Ухвала суду № 118155449, 05.04.2024, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/273/24

номер провадження 2-з/546/2/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

05 квітня 2024 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» Погрібняка Сергія Станіславовича про забезпечення позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Юрій Дмитрович, про визнання договору дарування недійсним,-

встановив:

04 квітня 2024 року до суду звернувся представник АТ «ОГС «Полтавагаз» з вищевказаною заявою, у якій зазначив, що ними до Решетилівського районного суду подана позовна заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Ю.Д., про визнання договору дарування недійсним. Свою заяву обґрунтовує тим, що позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом про визнання недійним договору дарування земельної ділянки та нежитлової будівлі (кафе «777»), яка розташована на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір дарування, укладений 04 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_2 . Представник АТ «ОГС «Полтавагаз» зазначив, що відповідачі будуть вживати заходи, щоб уникнути виконання рішення суду, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання недійсним договору дарування.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник АТ ОГС «Полтавагаз» просить задовольнити заяву та накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:30:005:0111 та нежитлову будівлю (кафе «777»), які відчужені за договором дарування нерухомого майна від 04 жовтня 2023 року, та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстратором та особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки та нежитлової будівлі (кафе «777»), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя, розглянувши в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заяву представника АТ «ОГС «Полтавагаз» про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи № 546/273/24, доходить висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд в судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи).

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається суддею не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява надійшла до суду 04 квітня 2024 року, розгляд якої проводився 05 квітня 2024 року із врахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Одними із видів забезпечення позову, який визначений в п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії.

Суддею встановлено,що рішенням Господарського суду Полтавської області від 28 листопада 2023 року у справі № 917/1178/23 ухвалено стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Полтавагаз» 1809907,97 грн. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20 березня 2024 року рішення Господарського суду Полтавської області від 28 листопада 2023 року у справі № 917/1178/23 залишено без змін.

04 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування. Вказаним договором передбачене відчуження на користь ОСОБА_2 : земельної ділянки площею 0,0308 га, кадастровий номер 5324255100:30:005:0111; нежитлової будівлі (кафе «777») загальною площею 190,3 кв.м., позначена на плані літ. «А-1», будівлі та споруди: ворота «№ 1», огорода № 2, вигрібна яма № 3, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5324255100:30:005:0111.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 04 жовтня 2023 року за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю кафе «777», яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5324255100:30:005:0111.

У пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17 викладено висновок, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволенні вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Суддя вважає обґрунтованою вимогу заявника про накладення арешту на земельну ділянку та нежитлову будівлю, яка належить ОСОБА_2 на праві власності, оскільки дана вимога є співмірною з вимогами, викладеними у позовній заяві, тому необхідним є накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:30:005:0111 та нежитлову будівлю кафе «777», яка розташована на вказаній земельній ділянці, з позбавленням права розпорядження нею та відчуження на користь інших осіб та без позбавлення права користування ОСОБА_2 , оскільки без обмеження зазначених прав у майбутньому може виникнути реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що застосовані судом обмеження не стосуються заборони користування майном, а накладення арешту на майно не порушить прав ОСОБА_2 , так як носить тимчасовий характер.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що вимога заявника про заборону державним реєстратором та іншим особам, які вчиняють реєстраційні дії, вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки та кафе «777», є необґрунтованою, оскільки саме по собі накладення арешту забороняє вчиняти будь-які дії щодо майна.

Також, судом встановлено, що відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, для обов`язкового зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 149, 150-153, 157, 247, 260, 353 ЦПК України, роз`ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

постановив:

Заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» Погрібняка Сергія Станіславовича про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0308 га з кадастровим номером 5324255100:30:005:0111 та нежитлову будівлю (кафе «777») загальною площею 190,3 кв.м., позначена на плані літ. «А-1», будівлі та споруди: ворота «№ 1», огорода № 2, вигрібна яма № 3, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5324255100:30:005:0111, з позбавленням права розпорядження нею та відчуження на користь інших осіб без позбавлення права користування ОСОБА_2 до набрання рішенням законної сили у справі № 546/273/24.

В іншій частині заяви відмовити.

У порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК України копію даної ухвали направити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватному нотаріусу Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлашу Юрію Дмитровичу для відому, та державному реєстратору Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховоду Костянтину Вікторовичу - для виконання.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання 05 квітня 2024 року, та підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - в межах строків, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження», для пред`явлення виконавчого документа.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Ю.В. Зіненко