу № 131 від 12.07.2023 року та на підставі Довідки ВЛК № 773 від 12.07.2023, затвердженою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 визнаний придатним до військової служби, зазначено про неможливість проходження військової служби в десантно-штурмових військах, плавскладі, морської піхоти, спецспорудах.

13.07.2023 Позивач-1 та Позивач-2 були направлені для проходження військової служби до Відповідача-2, а саме до військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ) Державної прикордонної служби України.

13.07.2023 року Наказом начальника НОМЕР_7 прикордонного загону від 13.07.2023 № 810-ОС Позивач-1 та Позивач-2 зараховані на військову службу по мобілізації, до списку особового складу та всі види забезпечення в розпорядження начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Відповідача-2.

Позивачі вважають, що оскаржувані довідки ВЛК не містять достовірних даних щодо їх стану здоров`я, а саме встановлених їм діагнозів у Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області під час перебування у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», довідки ВЛК складені з порушенням вимог чинного законодавства (засвідчені неналежною печаткою), а відтак підлягають скасуванню, а прийняті Відповідачем-2 на підставі протиправних Довідок ВЛК накази також підлягають визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку, оскільки прийняті на підставі неправомірних Довідок ВЛК.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Отже, надання оцінки діагнозу позивачів на предмет того, чи підпадають вони під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Отже, вирішення спору в межах даної справи здійснюється судом з урахуванням вищезазначених висновків.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною десятою статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Як передбачено підпунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців врегульований пунктом 6 розділу ІІ Положення № 402.

Відповідно до пунктів 6.8, 6.9 Положення № 402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.

При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2023 року ОСОБА_1 було надано направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби.

12.07.2023 року ОСОБА_1 за результатом огляду військово-лікарською комісією був визнаний придатним до військової служби (Протокол № 131 від 12.07.2023 року).

12.07.2023 року ОСОБА_2 було надано направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби.

12.07.2023 року ОСОБА_2 за результатом огляду військово-лікарською комісією був визнаний придатним до військової служби, окрім: десантно-штурмовий військах, плавскладі, морської піхоти, спецспорудах (Протокол № 131 від 12.07.2023 року).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами медичного огляду Позивачів, військово-лікарською комісією встановлено, що позивачі здорові, придатні до військової служби згідно Наказу МОУ № 402 зі змінами.

Спірні довідки затверджені ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з пунктом 2.8.1 Положення № 402, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 створюється у районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Згідно з п. 2.8.4 Положення № 402, на ВЛК районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_10 покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І, пункту 1.4 глави 1 розділу ІІ цього Положення.

Відповідно до пункту 3.1. Положення, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_11 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_10 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Відповідно до п. 3.2 Положення кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується карткою медичного огляду та іншими доданими документами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до п. 3.4 Положення перед проведено відповідні дослідження та огляд лікарів.

З карти обстеження медичного огляду ОСОБА_2 вбачається, що при огляді останнього окулістом було встановлено порушення зору, а саме розбіжна алтеруюча косина в 2.0 D правого ока, короткозорий астигматизм 1,5D лівого ока.

Відповідно до п. «г» ст. 30 Розкладу хвороб станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення №402) за графою ІІ - короткозорість або далекозорість будь-якого ока в одному із меридіанів більше 3,0 дптр і до 6,0 дптр або астигматизм будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних меридіанах більше 2,0 дптр і до 3,0 дптр є підставою для визнання особи придатною до військової служби.

Відповідно до ст. 29 Розкладу хвороб за графою ІІ (Громадяни, військовослужбовці, які приймаються, призиваються та проходять військову службу осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани) включено: зорові розлади, пов`язані з хворобами м`язів ока, порушенням співдружніх рухів, усі форми косоокості Н49-Н51:

а) стійкий параліч рухових м`язів очного яблука за наявності диплопії;

б) те саме за відсутності диплопії; співдружня косоокість за відсутності бінокулярного зору.

Для пункту «б» ст. 29 за графою ІІ ступінь придатності до військової служби визначена, як: непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

Одночасно пункт 20.4 Глави 20 Розділу II Положення №402 містить спеціальні норму, відповідно до якої:

у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

Отже, за змістом пункту 20.4 Глави 20 Розділу II Положення №402, у воєнний час, метод індивідуальної оцінки придатності або обмежена придатність до військової служби застосовуються тільки за статтями (пунктами статей) 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення №402).

За результатами медичного огляду Позивача 2, військово-лікарською комісією встановлено діагноз за статтями 29б Розкладу хвороб.

Оскільки вказана стаття не підпадає під перелік статей Розкладу хвороб, зазначених у пункті 20.4 Глави 20 Розділу II Положення №402, за якими у воєнний час можливо прийняття постанови ВЛК «обмежено придатний до військової служби», відповідачем було обґрунтовано зроблено висновок про визнання Позивача 2 придатним до військової служби, що відповідає імперативному припису п. 20.4 Глави 20 Розділу II Положення №402, який підлягає застосуванню у воєнний час.

Посилання представника позивачів на неправильність встановлення діагнозів під час обстеження не може досліджуватися судом, з огляду на те, що встановлення належності або неналежності діагнозів перебуває поза компетенцією адміністративного суду та потребує знань у галузі медицини, а відтак суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивачів, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.

Відповідно до п. 3.3, 3.4 глави 3 Розділу І Положення №402:

- скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»;

- скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим;

- дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК;

- дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК;

- У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Отже, у випадку непогодження з медичним діагнозом або з його обґрунтованістю позивачі вправі оскаржити довідки ВЛК, складені щодо них, в позасудовому порядку до вищестоящої ВЛК.

Щодо посилань представника позивача на те, що оскаржувані Довідки ВЛК Відповідача-1 скріплені печаткою, яка не належить ІНФОРМАЦІЯ_7 , через що Довідки ВЛК не містять обов`язкових реквізитів (не скріплені дійсною печаткою Відповідача-1), а тому підлягають визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 5, 16 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996 № 118:

5. Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється: державними реєстраторами - суб`єктам, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців";

органами державної статистики - суб`єктам, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" і відомості про які не становлять державну таємницю;

відповідними центральними органами виконавчої влади - суб`єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку. Порядок передачі ідентифікаційних кодів для присвоєння їх суб`єктам затверджується Держстатом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади;

16. Відомості з Реєстру надаються органом державної статистики на запит суб`єкта у п`ятиденний строк. У разі коли відомості про суб`єкта становлять державну таємницю, такі відомості надаються відповідними центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Центрального управління Служби безпеки України 23 грудня 2020 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 р. за № 52/35674, до відомостей, що становлять державну таємницю, належать, зокрема, відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час) (п. 1.4.3).

З довідки відомчого обліку, наданої МО України, який є центральним органом виконавчої влади, отже уповноважений видавати таку довідку, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 є відокремленим підрозділом, створеним без права юридичної особи, має відповідний код ВП у ЄДРПОУ.

Отже, доводи представника позивачів щодо фіктивності ІНФОРМАЦІЯ_3 не обґрунтовані жодними доводами з посиланням на норми чинного законодавства та докази.

Суд за результатом оцінки спірних довідок в межах дотримання процедури їх прийняття не вбачає в діях Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 порушення процедури проведення медичного огляду, а відтак в ході розгляду справи не встановлено порушення прав позивачів ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Зважаючи на вищевикладене, в ході розгляду справи зібраними у справі доказами спростовуються доводи позивача щодо протиправності Довідок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.07.2023 № 773 та 763, якими було визнано придатними відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до проходження військової служби, а відтак в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Щодо протиправності наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 ) від 13.07.2023 року за № 810-ОС про зарахування на військову службу по мобілізації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Дані правовідносини регулюються статутами Збройних Сил України, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про Державну прикордонну службу України», Положенням «Про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», затвердженим указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009 (далі-Положення).

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації.

У статті 4 Закону України «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Тобто, в країні станом на сьогодні діє воєнний стан та відбуваються військові дії.

НОМЕР_6 прикордонний загін є військовим формуванням, яке безпосередньо бере участь та здійснює заходи забезпечення відсічі ворога.

Згідно абзацу 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

В рамках мобілізації відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних призваних ІНФОРМАЦІЯ_8 від 13.07.2023 року №1/6209 до військової частини НОМЕР_4 прибули призвані рядовий ОСОБА_2 та рядовий ОСОБА_1 .

Відповідно до пп. 1.1., 1.2. п. 1 наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 ) від 13.07.2023 року за № 8Ю-ОС рядових запасу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які прибули з ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано на військову службу по мобілізації в розпорядження начальника загону, з 13.07.2023 року.

З огляду на висновки суду щодо правомірності складених ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 довідок, слід дійти висновку, що Відповідачем 2 не порушено прав позивачів, а тому й позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.04.2024.

Суддя Білова О.В.