Рішення № 118168524, 04.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа №160/3576/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

07.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій позивач просить:

1) визнати протиправним, та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046350014696 від 11.01.2024 року про відмову у призначенні пенсії;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.З ст.114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- періоди роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ВСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» з 14.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 14.10.2014 року, з 15.11.2016 року по 22.11.2016 року, з 01.01.2018 року по 10.01.2018 року , з 17.11.2018 року по 27.11.2018 року, з 01.01.2019 року по 22.01.2019 року;

- період навчання в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка з 01.09.1993 року по 11.08.1996 року та з 31.12.1996 року по 09.01.1997 року за кваліфікацією електрослюсар підземний;

- період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 21.02.2012 року по 28.03.2012 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі положень ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки пенсійний орган протиправно не зарахував у пільговому обчисленні страховий стаж позивача, що призвело до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.

12.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Залучено співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) в адміністративній справі №160/3576/24.

14.03.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що під час перевірки поданих документів було встановлено, що станом на момент звернення особа досягла 46 років. Загальний страховий стаж згідно даних трудової книжки та інших додатково поданих документів заявника склав 25 років 01 міс. 14 днів. Представник відповідача звертає увагу суду на вже зарахований позивачу загальний трудовий стаж, оскільки, як видно з суті позовних вимог він не є спірним в даному позові, однак, на думку відповідача, саме з нього позивач бажає здійснити зарахування до спеціального стажу певні періоди роботи.

Представник відповідача зазначає, що по даних розрахунку страхового стажу, який був наданий позивачем до позову, головним управлінням зараховано 21 рік 4 міс. 14 днів до пільгового стажу по сп.№1, та зараховано стажу -19 років 10 міс.22 днів (це з врахуванням військової служби в армії 1992 року та періодів навчання по провідним професіям).

Відтак представник відповідача вказує, що згідно рішення про відмову в призначенні пенсії вбачається, що всі періоди роботи, які позивач просить зарахувати до пільгового стажу були зараховані Головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області, а саме робота на шахті у ВСП «Шахта Тернівська» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» з 14.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 14.10.2014 року, з 15.11.2016 року по 22.11.2016 року, з 01.01.2018 року по 10.01.2018 року , з 17.11.2018 року по 27.11.2018 року, з 01.01.2019 року по 22.01.2019 року та період навчання в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка з 01.09.1993 року по 11.08.1996 року та з 31.12.1996 року по 09.01.1997 року за кваліфікацією електрослюсар підземний. Повторне врахування даного стажу не змінить кількості загального страхового стажу 25 р. 01м. 14 д. так і спеціального.

Також, 14.03.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що для підтвердження пільгового стажу роботи, Позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_2 , пільгові довідки від 28.11.2023 № 786, видану ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ВСП Шахтоуправління Дніпровське, від 13.12.2023 № 1204 та 1206, видані ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ВСП Шахтоуправління Тернівське, від 05.12.2023 № 1-4/3463, видану ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля, від 04.01.2024 № 7, видану ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ВСП Шахтоуправління Тернівське. Відповідно до зазначених підтверджуючих документів, пільговий стаж роботи (з урахуванням періоду проходження військової служби 01 рік 05 місяців 16 днів) складає 21 рік 04 місяців 08 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (менше 25 років). На підставі вище викладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в закарпатській області прийнято рішення від 11.01.2024 № 046350014696 про відмову у призначенні пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 04.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся на веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.

Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046350014696 від 11.01.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зазначено про таке.

Страховий стаж заявника становить 25 років 01 місяць 14 дні. Підсумок по стажу з урахуванням кратності - 44 роки 01 місяць 14 днів.

Результати розгляду документів доданих до заяви №54 від 04.01.2024:

За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності.

За доданими документами до пільгового стажу на підземних роботах не зараховано періоди роботи згідно довідки №1-483463 від 05.12.2023р. із 29.10.2004 по 06.12.2004, оскільки згідно п.20 запису трудової книжки серії НОМЕР_2 , заявник працював електрослюсарем на поверхні.

До пільгового до стажу роботи за професіями згідно Постанови 202 (25) зараховано 19 років 10 місяців 22 дні; військова служба - 01 рік 05 місяців 16 днів. Всього пільгового стажу (з урахуванням військової служби), для призначення пенсії незалежно від віку - 21 рік 04 місяці 08 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, як встановлено судом та зазначено позивачем, разом із спірним рішенням позивач отримав розрахунок пільгового стажу (форма РС-право), відповідно до якого пенсійним органом не враховано:

- періоди роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ВСП «Шахта Тернівська» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» з 14.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 14.10.2014 року, з 15.11.2016 року по 22.11.2016 року, з 01.01.2018 року по 10.01.2018 року , з 17.11.2018 року по 27.11.2018 року, з 01.01.2019 року по 22.01.2019 року;

- період навчання в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка з 01.09.1993 року по 11.08.1996 року та з 31.12.1996 року по 09.01.1997 року за кваліфікацією електрослюсар підземний;

- період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 21.02.2012 року по 28.03.2012 року.

Не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №2 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Частиною 3 статті 114 Закону України Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннявизначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_3 встановлено, що позивач:

- у періоди з 15.03.2013 року по 22.01.2019 року працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті під землею в шахті на ВСП «Шахта Тернівська» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля»;

- у період з 01.09.1993 року по 11.08.1996 року та з 31.12.1996 року по 09.01.1997 року проходив навчання в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка за кваліфікацією електрослюсар підземний;

- у період з 21.02.2012 року по 28.03.2012 року проходив навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Судом встановлено, що означені періоди роботи та навчання позивача не зараховані пенсійним органом до пільгового стажу позивача, що надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Щодо вказаних доводів, суд зазначає про таке.

Відповідно до змісту частини 3 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Суд зазначає, що посаду, яку обіймав позивач протягом зазначеного періоду роботи, а саме: електрослюсар підземний 4 розряду з повним робочим днем в шахті під землею, наявна у вищезазначеному Списку №202 від 31.03.1994 року.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці та довідці від 21.11.2019 №214 щодо спірного періоду роботи позивача, відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

А тому, суд доходить висновку, що період роботи позивача з 14.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 14.10.2014 року, з 15.11.2016 року по 22.11.2016 року, з 01.01.2018 року по 10.01.2018 року , з 17.11.2018 року по 27.11.2018 року, з 01.01.2019 року по 22.01.2019 року, підлягають зарахуванню до спеціального стажу, що надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Щодо не зарахування пенсійним органом до пільгового стажу позивача періодів його навчання, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10.02.1998 час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

Як вже встановлювалося судом, позивач:

- у період з 01.09.1993 року по 11.08.1996 року та з 31.12.1996 року по 09.01.1997 року проходив навчання в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка за кваліфікацією електрослюсар підземний;

- у період з 21.02.2012 року по 28.03.2012 року проходив навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Втім, як встановлено судом, з 12.08.1996 року по 30.12.1996 року позивач працював учнем електрослюсаря на шахті «Західно-Донбаська», що підтверджується довідкою від 20.01.1997 року.

Також, судом встановлено, що з 30.01.1997 року по 17.07.1997 року позивач працював електрослюсарем підземним ділянки підготовчих робіт.

З 29.03.2012 року по 09.05.2012 року позивач працював учнем прохідника на дільниці підготовчих робіт №1, що підтверджується довідкою від 05.12.2023 року №1-4/3463.

Відтак, з огляду на вказане, суд доходить висновку про неправомірність дій пенсійного органу щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його навчання:

- з 01.09.1993 року по 11.08.1996 року та з 31.12.1996 року по 09.01.1997 року в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка за кваліфікацією електрослюсар підземний;

- з 21.02.2012 року по 28.03.2012 року в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що спірне рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046350014696 від 11.01.2024 року, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд враховує таке.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046350014696 від 11.01.2024 року про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ВСП «Шахта Тернівська» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» з 14.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 01.10.2014 року по 14.10.2014 року, з 15.11.2016 року по 22.11.2016 року, з 01.01.2018 року по 10.01.2018 року , з 17.11.2018 року по 27.11.2018 року, з 01.01.2019 року по 22.01.2019 року; період навчання в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка з 01.09.1993 року по 11.08.1996 року та з 31.12.1996 року по 09.01.1997 року за кваліфікацією електрослюсар підземний; період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 21.02.2012 року по 28.03.2012 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський