Ухвала суду № 118170007, 03.04.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10031/24

УХВАЛА

03 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить суд:

визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича щодо закінчення виконавчого провадження № 60098881 неправомірними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60098881 від 05.02.2021 р. винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку щодо залишення позову без руху, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, ст. 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Таким чином, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд зауважує, що необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В межах даної справи позивач оскаржує постанову відповідача № 60098881 від 05.02.2021.

Тобто, на звернення до суду із вказаними позовними вимогами розповсюджуються приписи ст. 287 КАС України, а відтак строк звернення із даним позовом становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

По тексту позовної заяви позивач вказує, що тільки 25.03.2024 року йому стало відомо про наявність оскаржуваної постанови після отримання листа відповідача №03.01-7051 від 11.03.2023 року.

Суд зазначає, що підстави наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду судом оцінюються критично, та не пояснюють причини, що позбавили його можливості звернутися до суду, в строк визначений законом.

Отже, отримання листа відповідача за наслідками подання заяви позивачем від 21.02.2024 щодо невиконання вимог виконавчого листа №420/3080/19 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права однак ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

На думку суду, подання заяви позивача до відповідача та отримання на неї відповіді не є перешкодою у зверненні до суду у встановлений законодавством строк, а є суб`єктивною обставиною, через яку, на думку позивача, він набув права на звернення до суду із відповідним позовом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Окрім того, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечувало позивачу можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У цьому контексті суд враховує сталу позицію Верховного Суду про те, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про них не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Позивач, як особа, що зацікавлена в вирішенні судом спору у сфері публічно-правових відносин у встановлений термін, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього (ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження тощо), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх обов`язків, зокрема щодо своєчасного звернення з адміністративним позовом до суду.

Відтак, самого лише посилання на наявність таких обставин як отримання листа від відповідача та надання позивачем відповідних доказів таких як лист відповідача від 11.03.2024 року недостатньо для поновлення строку.

Наведені обставини про пропущення строку звернення до суду не свідчать про поважність причин пропуску цього строку та є фактично надуманими, а аргументи представника позивача не є переконливими свідченнями того, що за наявності наміру поновити порушені права він був об`єктивно позбавлений можливості вчасно звернутися до адміністративного суду.

На думку суду, позивач повинен бути обізнаний з порядком та строками оскарження протиправних, на його думку, дій державного виконавця, який встановлений законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Зрештою оцінка змісту обставин справи, послідовності дій позивача перед зверненням до суду свідчать про те, що цей строк був пропущений через відсутність його зусиль і належної старанності.

Окрім того, у подібному аспекті Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №520/3047/2020 уже зауважував, що із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, випливає, що саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин. Проте, доводи позивача цього факту не доводять. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04.08.2022 у справі №140/14132/21.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку.

Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою зазначеної статті КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При таких обставинах, позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин поважності пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов заяви ОСОБА_1 до Відділу примусвого виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Д.К. Василяка