Рішення № 118167418, 18.03.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41950/21

Провадження № 2/761/1148/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021р. позивач ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просив суд:

- визнати за ним в порядку спадкування право власності на 7/8 частини квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_4 (спадкодавець), після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема на частину вищезазначеної квартири. До кола спадкоємців за законом належить позивач, оскільки спадкоємці першої черги за законом, рідна донька спадкодавця - ОСОБА_5 та дружина спадкодавця - ОСОБА_6 померли раніше за спадкодавця, а відтак єдиним спадкоємцем за законом після його смерті є позивач. Частка спадкової маси, до складу якої входить 7/8 частин квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві власності. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, власниками був спадкодавець та його донька - ОСОБА_5 . Було встановлено, що на день смерті спадкодавця залишилась спадщина, що складається з: 7/8 часток квартири (1/2 належала спадкодавцю, а 3/8 належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 дочці спадкодавця - ОСОБА_5 та померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 дружині спадкодавця - ОСОБА_6 ), спадкоємцем яких був спадкодавець, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

16 листопада 2020р. позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини № 4689 до Першої київської державної нотаріальної контори, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 11 068/0214 від 16 листопада 2021р. нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на вказану квартиру.

Враховуючи неможливість одержання спадщини в нотаріальному порядку, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх спадкових прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та витребувано у Першої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії спадкової справи № 727/2020, відкритої 14 липня 2020р. та спадкової справи № 925/2016, відкритої 03 серпня 2016р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2022р. було задоволено клопотання представника позивача, залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , у зв`язку зі смертю первісного позивача, внаслідок чого ОСОБА_1 було подано позовну заяву у новій редакції, в якій сторона позивача просила суд:

- визнати за нею, в порядку спадкування право власності на 7/8 частини квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2022р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Судом також було залучено до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_2 , який є спадкоємцем іншої 1/8 частини зазначеної квартири, на підставі протокольної ухвали суду від 20 квітня 2023р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023р. суд повернувся до стадії підготовчого засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, клопотань, заяв, відзивів чи письмових пояснень до суду не направили.

В судовому засіданні 05 червня 2023р. відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позову, зазначивши, що надані стороною документи містять ознаки підробки, і він звернувся до прокуратури з цього приводу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 цього Кодексу, встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частинами 1-3 ст. 1223 ЦК України, визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема на 7/8 частин квартири АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцю на підставі права власності, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 серпня 1993р. (власниками був: спадкодавець та його донька ОСОБА_5 , із яких 1/2 належала спадкодавцю, а 3/8 належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 дочці - спадкодавця та померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 дружині спадкодавця, спадкоємцем яких був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав).

Судом вставнолено, що ОСОБА_4 за свого життя заповіт на розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , не складав, спадкоємців першої черги та інших спадкоємців другої черги немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 727/2020 від 14 липня 2020р.

Судом вставнолено, що 16 листопада 2020р. ОСОБА_3 (рідний брат померлого ОСОБА_4 ), звернувся з заявою про прийняття спадщини № 4689 до Першої київської державної нотаріальної контори, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 11 068/0214 від 16 листопада 2021р. державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на спірну квартиру.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рідними братами, що підтверджується довідкою про народження № А-00104 від 06 лютого 2021р. ОСОБА_4 та свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 16 квітня 1956р. ОСОБА_3 та експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України № 056/33-d-3 від 09 березня 2021р., який складений на підтвердження однакового прізвища у зв`язку із розбіжностями через українсько-російську міжмовну взаємодію в імені батька ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку із смертю ОСОБА_4 , належним чином оформити правовстановлюючі документи на квартиру не є можливим, що унеможливлює оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Отже, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 , в установлений строк і порядку прийняв спадщину, тому в силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України він став власником спадкового майна з моменту відкриття спадщини. Зважаючи на те, що відсутній на спадкове майно (квартиру) правовстановлюючий документ, що унеможливлює оформлення спадщини в нотаріальному порядку, тому право власності особи на спадкове майно підлягає захисту в порядку ст. 392 ЦК України шляхом визнання права власності.

Водночас оскільки, 19 грудня 2021р., після відкриття провадження у цій справі, помер первісний позивач ОСОБА_3 , та судом, в установленому законом порядку було залучено правонаступника позивача - дружину ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , яка за матеріалами спадкової справи є єдиними спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та прийняла після нього спадщину, а відтак за нею підлягає визнанню права власності на спадкове майно, у вигляді 7/8 частини вказаної квартири.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Доводи сторони відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, судом врахований лист першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва від 23 січня 2024р. за № 41-640Вих-24, про відсутність підстав для вступу прокурора в судовий розгляд цивільної справи № 761/41950/21.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 200, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 319, 321, 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1226, 1261, 1267, 1268 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування, право власності на 7/8 /сім восьмих/ частин квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28 березня 2024р.

Суддя: