Рішення № 118158707, 04.04.2024, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3062/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2024 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, мотивуючи позовні вимоги тим, що 5 жовтня 2006 року зареєстрував шлюб з відповідачем, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, ОСОБА_3 .

Оскільки спільне подружнє життя у сторін не склалося, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2018 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

На даний час дитина постійно проживає з батьком та перебуває на його утриманні, оскільки відповідач взагалі зв`язок з позивачем та сином не підтримує, не забезпечує дитину, не цікавиться її життям і здоров`ям.

Відповідач контакту з педагогами не підтримує, успішністю хлопчика не цікавиться, батьківські збори не відвідує, з вчителями не спілкується; батько хлопчика приймає активну участь у навчально-виховному процесі, відвідує батьківські збори, цікавиться успішністю дитини, займається навчанням та вихованням сина.

Позивач працює інженером-електронщиком у ТОВ «ВТІ СЕРВІС», позитивно характеризується за місцем роботи, користується повагою та авторитетом в колективі, проявив себе як хороший, урівноважений сім`янин, який самостійно та відповідально протягом останніх 5 -ти років виховує сина.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав відповідача відносно сина.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Підреза І.В. в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити, в разі неявки відповідача не заперечують щодо заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Представник третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Остапець Н. в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про слухання справи у її відсутність, при цьому наданий висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 підтримує.

Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2018 розірвано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований 05.10.2006 (а.с.13).

Згідно довідки МКП «ЖЕК №12» №2200 від 17.05.2018, дитина ОСОБА_3 проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

Як вбачається з довідки КЗ «ВЛ №34» №01-16/115 від 03.08.2023, відповідач ОСОБА_2 контакту із школою, де навчається дитина не підтримує, успішністю хлопчика не цікавиться, батьківські збори не відвідує, з вчителями не спілкується; позивач ОСОБА_1 приймає активну участь у навчально-виховному процесі, відвідує батьківські збори, цікавиться успішністю дитини, займається її вихованням та навчанням (а.с.18).

Позивач ОСОБА_1 працює інженером - електронщиком у ТОВ «ВТІ СЕРВІС», де зарекомендував себе позитивно, як фахівець у своїй галузі, за характером спокійний та врівноважений, жодної скарги не надходило, лише позитивні відгуки, користується повагою та авторитетом в колективі, проявив себе як хороший, урівноважений сім`янин, який самостійно та відповідально протягом останніх 5-ти років виховує сина (а.с. 16).

Згідно довідки № 1 від 27.07.2023 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду) ОСОБА_1 має стабільний дохід та отримує заробітну плату (а.с.15).

Згідно висновку від 17.11.2023 № 01/00/011/70765, орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради вважає за недоцільне позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина (а.с.45-47).

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Підстави позбавлення батьківських прав закріплені у ст. 164 СК України.

Так, згідно ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч.1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Стаття 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

В ході розгляду справи, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач свідомо й злісно нехтує своїми батьківськими обов`язками по відношенню до сина; доказів протиправної та винної поведінки відповідача по відношенню до дитини суду не надано.

Аналізуючи вказане судове рішення, суд приходить до висновку, що позивачем в даному позові не наведено жодного нового доводу на підтвердження ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а суб`єктивна оцінка позивача особистості колишньої дружини не може бути вирішальним чинником для визначення способів реалізації його батьківських прав.

Крім того, на даний час в Україні введено воєнний стан, позивач являється особою, яка відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягає мобілізації.

Умови існування в Державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України в умовах триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

Конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням позивача позбавити батьківських прав відповідача, що створить штучні обставини для перетину державного кордону України разом з дитиною без згоди відповідача та таким чином уникнути мобілізації.

Суд також звертає увагу на той факт, що шлюб між сторонами розірвано в 2018 році, дитина протягом останніх 5-ти років проживає з батьком, однак з позовом про позбавлення батьківських прав позивач звертається до суду лише після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

14 вересня 2006 року Україною було ратифіковано Європейську соціальну хартію, переглянуту у 2007-2010 року за якою держава зобов`язалася забезпечити права дитини на належний рівень життя.

За ст.3 Конвенції про права дитини, судова система є одним з органів держави на який також покладено обов`язок забезпечити захист інтересів дітей.

При вирішенні даного судового спору, суд виходить з положень СК України, ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, нормативних положень Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.02.1991 за положеннями якої, держава зобов`язалася приділяти особливу увагу правам дітей, які є особливо уразливою групою з огляду на їх вік, психічний та фізичний розвиток, та враховує, що діти потребують спеціального постійного нагляду та захисту, і в першу чергу враховує якнайкраще забезпечення інтересів дитини, на що вказує і ст.27 Конвенції про права дитини.

Враховуючи, вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є суду недоведеним та таким, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 135, 150 - 155, 164, 166, 180 СК України, ст. ст. 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273 - 280 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, а саме: про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники судового провадження:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа - Служба у справах дітей Вінницької МР, адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО