Рішення № 118169817, 05.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 р. № 400/1787/24 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул. О.О.Ольжича, 7, Житомир, 10003,, Голвного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вул. Пушкіна, 1, Суми, 40009 провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; скасування рішень від 08.12.2023, від 26.12.2023 № 142950001237,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо не зарахування періодів роботи позивачки з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006, з 15.12.1978 по 01.03.1985, та 1994, 1996, 1997 роки згідно трудової книжки НОМЕР_1 ; 2) скасувати рішення Головного управління ПФУ в Житомирській області від 26.12.2023 № 142950001237 та рішення Головного управління ПФУ в Сумській області від 08.12.2023 №142950001237 про відмову в призначенні пенсії за віком; 3) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006, з 15.12.1978 по 01.03.1985, та 1994, 1996, 1997 роки згідно трудової книжки НОМЕР_1 , врахувавши архівну довідку №05-02/В-468 від 20.12.2023, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати звернення.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що їй було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу. Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв`язку з не зарахуванням періодів роботи з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006, з 15.12.1978 по 01.03.1985, та 1994, 1996, 1997 згідно трудової книжки НОМЕР_1 та архівної довідки №05-02/В-468 від 20.12.2023. Відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначених періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.Відповідач - Головне управління ПФУ в Полтавській області, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, свою позицію стосовно позовних вимог не висловив.

Відповідач - Головне управління ПФУ в Миколаївській області, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обгрунтував свою позиції тим, що на підставі наданих документів встановлено, що страховий стаж позивачки склав 17 років 11 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. Щодо періоду з 15.12.1978 по 01.03.1985 року, то зазначений період зарахований до страхового стажу позивачки. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006 в СФГ Мічуріна, оскільки відсутні підтверджуючі документи про сплату внесків на загальнообов`язкове державне страхування та відсутня інформація про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу, та періоди роботи за 1994, 1996, 1997 згідно архівної довідки №05-02/В-468 від 20.12.2023, оскільки відсутня інформація про роботу позивачки. Таким чином рішення Головного управління ПФУ в Сумській області та Головного управління ПФУ в Житомирській області є правомірними.

Відповідач - Головне управління ПФУ в Житомирській області, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обгрунтував свою позиції тим, що на підставі наданих документів встановлено, що страховий стаж позивачки склав 17 років 11 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006 в СФГ Мічуріна, оскільки відсутня довідка про сплату соціальних внесків з 01.01.1994 по 31.12.1994, з 08.01.1995 по 31.12.1997, з 12.01.1998 по 31.07.1999, з 19.08.1999 по 30.04.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2000, оскільки відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімум трудової участі та інформації про реорганізацію.

Відповідач-Головне управління ПФУ в Сумській області, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.

Суд розглянув справу 05.04.2024 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.12.2023 року звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.12.2023 № 142950001237 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення, страховий стаж позивачки обраховано в 17 років 3 місяці 3 дні. До страхового стажу не зараховані періоди роботи позивачки з 15.12.1978 по 01.03.1985, оскільки відсутній запис про звільнення. Періоди роботи згідно довідки від 22.12.2020 №177 зараховано відповідно відпрацьованим вихододнів.

22.12.2023 позивачка повторно звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.12.2023 № 142950001237 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивачки обраховано в 17 років 11 місяців 20 днів. До страхового стажу не зараховані періоди роботи позивачки за 1994, 1996, 1997 роки відповідно до довідки №208 від 22.11.2023, оскільки відсутня інформація про роботу позивачки. Також до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006, оскільки відсутні підтверджуючі документи про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 від 15.02.1978 містяться запис №1 від 17.06.1985 про прийняття позивачки в члени колгоспу ім. Мічуріна на підставі протоколу №6 від 17.06.1985, запис № 5 від 30.01.2006 про звільнення позивачки з членів СФГ ім. Мічуріна за власним бажанням з 30.01.2006.

Як зазначалось вище, підставою не зарахування до загального стажу періодів роботи позивачки за 1994, 1996, 1997 роки слугувало те, що встановлено відсутність інформації про роботу позивачки; а періодів роботи з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006 - відсутність підтверджуючих документів про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивачкою також була надана уточнююча довідка №208 від 22.11.2023, згідно якої ОСОБА_1 працювала у колгоспі СФГ ім. Мічуріна з 17.06.985 по 30.01.2006.

Згідно довідки №210 від 22.12.2023, виданої адміністрації СФГ ім. Мічуріна, на базі реорганізованого колгоспу імені Мічуріна Кривоозерського району Миколаївської області рішенням загальних зборів колгоспу зареєстровано колективне сільськогосподарське підприємство імені Мічуріна (КСП) (протокол №1 від 05.02.1992), згодом на базі КСП ім. Мічуріна згідно рішення загальних зборів зареєстровано сільськогосподарський кооператив імені Мічуріна (СГВК) (протокол №1 від 12.01.2000). Згідно рішення загальних зборів протокол №1 від 10.01.2001 зареєстровано селянське (фермерське) господарство ім. Мічуріна (СФГ).

З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Внаслідок невиконання колгоспом обов`язку щодо надання даних про мінімуми трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість вихододнів) позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за цей період роботи у вказаному колгоспі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність даних щодо кількості відпрацьованих вихододнів та встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача, зазначеного у його трудовій книжці.

Посилання відповідача на відсутність даних щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання , суд вважає безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

За таких обставин, позивачці протиправно не враховано до страхового стажу періоди роботи за 1994, 1996, 1997 роки, та з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006 .

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо незарахування ОСОБА_1 періодів її роботи, то в даному випадку суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки Головним управлінням ПФУ у Миколаївській області не розглядалась заяви позивачки про призначення пенсії або зарахування періодів роботи до її страхового стажу. За принципом екстериторіальності, заяви позивачки були розглянуті Головним управлінням ПФУ в Житомирській області та Головним управлінням ПФУ в Сумській області.

Щодо періоду з 15.12.1978 по 01.03.1985 року, то згідно наданого відповідачем розрахунку стажу, зазначений період зарахований до страхового стажу позивачки, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

На момент повторного звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивачці виповнилось 62 роки 11 місяців 18 днів, страховий стаж для призначення пенсії становив 17 років 11 місяців 20 днів.

З урахуванням висновків суду щодо зарахування періодів за 1994, 1996, 1997 роки, та з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006, страховий стаж позивачки становить 21 рік 11 місяців 20 днів.

Відповідно до ст. 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

З урахуванням наведених норм, за наявності у позивачки страхового стажу більше 20 років, право на призначення пенсії у неї виникло у неї після досягнення 63 років.

Таким чином, позов в частині призначення пенсії за віком підлягає задоволенню.

Позов задовольнити частково.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 968,96 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-Головного управління ПФУ в Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, Суми, 40009, (код 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, (код ЄДРПОУ 13559341) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Сумській області від 08.12.2023 №142950001237 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Житомирській області від 26.12.2023 №142950001237 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу періоди роботи за 1994, 1996, 1997 роки, та з 01.01.2002 по 28.02.2002, з 01.01.2005 по 30.04.2005, з 01.07.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 30.01.2006.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код 13844159) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком з 04.01.2024 року.

6. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.12.1978 по 01.03.1985 року, та в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо незарахування ОСОБА_1 періодів її роботи, відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 484, 48 (чотириста вісімдесят чотири грн сорок вісім коп) грн.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, (код 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 484, 48 (чотириста вісімдесят чотири грн сорок вісім коп) гривень.

9. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 05.04.2024