Рішення № 118167192, 22.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39379/23

Провадження № 2/761/3994/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі представника позивача: Сердюк О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2023 року до суду надійшла вказана позовна заява.

В позовній заяві позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 32 396,00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит №4924603 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8 900,00 грн., строком на 30 днів по 20.01.2022, зі сплатою 2.50 % в день, також за надання кредиту одноразово нараховується комісія у розмірі 1 691,00 грн.

Як зазначає позивач, ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач отримала кредитні кошти. Однак взяті на себе зобов`язання в частині повернення грошових коштів не виконує, в строки, визначені кредитним договором, грошові кошти не повертає.

Станом на 23.02.2022 року відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 396,00 грн., з яких: 8 900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6 675,00 грн. - заборгованість за процентами за період з 22.12.2021 року по 20.01.2022 року; 15 130,00 грн. - заборгованість за процентами за період з 21.01.2022 року до 23.02.2022 року; 1 691,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Так як відповідач не сплачує заборгованість, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на заявлені вимоги до суду не направила.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд на підставі положень статті 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит №4924603 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальний розмір кредиту становить 8 900,00 грн.

Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 21.12.2021 року (строк кредитування).

Позивач не надав суду доказів, що між сторонами укладалась додаткова угода за умовами якої сторони погодили інший строк повернення грошових коштів.

Згідно п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 20.01.2022 року.

У п. 1.5.1 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 1 691,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 6 675,00 грн які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт Кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем.

Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 8 900,00 грн.

Отже, судом встановлено, що відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Так, згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Мілоан», ОСОБА_2 , з якою було укладено договір №4924603 від 21.12.2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником одноразовим ідентифікатором (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора).

Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якій в свою чергу були перераховані кошти в розмірі 8 900,00 грн відповідно до умов п. 1.2 кредитного договору на її банківську картку, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначив, що станом на 23.02.2022 року відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 396,00 грн., з яких: 8 900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6 675,00 грн. - заборгованість за процентами за період з 22.12.2021 року по 20.01.2022 року; 15 130,00 грн. - заборгованість за процентами за період з 21.01.2022 року до 23.02.2022 року; 1 691,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконав, однак відповідачка взяті на себе зобов`язання виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення сплати визначених кредитним договором платежів.

Таким чином, право позивача на отримання визначених кредитним договором платежів повернення тіла кредиту (п. 1.2 договору), сплату процентів (п. 1.5.2. договору) та комісії (п. 1.5.1.) було порушено відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Отже, позивачем доведено, що між кредитною установою та ОСОБА_2 був укладений договір у електронній формі, у якому були узгоджені істотні умови договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів.

У п. 1.5.1 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 1 691,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Таким чином, заборгованість з комісії в розмірі 1 691,00 грн також є обґрунтованою.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 6 675,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.50 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів з 21.12.2021 року.

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору.

Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 6 675,00 грн (п. 1.5.2), а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суд вважає, що відповідно до п. 1.4 договору про споживчий кредит №4924603 від 21.12.2021 року термін повернення кредиту визначено 20.01.2022 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 21.01.2022 року по 23.02.2022 року відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 договору відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування відповідачки за договором про споживчий кредит №4924603 від 21.12.2021 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 2.3.1.2 договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 4.2 договору), тому строк кредитування становив 30 днів.

Надані до позовної заяви графіки розрахунків, без внесення змін до умов Договору в частині строку користування кредитом, не можуть бути належними доказами щодо домовленості сторін про продовження строку користування кредитом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правових підстав для нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування у кредитодавця не було.

Відповідач не надала суду доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Мілоан» підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 17 266,00 грн., з яких: 8 900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 6 675,00 грн. - заборгованість за процентами за період з 22.12.2021 року по 20.01.2022 року; 1 691,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 611, 638, 639, 652, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607, адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, 17/21) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за Договором про споживчий кредит №4924603 від 21.12.2021 року в розмірі 17 266 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 00 копійок та судовий збір в сумі 1 430,57 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2024 року

Суддя: Н.Г. Притула