Ухвала суду № 118166926, 09.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11029/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

слідчий СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що У провадженні Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42024102060000039 від 14.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами у невстановленим досудовим розслідуванням час та місці виник єдиний злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах, в умоваї воєнного стану, а саме грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 , розробили злочинний план який полягав у тому, що під виглядом оформлення «Білого» військового квитка для потерпілого ОСОБА_10 з діагнозом захворювання крові та в подальшому під виглядом працівників ДБР, ТЦК та поліції шляхом обману, заволодівали грошовими коштами потерпілого. Так, ОСОБА_5 згідно розподілених ролей, маючи єдиний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та зловживаючи довірою, діючи за попередньою змовою групою осіб, в телефонній розмові з потерпілим ОСОБА_10 домовилися про те, що ОСОБА_5 допоможе зробити останньому «Білий» військовий квиток з діагнозом захворювання крові.

Так, 11 січня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 згідно розподілених ролей, маючи єдиний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та зловживаючи довірою, діючи за попередньою змовою групою осіб, в розмові з потерпілим зустрівся з потерпілим ОСОБА_10 та повідомив йому про те, що він знаходиться 6 (шостий) в черзі на отримання «Білого» військового квитка та для його пришвидшення потерпілий ОСОБА_10 повинен заплатити 6 000 тисяч Євро (згідно курсу НБУ за 11 січня 2024 року становить 250 000 грн. 80 коп.) на, що потерпілий ОСОБА_10 погодився та передав дані грошові кошти ОСОБА_5 .

Після чого, 15 січня 2024 року приблизно о 12 годині 30 хвилин на номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_10 надійшов телефонний дзвінок в месенджері «Telegram» від номера мобільного телефону НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_5 та останній повідомив потерпілому про те, що всі місця зайняті та повідомив про те, що йому потрібно перерахувати на номер банківської карти № НОМЕР_2 ще 2 000 доларів США, оскільки як повідомив ОСОБА_5 послуги подорожчали та йому потрібно доплатити дані грошові кошти на, що потерпілий погодився та скинув на вищевказану банківську карту грошові кошти у сумі 75 660 гривень 00 копійок.

Після чого, 17 січня 2024 року потерпілому ОСОБА_10 на мобільний телефон надійшло повідомлення від ОСОБА_5 який діяв згідно розподіленим ролям, зловживаючи довірою потерпілого повідомив йому про те, що потрібно ще 63 000 гривень для обстеження ВЛК, та після чого, потерпілий ОСОБА_10 переслав грошові кошти на номер банківської карти № НОМЕР_2 , яку останньому надіслав ОСОБА_5 .

Після чого, 19 січня 2024 року приблизно о 14 годині 30 хвилин на номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_10 надійшов телефонний дзвінок в месенджері «Telegram» від номера мобільного телефону НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_5 , який діючи за попередньою змовою групою осіб та спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами домовилися про зустріч з потерпілим. Так, прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , потерпілий ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_5 щоб вони перейшли на вулицю Добринінська, та перейшовши на дану вулицю до них під`їхало 3 (три) транспортні марки «Део Ланос» в кольорі хакі, транспортний засіб «Mazda 3» д.н.з. НОМЕР_3 , в даних транспортних засобах знаходилися особи чоловічої статі які були одягненні у військову форму та транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_4 , з якого вийшла невідома досудовим розслідуванням особа разом з ОСОБА_5 та підійшовши до потерпілого ОСОБА_10 повідомила йому про те, що він є працівником ДБР та для закриття питання про підробку документів, а саме військового квитка, потерпілому потрібно заплатити грошові кошти у сумі 15 000 доларів США на, що потерпілий погодився та через деякий час того самого дня, віддав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі (згідно курсу НБУ за січень місяць становить 565 500 грн. 00 коп.).

Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 діючи з єдиним умислом разом на заволодіння грошових коштів шляхом обману 19.01.2024 повідомив потерпілого про те, що йому потрібно ще 2000 доларів США, а саме перерахувати на його банківську карту № НОМЕР_2 . На що потерпілий ОСОБА_10 повідомив, що на даний час у нього немає грошових коштів в повній сумі та перерахував на № НОМЕР_2 , грошові кошти у 1 000 доларів США (згідно курсу НБУ за січень місяць становить 37 700 грн. 00 коп.).

У подальшому доводячи свій злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи суспіль-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів діючи єдиним умислом за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 06.02.2024 приблизно о 13 год. 00 хв. забравши потерпілого ОСОБА_10 на транспортних засобах «Део Ланос» в кольорі, транспортний засіб «Мазда 3» д.н.з. НОМЕР_3 , та прибувши за адресою: АДРЕСА_2 , повідомили останньому про те, що йому потрібно заплатити 15 000 доларів США на, що потерпілий повідомив, що даних грошових коштів у нього не має та повідомив, що може заплатити лише 3 500 Євро (згідно курсу НБУ за січень місяць становить 145 110 грн. 00 коп.) на що дані особи повідомили які представлялися як співробітники ТЦК повідомили про те, що їм даних грошових коштів не вистачить та їм потрібно ще 1500 Євро та повідомили про те, що дані грошові кошти потрібно їм передати до 18 год. 00 хв. ого ж дня потерпілий перерахував на банківську карту № НОМЕР_5 , грошові кошти у сумі 50 000 грн.

08 лютого 2024 року приблизно о 06 годині 00 хвилин за місцем проживання потерпілого ОСОБА_10 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_9 який одягнувшись у військову форму, представився потерпілому працівником ТЦК увійшовши в довіру до останнього повідомив останньому, що зможе зробити «Білий» військовий квиток дешевше ніж ОСОБА_5 та пообіцяв потерпілому про те, що його керівництво вирішить питання з ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_8 зловживаючи довірою потерпілого повідомив ОСОБА_10 про те, що йому потрібно 20 000 гривень на придбання жгутів на що потерпілий ОСОБА_10 зайшовши до себе до квартири забрав та передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 20 000 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, шляхом обману, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 14 лютого 2024 року, у першій половині дня прибули на транспортному засобі марки «Kia Sorento» із номерним знаком НОМЕР_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . Так вийшовши з транспортного засобу ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи єдиний корисливий умисел на заволодіння грошовими коштами, підійшли до потерпілого ОСОБА_10 та в ході розмови скориставшись довірою останнього шляхом обману почали просити грошові кошти у потерпілого на квадрокоптери у сумі 3 (три)- 5 (п`ять) тисяч гривень. На що потерпілий ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам про те, що в нього на даний час не має грошових коштів та повідомив, що зможе перерахувати тільки 2 000 гривень, на що ОСОБА_8 разом з невстановленим досудовим розслідуванням особам надіслали потерпілому номер банківської карти № НОМЕР_7 на яку приблизно о 16 годині 20 хвилин на яку останній перерахував 2 000 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07.03.2024 у ході спілкування ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_10 останній повідомив, що метою того, щоб потерпілого не викликали та не відправляли служити в ЗСУ треба додатково надати грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США. В ході проведення контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту, 08.03.2024 потерпілий ОСОБА_10 повідомив про наявність грошових коштів у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США.

Після чого, ОСОБА_9 на виконання злочинного плану прибув за адресою: АДРЕСА_1 на автомобілі Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_4 та отримав з рук в руки від потерпілого ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, яку були надані для проведення контролю за вчинення злочину.

У судовому засіданні з розгляду клопотання прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини.

У судовому засіданні з розгляду клопотання адвокат та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

08.03.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст.208 КПК України.

08.03.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , стан здоров`я, матеріальний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, в тому числі шляхом впливу на можливих свідків, знищувати речові докази.

Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність необґрунтованість клопотання та відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.

Таким чином, підозрюваним та його захисником не було доведено наявність підстав у разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, як про це ініційовано питання адвокатом та підозрюваним.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи ступень тяжкості інкримінованого підозрюваного кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання відповідним органам державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р № НОМЕР_8 .

Призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду)…від…(дата ухвали)…по справі №…, кримінальне провадження №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від…(дата та № квитанції).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання відповідним органам державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали до 02.05.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1