Ухвала суду № 118164266, 03.04.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

03 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/511/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши клопотання представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження

за позовом Богодухівської окружної прокуратури (62103, Харківська обл., м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1; код ЄДРПОУ: 0291010828) в інтересах держави, в особі Богодухівської міської ради Харківської області (62103, Харківська обл., м. Богодухів, пл. Соборності, 2; код ЄДРПОУ: 04058640) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) , Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка" (62161, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Вікторівка, вул. Ветеранів праці, 17; код ЄДРПОУ: 40776979) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за участю представників:

прокуратури Клейн Л.В., службове посвідчення №072868 від 01.03.2023;

позивача не з`явився;

відповідача 1 Надьон О.В., адвокат, ордер АХ №1143553 від 26.02.2024;

відповідача 2 не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 керівник Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Богодухівської міської ради Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_1 та Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка", в якій просить суд усунути перешкоди власнику територіальній громаді в особі Богодухівської міської ради Харківської області у здійснені права користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6320887500:02:001:0759 площею 75,1487 га, шляхом:

- зобов`язання ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) та Фермерське господарство «Вертіївка» (код ЄДРПОУ 40776979) повернути територіальній громаді в особі Богодухівської міської ради Харківської області земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 75,1487 га кадастровий номер 6320887500:02:001:0759, яка розташована за межами населених пунктів Сазоно-Баланвської сільської ради на території Богодухівського району Харківської області;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 14504941 від 14.05.2016) та суборенди Фермерського господарства «Вертіївка» (номер запису про інше речове право 19692776 від 23.03.2017) на земельну ділянку з кадастровим номером 6320887500:02:001:0759 площею 75,1487 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 921522763208).

А також стягнути з відповідачі судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 прийнято позовну заяву (вх. №511/24 від 19.02.2024) Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Богодухівської міської ради Харківської області до Фізичної особи ОСОБА_1 та Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою до розгляду та відкрито провадження у справі №922/511/24. Призначено підготовче засідання на 20 березня 2024 року о 11:00.

11.03.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження, в якому просить суд зупинити провадження у справі №922/511/24 за позовною заявою керівника Богодухівської окружної прокуратури до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2024 підготовче засідання призначене на 20.03.2024 об 11:00 відкладено у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Призначено підготовче засідання у справі на 03 квітня 2024 року о(б) 11:20 год.

У підготовчому засіданні 03.04.2024 представник прокуратури просив суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження.

Представник Богодухівської міської ради Харківської області у підготовче засідання 03.04.2024 не з`явився, подавши до суду 25.03.2024 заяву (вх. №7978 від 25.03.2024) про розгляд справи без участі представника Богодухівської міської ради Харківської області.

Представник Фізичної особи ОСОБА_1 у підготовчому засіданні 03.04.2024 клопотання (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження підтримувала у повному обсязі та просила задовольнити його.

Представник Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка" у підготовче засідання 03.04.2024 не з`явився, відповідно до даних наявних в КП "ДСС", ухвалу суду від 20.03.2024 отримано Сільськогосподарським фермерським господарством "Вертіївка" 23.03.2024.

Розглянувши клопотання представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження, суд виходить з наступного.

В обґрунтування клопотання (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження представник Фізичної особи ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 прийнято до розгляду справу №925/1133/18, передану на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч.5 ст.302 ГПК України, ухвалою судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2023.

Згідно із означеною ухвалою на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано як виключну правову проблему питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин 4, 5 статті 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цим органам як одному із відповідачів.

Колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду також виходила із того, що питання наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, визначено прокурором як одного з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивача, має характер виключної правової проблеми.

Враховуючи наведене, а також для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, просить суд зупинити провадження у справі №922/511/24.

Разом з тим 12.03.2024 до суду від представника Богодухівської окружної прокуратури надійшли пояснення (вх. №6777 від 12.03.2024) на клопотання представника відповідача про зупинення провадження, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Надьон О.В про зупинення провадження у справі №922/511/24 за позовною заявою керівника Богодухівської окружної прокуратури до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків в яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України визначено право суду зупинити провадження у справі.

Зокрема, згідно п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами ч.2 ст.315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно з ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В той же час, визначені статтею 228 ГПК України підстави передбачають право суду зупинити провадження у справі, а не обов`язок, як то встановлено ст.227 ГПК України. Суд вирішує питання доцільності зупинення провадження у кожному конкретному випадку виходячи з обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.04 2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16).

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 25.06.2019 у справі №914/1423/18.

Так, у даній справі Богодухівська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Богодухівської міської ради Харківської області звернулась з позовною заявою, в якій просить суд усунути перешкоди власнику територіальній громаді в особі Богодухівської міської ради Харківської області у здійснені права користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6320887500:02:001:0759 площею 75,1487 га, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Вертіївка» повернути територіальній громаді в особі Богодухівської міської ради Харківської області земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, а також скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Павловської І.К. та суборенди Фермерського господарства «Вертіївка» на земельну ділянку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України представництво прокурором інтересів держави в суді здійснюється в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Порядок здійснення конституційної функції представництва інтересів держави в суді визначено положеннями ст.ст.23, 24 вказаного Закону.

Згідно з вимогами ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» обставинами, з якими пов`язано виникнення у прокурора повноваження на захист інтересів держави в суді, є: 1) наявність порушення або загрози порушення інтересів держави; 2) за умови, що захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, для встановлення наявності підстав для представництва прокурору необхідно встановити порушення або загрозу порушення інтересів держави (що включає в себе визначення суб`єкта порушеного права, об`єкт правопорушення, зміст правовідносин та їх правове регулювання), а також визначити орган, уповноважений на захист відповідного порушеного інтересу держави.

За загальним правилом, визначеним ст.172 ЦК України, ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки, у тому числі пов`язані із судовим захистом, через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Разом з тим, для того, щоб цивільні права територіальної громади не залишились незахищеними, Конституцією України передбачено окремий самостійний тип представництва представництво прокурором інтересів держави в суді (sui generis).

Таке представництво не є різновидом ні загального, ні процесуального представництва в їх класичному розумінні, а його метою є підсилення гарантій захисту конституційних інтересів суспільства, Українського народу, територіальних громад та держави під час здійснення судочинства.

Прокурор реалізує виключну конституційну функцію на захист гарантованих Конституцією України прав та свобод громадян та суспільства в цілому (ст. ст. 41, 131-1 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про прокуратуру»).

У спорі щодо захисту права комунальної власності на землю прокурор виступає ініціатором судового розгляду справи, водночас не є позивачем у матеріально-правовому розумінні, оскільки не має матеріальної зацікавленості щодо предмета спору.

На відміну від органів місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження на розпорядження землями комунальної власності, прокурор також не є безпосереднім учасником цивільних правовідносин, що складаються у сфері використання та розпорядження землями.

Функція прокурора обмежується реалізацією процесуальних прав, якими наділений позивач, для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними. У спорі щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень такий інтерес полягає у виконанні позитивного зобов`язання держави щодо охорони землі як основного національного багатства та забезпечення принципу набуття і реалізації прав на землю відповідно до закону.

За таких обставин на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» перед зверненням до суду з цим позовом прокурором установлено порушення інтересів держави та прав територіальної громади у конкретних правовідносинах, а також факт відсутності органу, уповноваженого на захист відповідних прав та інтересів у цих правовідносинах. І саме ця сукупність обставин у цьому випадку є визначеною законом підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді, яка наділяє прокурора процесуальною дієздатністю.

У клопотанні (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження заявник просить суд зупинити провадження у справі №922/511/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.

Так, судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду перебувала справа №925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради, визнання недійсними змін до договору оренди землі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі №925/1133/18 позов прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, звернувшись із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі №925/1133/18 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначав про неправильне застосування судом апеляційної інстанції, зокрема, положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також неврахування висновків щодо застосування зазначеної норми, викладених у постановах Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 справу №925/1133/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 прийнято до розгляду справу №925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства «Інестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі за касаційною скаргою заступника начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021.

Направляючи справу №925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення вимог верховенства права. Колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду також виходила із того, що питання наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем має характер виключної правової проблеми.

Згідно з ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.04 2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

На перегляді Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18 є питання про наявність / відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Так, у справі №925/1133/18 заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства «Інестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури виступає як одноособовий, самостійний позивач. Разом з тим направляючи справу № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення вимог верховенства права. Колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду також виходила із того, що питання наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем має характер виключної правової проблеми.

При цьому у справі Господарського суду Харківської області №922/511/24 Богодухівська окружна прокуратура звернулась з позовною заявою саме в інтересах держави, в особі Богодухівської міської ради Харківської області не виступаючи при цьому у справі як самостійний позивач, а діє в інтересах держави в особі відповідного суб`єкта владних повноважень і звернулася до суду саме для захисту законних інтересів відповідного органу.

Разом з тим слід зазначити, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи, та, відповідно, до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження оскільки суб`єктний склад учасників відносин у справі №925/1133/18 не є тотожним з суб`єктним складом учасників відносин справи №922/511/24, при цьому питання поставлені на розгляд Великої Палати Верховного Суду не мають виключного значення при розгляді справи №922/511/24 та разом з тим таке зупинення суперечило б принципу ефективності судового процесу, спрямованого на недопущення затягування розгляду справи, і перешкоджало б подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№6589 від 11.03.2024) про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 05.04.2024.

СуддяТ.О. Пономаренко