Ухвала суду № 118167878, 26.03.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/23172/23-Е

Провадження №2/522/1765/24

УХВАЛА

про відмову у витребуванні доказів

26 березня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Байчура А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» Цюпи Ольги Віталіївни від 30 листопада 2023 року про витребуваннядоказів поцивільній справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2023 року матеріали справи були передані для розгляду по суті судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року провадження по цивільній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В позовній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» Цюпи Ольги Віталіївни заявила клопотання про витребування доказів, інформації, що містить банківську таємницю, а саме:

-чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

-інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 13.08.2021 року по 02.11.2023 року включно.

Клопотання обґрунтовано тим, що зазначена інформація необхідна для належного встановлення та підтвердження всіх фактичних обставин справи, а оскільки позивач як юридична особа з огляду на положення ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не має права отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, представник вимушений звернутися до суду.

Судове засідання, призначене на 12 лютого 2024 року перенесено в зв`язку зі знаходженням судді на лікарняному.

В судове засідання 26 березня 2024 року сторони не з`явилися. Представник позивача в позовній заяві просить розглянути клопотання за відсутності позивача. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу за його відсутності та відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступних висновків.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як та підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Як визначено у частинах 1-3 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду, становить банківську таємницю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

При цьому також слід брати до уваги, що в даному випадку витребуваними доказами є інформація, що містить банківську таємницю, яка в свою чергу має певний статус, і розповсюдження такої інформації може бути лише у виключних випадках, передбачених статтею 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 30.09.2011 "Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб" передбачено, що банківська таємниця за своїм правовим режимом відноситься до таємної інформації з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству й державі. У зв`язку із цим вона суворо оберігається законодавством України. Проте встановлений законом режим банківської таємниці не має абсолютного характеру, оскільки передбачено правомірні правові дії щодо розкриття такого виду інформації. На суд покладено обов`язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації.

Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки вимога закону щодо обґрунтування та доведення фактів важливості відомостей, про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, для розгляду конкретної справи ставиться виключно до заявника. Проте, в матеріалах заяви відсутні обґрунтування, які факти має підтвердити вказана інформація та яке саме значення вона має для вирішення даного спору, де предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених представником позивача вимог, щодо витребування доказів від АБ «Південний».

Керуючись ст.12, 76, 83,84,258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» Цюпи Ольги Віталіївни від 30 листопада 2023 року про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили з дати її підписання суддею.

Суддя Свячена Ю.Б.