Ухвала суду № 118155947, 04.04.2024, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/816/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"04" квітня 2024 р. м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел.. НОМЕР_2 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) в інтересах якого діє адвокат Белей Віталій Миколайович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ПТ №3641 від 22.09.2020 року, адреса: АДРЕСА_3 , адреса для листування: 38800, смт. Чутове, вул. Центральна, 28, Полтавського району, Полтавської області, тел.. НОМЕР_3 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_4 , тел.. НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и л а:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Разом з тим, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу немайнового характеру (розірвати шлюб).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу .

Тобто розмір судового збору за вимогу немайнового характеру становить 1211,20 грн.

Отже, за подачу до суду ОСОБА_1 даного позову, необхідно було сплатити 1211,20 грн. судового збору.

ОСОБА_1 вказує, що на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви. Це узгоджується відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесені зміни, зокрема, у статтю 5 Закону України "Про судовий збір" (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій.

До позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_5 від 26.10.2015 року.

Разом з тим суд враховує наступне.

Так, як на підставу своїх вимог послався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 572/2088/17.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України -у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими відповідач звернувся у цій справі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 760/17314/17 та інших.

Виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 402-403 ЦПК України, статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, у тому числі які містяться в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18).

Отже, під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі вимог закону суди мають враховувати правову позицію саме Великої Палати Верховного Суду в силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи позивачем у справі, звернувся з позовними вимогами про розірвання шлюбу, що у свою чергу не стосується його соціальних прав і гарантій як учасника бойових дій.

Враховуючи наведене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову відсутні, а тому останньому необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Крім того оскільки зміни, які буди внесені до статті 5 Закону України "Про судовий збір" (пільги щодо сплати судового збору), на які посилається позивач, ухвалені раніше, ніж згадані постанови Великої Палати Верховного Суду, в якій сформульовано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відтак підстав брати її до уваги немає.

Таким чином ОСОБА_1 необхідно сплатити 1211,20 гривень судового збору за реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Звенигор/22030101,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

- Код банку отримувача (МФО): 899998,

- Рахунок отримувача: UA798999980313171206000023735,

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101,

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху як неналежно оформлену, а позивач повинен в 10 ти-денний строк з моменту отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.

Керуючись, ст.ст.175,177,185,258,260,261 ЦПК України,

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел.. НОМЕР_2 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) в інтересах якого діє адвокат Белей Віталій Миколайович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ПТ №3641 від 22.09.2020 року, адреса: АДРЕСА_3 , адреса для листування: 38800, смт. Чутове, вул. Центральна, 28, Полтавського району, Полтавської області, тел.. НОМЕР_3 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_4 , тел.. НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакун