Рішення № 118168406, 14.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Справа № 160/27014/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Дружина Т.Г. Дмітрієв Є.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування вимогу про сплату боргу

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків , в якій позивач просить:

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС №Ю554-46 від 07.06.2023 року протиправним;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС №Ю554-46 від 07.06.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-554-46 від 07.06.2023 року, в якій контролюючий орган вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 175907381,98 грн. Представник позивача вказує, що контролюючим органом в порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нараховано суму боргу без проведення документальної перевірки. Відповідачем не враховано, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ставить у залежність нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від факту виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення). Також, у позові зазначено, що у Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» існувала заборгованість із виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховані штрафні санкції, а грошові кошти на виплату заборгованості з заробітної плати перераховувалися банком відповідачу лише за наявності платіжного доручення про перерахування ЄСВ, то у останнього не виникало обов`язку щодо сплати єдиного внеску, а отже і не виникало підстав для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску. На підставі викладеного, позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що сума боргу на яку винесено вимогу зі сплати боргу(недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 від 07.06.2023 року складається з самостійно нарахованих позивачем сум та штрафних санкцій і пені, нарахованих контролюючим органом. При цьому, правомірність рішень про нарахування штрафних санкцій та пені підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили. Крім того, оскільки порушення термінів сплати єдиного внеску, за які застосовано штрафні санкції передбачено пп.2 п.2 розділу VII Інструкції, тому акт перевірки при їх виявленні не складається, тому номер акту перевірки у вимозі не повинен зазначатися. Також, представника відповідача зазначив, що відсутність фактичної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) не звільняє від сплати єдиного внеску у встановлений Законом термін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити його, представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» зареєстровано як юридична особа 16.08.1993 р., перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

07.06.2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 на суму 175907381,98 грн. та направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 08.06.2023 року.

Підставою для винесення вимоги є наявність станом на 31.05.2023 року заборгованості ДП «ВО «ПМЗ ім. О.М. Макарова» з єдиного внеску у розмірі 175907381,98 грн., яка складається з - 104157107,64 грн. (основний платіж, нарахований підприємством самостійно), 20203114,93 грн. (штрафи), 51547159, 41 грн. (пеня).

Позивач, не погодившись з вказаною вимогою, звернувся до суду з позовом про її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі- Закон України №2464-VI).

Згідно з п.1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1(крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з ч.11, ч.12 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 10, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449(далі - Інструкція №449).

За приписами п.п. 1, 2 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п.3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Згідно з п.1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Положеннями п.п.2 п.2 розділу VII Інструкції № 449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Відповідно до п.7 розділу VII Інструкції № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що позивач як платник єдиного внеску, своєчасно звітує, проте порушує строки сплати задекларованих зобов`язань із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно витягу з інтегрованої картки платника з єдиного внеску станом на 31.05.2023 року.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що події нарахування і сплати єдиного внеску не співпадають у часі, у той час, як події виплати заробітної плати і сплати єдиного внеску відповідно до положень означеної норми Закону №2464 є такими, що співпадають у часі, оскільки згідно із положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» наявність таких обставин, як затримка з виплати заробітної плати, не звільняють позивача від обов`язку вчасної сплати нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та від відповідальності у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку на регулярній основі та згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідний правовий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні 19.03.2019 року у справі №804/6540/15 (провадження №К/9901/9752/18).

Враховуючи той факт, що позивач спірні суми узгоджених зобов`язань своєчасно не сплатив, відповідач на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» цілком обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню.

Крім того, судом встановлено та позивачем не заперечується, що питання про правомірність рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0004405006 вiд 15.11.2019 року та №0002690403 вiд 26.08.2021 року було предметом розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, за результатами розгляду яких прийняті рішення про відмову у задоволенні позову ДП «ВО «ПМЗ ім. О.М. Макарова» щодо визнання протиправними та скасування рішень №0004405006 вiд 15.11.2019 року та №0002690403 вiд 26.08.2021 року (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 30.08.2022 року по справі №160/5920/22 та 28.12.2021 року по справі №160/13504/21 відповідно).

Також суд критично оцінює посилання позивача, що прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки) має передувати перевірка та складення акта за її результатами на п.4 розділу VI вищевказаної Інструкції є необґрунтованими, так як зазначена норма стосується також і формування вимоги на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

Таким чином, суд вважає, що визначальним для вирішення цієї справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а також первинних документів щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення).

Вказана правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.11.2018 року у справі №813/4686/16.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що доводи позивача про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) в ході судового розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю554-46 від 07.06.2023 року.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 243-245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 березня 2024 року.

Суддя О.В. Єфанова