Рішення № 118168928, 04.04.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2024 року Справа № 280/88/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійною фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та здійснити нарахування і доплату ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії за весь період її обмеження максимальним розміром;

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №2322/1 від 01.12.2021;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №2322/С від 01.12.2021, із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум та без обмеження максимального розміру пенсії, зазначеного у статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що відповідачем, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/22997/23 проведено перерахунок пенсії позивача. При цьому, позивач зазначає, що під час проведення перерахунку пенсії її розмір був протиправно обмежений десятьма прожитковими мінімуми встановленими для осіб, що втратили працездатність. Крім того, відповідачем зменшено основний розмір пенсії 90% до 70% сум грошового забезпечення зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №2322/С від 01.12.2021. Позивач вважає, що з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, його пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром, та зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення є протиправним оскільки пенсія за вислугу років йому призначена у розмірі 90% грошового забезпечення , у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 08.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 18.01.2024 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки п. 2 постанови № 168 чітко визначено проведення індексації в мажах максимального розміру пенсії відповідачем було обчислено індексацію, обраховано пенсію з урахуванням індексації в розмірі 23368, 33 грн., але обмежено її у розмірі 20930, 00 грн. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2019 по справі №280/2302/19, яке набрало законної сили 26.07.2019 зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вимог Постанови №713 позивачу було встановлено з 01.07.2021 щомісячну доплату в сумі 2000 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2022 по справі №280/2338/22, яке набрало законної сили 30.11.2022 зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.04.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2322/С від 01.12.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі №280/2238/22, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2322/С від 01.12.2021, при цьому виплатащомісячної доплатиурозмірі2000,00грн. припинена.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплатіщомісячної доплатидо пенсії у сумі 2000,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2023 по справі №280/2997/23, яке набрало законної сили 15.08.2023 зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з моменту припинення виплати після перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі №280/2238/22, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені рішеннями суду в вищезазначених адміністративних справах , які набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.

На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснено перерахунок пенсії позивачу.

Не погоджуючись з таким розрахунком позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Листом від 21.12.2023 відповідач повідомив, що на виконання рішення по справі №280/2997/23 управлінням про ведено перерахунок пенсії позивача на нараховано щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. згідно постанови КМУ № 713 від 14.07.2021. Пенсія обчислена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства та зобов`язань покладених рішенням суду у справі № 280/2997/23. Підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, щодо зменшення раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 90% до 70% та обмеження її максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Щодо посилань відповідача на факт пропуску позивачем строку для звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021у справі № 240/12017/19 зазначила, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом у грудні 2023 року, а про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.12.2023 про відмову щодо перерахунку пенсії. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Розміри пенсій за вислугу років визначені в статті 13 Закону № 2262-ХІІ, та обраховуються у відсотках залежно від вислуги років.

При цьому, цією ж нормою визначено граничну межу відсоткового значення основного розміру пенсії залежно від вислуги років, яка змінювалась в різні роки.

Так, з 01.01.1992 (у редакції, чинній на дату прийняття Закону № 2262-ХІІ) така межа становила 75 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;

з 01.01.1996 (у редакції Закону від 25.03.1996 № 103/96-ВР) - 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;

з 01.01.2003 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 04.07.2002 № 51-IV) - 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення;

з 29.04.2006 (у редакції Закону від 04.04.2006 № 3591-IV) - 90 відсотків відповідних, сум грошового забезпечення (стаття 43);

з 01.10.2011 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 08.07.2011 № 3668-VI) - 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону);

з 01.05.2014 (із змінами, внесеними згідно із Законом від 27.03.2014 № 1166-VII) - 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Судом встановлено, що пенсія за вислугу років призначена позивачу у розмірі 90 % (вислуга років 35) від сум грошового забезпечення останнього.

В той же час, у статті 22 Конституції України закріплено, що право на пенсійне забезпечення особи є складовою права на соціальний захист, передбаченого Конституцією України. Механізм реалізації цього права військовослужбовців та деяких інших категорій осіб, встановлений Законом N 2262-XII, визначає умови, норми і порядок такого пенсійного забезпечення.

Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11.10.2005 N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики" (абзаци п`ятий, шостий пункту 4 Рішення від 11.10.2005 N 8-рп/2005).

Так, перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок № 45, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Пункту 4 цього Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки він стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.

Суд наголошує на тому, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення (його складових), тому повинен застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, встановлений на момент призначення пенсії або той який набув пенсіонер у зв`язку із змінами у законодавстві, згідно із яких сам законодавець визначив здійснити перерахунок основного відсоткового розміру раніше призначених пенсій у бік збільшення.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців врегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов № 704 та № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла станом на момент призначення пенсії, а внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення, не стосуються та не можуть стосуватись перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, адже, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Тож, при розрахунку розміру підвищення до пенсії максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці про грошове забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Отже, відповідачем під час перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі №280/2997/23 безпідставно, всупереч чинному законодавству, на власний розсуд здійснено перерахунок пенсії позивача зі зміною з 90% суми грошового забезпечення на 70%.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 21 квітня 2021 року (справа №140/3368/19), від 24 червня 2021 року (справа №522/6666/17), від 10 лютого 2021 року (справа № 0940/2217/18) та від 27 вересня 2021 року (справа №640/13217/19).

Крім того, право позивача на перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які визначено на момент призначення пенсії- 90% грошового забезпечення, встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2019 по справі №280/2302/19.

Отже, питання відсоткового розміру грошового забезпечення та вже було предметом судового розгляду і ухвалене у вказаній справі рішення суду має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого це означає, що під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі застосовувати обмеження максимального розміру пенсії з тих підстав, яким вже надано оцінку у судовому рішення, що набрало законної сили.

Також, відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI«Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додатковоїпенсії, цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат допенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину п`ятустатті 43 Закону №2262-XIIдоповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі змінами, внесенимиЗаконом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей»частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), положення Закону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсіїза особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другоюстатті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняттяКонституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомійстатті 43 Закону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 рокузамінено словами і цифрамипо 31 грудня 2017 року(пункт 10 вказаногоЗакону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положенняЗакону №1774-VIII, встановлено, що цейЗаконнабирає чинності з 1 січня 2017 року.

Поряд з тимрішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016визнано неконституційноюперше речення та друге речення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата з 20.12.2016 чинності частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-XIIвиключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XIIтака норма вважаєтьсявідсутньоюу тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XIIаналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, з 2017 стаття 43 вказаного Законуне містить норм про обмеженняпенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесеніЗаконом №1774-VIIIдо частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.

Згідно статей 7 законів України про державний бюджет України на 2019-2022 роки: з 01.01.2019 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив 1497 грн, з 01.07.2019 1564 грн, з 01.12.2019 1638 грн, з 01.01.2020 - 1638 грн, з 01.07.2020 - 1712 грн, з 01.12.2020 - 1769 грн, з 01.01.2021 - 1769 грн, з 01.07.2021 - 1854 грн, з 01.12.2021 - 1934 грн, з 01.01.2022 1934 грн., з 01.07.2022 по 01.12.2022 становив - 2027 грн., з 01.12.2022 становить 2093,00 грн.

Відповідно десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01.01.2019 по 30.06.2019 14970 грн, з 01.07.2019 по 30.11.2019 15640 грн, з 01.12.2019 по 30.06.2020 16380 грн, з 01.07.2020 по 30.11.2020 17120 грн, з 01.12.2020 по 30.06.2021 17690 грн, з 01.07.2021 по 30.11.2021 18540 грн, з 01.12.2021 по 30.06.2022 19340 грн, з 01.07.2022 по 01.12.2022 - 20270 грн., з 01.12.2022 20930, 00 грн.

Так, згідно розрахунків пенсії за вислугою років позивача по пенсійній справі ТЗ 41659 станом на 01.12.2019 та 01.01.2020 вбачається «підсумок пенсії 17 351, 15 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 16380, 00 грн.».

Згідно розрахунку пенсії за вислугою років позивача по пенсійній справі ТЗ 41659 станом на 01.03.2022 вбачається «підсумок пенсії 19806, 32 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 19340, 00 грн.».

Згідно розрахунку пенсії за вислугою років позивача по пенсійній справі ТЗ 41659 станом на 01.03.2023 вбачається «підсумок пенсії 21368, 33 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 20930, 00 грн.».

Згідно розрахунку пенсії за вислугою років позивача по пенсійній справі ТЗ 41659 станом на 01.01.2024 вбачається «підсумок пенсії 23368, 33 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 20930, 00 грн.».

Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що відповідно максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а тому пенсію позивача обмежено в сумі 20930, 00 грн.

Отже, порушення прав позивача відбулось і внаслідок протиправних дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням обмеження максимальним розміром у відповідності до статті 43 Закону №2262-ХІІ.

Вирішуючи заявлений спір, суд враховує, що відповідно до частини 2статті 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписамист.13Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписамист.6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:

«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»

«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»

Таким чином, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача, а саме здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з 01.04.2019 без її обмеження максимальним розміром, виходячи з розрахунку 90 % суми грошового забезпечення зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №2322/С від 01.12.2021, із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, а з 01.07.2021 також з урахуванням щомісячної до пенсії відповідно до Постанови №713 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум, що є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно вимогстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.04.2019 раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з 01.04.2019 без її обмеження максимальним розміром, виходячи з розрахунку 90 % суми грошового забезпечення зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №2322/С від 01.12.2021, із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, а з 01.07.2021 також з урахуванням щомісячної до пенсії відповідно до Постанови №713 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 2147, 20 гривень судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158- Б, ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова