Рішення № 118168459, 04.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа №160/5814/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 85% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року з обмеженням пенсії Нурієву Абдулі максимальним розміром при перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-3299 від 19.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з основним розміром 85% на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-3299 від 19.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача суму сплачених судових зборів в розмірі 1073 грн 60 коп та 1073 грн 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що протиправні дії відповідача порушують її право на належний розмір пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Відповідач отримав ухвалу та позовну заяву через підсистему «Електроний Суд» 08.03.2024 та 01.03.2024, відповідно.

Засобами електронної пошти від відповідача надійшов відзив на позов.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон №3200-IX) внесено зміни, зокрема, до КАС України та частину шосту статті 18 Кодексу викладено такій редакції:

"6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.".

Поряд з цим, Законом №3200-IX пункт 2 частини другої статті статтю 162 КАС України викладено в такій редакції:

« 2)повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

доповнено частиною сьомою такого змісту:

"7. Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку";

Таким чином, суд наголошує, що учасники справи або судового процесу можуть подавати документи до суду у двох формах паперовій та електронній. Однак, аналізуючи положення Закону № 3200, слід зазначити, що електронною формою подання документів слід вважати лише використання ЄСІТС. Таким чином, для вчинення будь-яких процесуальних дій або подання документів в електронній формі слід використовувати ЄСІТС.

Повертаючись до поданого відповідачем відзиву, в ньому відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Разом з цим, вказаний відзив подано на електронну пошту суду, а не засобами "Електронного суду" з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, в силу вимог частини 6 статті 18 та частини 7 статті 162 КАС України, відзив слід повернути без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області позивачу з 01.06.2005 призначено пенсію за вислугу 30 років з основним розміром 85% від грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії №83/27942.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року по справі № 160/2199/22 позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-3299 від 19.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року та зобов`язано здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.

До того ж, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 по справі № 160/20657/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 19.07.2022.

Однак, позивач зазначає, що розмір його пенсії був обмежений максимальним розміром, а також відсотковий розмір пенсії від грошового забезпечення, визначеного довідкою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-3299 від 19.07.2021 зменшене до 70%.

03.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 85% від грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром.

17.11.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у листі № 57200-43528/Н-01/8-0400/23 повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку. Зокрема, відповідач у листі зазначив, що на виконання Постанови № 103 ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 за чинною на цю дату редакцією Закону № 2262, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби, на підставі довідки, яка надана Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області. Оскільки рішенням суду у справі 160/2199/22 не зобов`язано відповідача провести з 01.01.2019 перерахунок пенсії та виплачувати позивачу пенсію, виходячи з відсоткового значення 85 % від грошового забезпечення. Також зазначеним рішенням суду не зобов`язано органи Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 за даними довідки від 19.07.2021 за № 33/24/С-3299, наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області». Крім того, відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 160/20657/22 до пенсії ОСОБА_3 з 19.07.2022 встановлено щомісячну доплату відповідно до Постанови № 713 у розмірі 2000,00 грн. Після перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії ОСОБА_4 станом на склав 19543,82 грн. З 01.03.2023 пенсію ОСОБА_3 проіндексовано у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону №2262, відповідно до Постанови №168.

Не погодившись з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема,

- максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. ( частина друга статі 13 Закону № 2262-XII);

- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 43 Закону № 2262-XII).

- у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-XII).

- перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина 3 статті 51 Закону № 2262-XII).

- перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (частина 1 статті 63 Закону № 2262-XII).

- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), яким визначено, що:

- пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262- XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 103 від 21.02.2018).

- довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (пункт 3 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 1372 від 23.12.2009).

- перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. (пункт 4 Порядку № 45 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 847 від 28.10.2015);

- під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. (пункт 5 Порядку № 45).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), яким передбачено, зокрема,

- перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії (пункт 23 цього Порядку).

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19 та від 03.09.2020 у справі 553/3619/16-а.

Водночас вищенаведені норми права свідчать про те, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Одним із спірних питань у даній справі є дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового показника основного розміру пенсії позивача з 85% на 70 % сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.12.2019 року.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачу призначено пенсію у розмірі 85 % від грошового забезпечення, як особі яка має 30 років вислуги у органах МВД.

Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1,-100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014 р., пунктом 23 цього Закону у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінено цифрами "70", тобто максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

На момент здійснення перерахунку пенсії позивачу ( 01.12.2019), редакція частини другої статі 13 Закону № 2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача положення частини 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ дійсно передбачали максимальний розмір пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, суд зазначає, що приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, що не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.12.2019 року.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 відсотковий розмір основної пенсії має бути розрахований не нижче, ніж розмір раніше призначених/перерахованих пенсій, як це передбачено частиною 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

На момент розгляду даної справи зазначені правові позиції Верховного Суду є сталими.

За таких обставин суд вважає помилковим посилання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки наведена ст. 13 Закону №2262-XII стосується порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Судом встановлено, що у 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) з урахуванням 70 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, яка виплачувалась у такому розмірі по цей час.

Отже, враховуючи те, що при призначенні пенсії позивачу її розмір був розрахований з 85 % його грошового забезпечення, то в подальшому при перерахунку пенсії позивача відсотковий показник основного розміру пенсії є незмінним.

Зазначене обумовлює протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення позивачу розміру пенсії до 70% від грошового забезпечення при проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2016.

Тож, на підставі наведеного, відповідача слід зобов`язати здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У зазначеній редакції вказану частину ст.43 Закону №2262-XII було викладено відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року із змінами, внесеними згідно із Законами №911-VIII від 24.12.2015 року, №1774-VIII від 06.12.2016 року.

Так, відповідно до ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10 740 гривень.

На підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Водночас, рішенням Конституційного Суду України у справі №1-38/2016 від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. Також Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення, встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року норма частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня.

Водночас відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у ч. 7 ст. 43 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Вказане означає, що протягом 2017 року статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено положень про те, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2018 року по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року по справі №522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі №591/2109/17, та від 12 березня 2019 року по справі №522/3049/17, від 16.04.2020 року по справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року по справі №813/678/18.

Сам факт визнання Конституційним Судом України такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 117 Конституції України, свідчить про протиправність застосування аналогічних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" при перерахунку пенсії позивача.

Суд зазначає, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Отже, оскільки зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.

При цьому суд зазначає, що положення ч.1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI, яка, зокрема, передбачає, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність не поширюється на позивача, оскільки відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 у справі №160/2199/22 позивачу з 01.12.2019 здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України від 19.07.2021 № 33/24/С-3299.

На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 160/20657/22 до пенсії ОСОБА_3 з 19.07.2022 встановлено щомісячну доплату відповідно до Постанови № 713 у розмірі 2000,00 грн, після перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії ОСОБА_4 станом на склав 19543,82 грн. З 01.03.2023 пенсію ОСОБА_3 проіндексовано у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону №2262, відповідно до Постанови №168.

Крім того, у березні 2023 року пенсія позивача проіндексована.

Однак, зазначені нарахування стали підставою для обмеження з боку відповідача пенсії позивача максимальним розміром.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі. Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не доведено обґрунтованості та, відповідно, правомірності власних дій щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром.

З урахуванням наведених висновків суду, слід зобов`язати відповідача здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з основним розміром 85% виходячи з відомостей довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-3299 від 19.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року з урахуванням встановленої щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії після перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 85% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року з обмеженням пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром при перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-3299 від 19.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з основним розміром 85% від грошового забезпечення визначеного згідно відомостей довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-3299 від 19.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року з урахуванням встановленої щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн без обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії після перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2422,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 04.04.2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна