Рішення № 11815155, 05.10.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2010 Справа № 3/146-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

до відповідача-2: Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області;

відповідача-3: Спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Насіння-Сервіс», смт. Нововоронцовка Херсонської області

про стягнення 1548103,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Агеєнко К.В. –юрисконсульт, дов. № 129/03 від 09.06.2010 р.

від відповідачів - не прибули.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 1548103,35 грн. з Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Млин-Сервіс»Малого приватного підприємства "Таврія" (відповідач-1), Малого приватного підприємства "Таврія" (відповідач-2) та Спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Насіння-Сервіс»(відповідач-3).

          Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

          Відповідачі не скористалися своїм правом на судовий захист - в судове засідання не прибули, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.82-84).

          Неявка відповідачів в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, яка б унеможливлювала розгляд справи; підстав для відкладення розгляду справи немає.

Враховуючи викладене, суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

в с т а н о в и в:

                    31.07.2008 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є позивач (далі –позивач, Банк), та Дочірнім сільськогосподарським підприємством «Млин-Сервіс»Малого приватного підприємства «Таврія»(далі –відповідач-1, позичальник) укладено договір про надання овердрафту №89/2008Ю (далі - кредитний договір).

                    Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов'язався здійснювати платежі з поточного рахунку позичальника у разі відсутності на ньому грошових коштів в межах встановленого Банком ліміту. З моменту здійснення таких платежів Банк вважається таким, що надав позичальнику кредит за методом овердрафт на суму здійснених Банком платежів в межах ліміту.

                    Відповідно до п.1.3. кредитного договору ліміт овердрафту, що формується виключно за рахунок надходжень виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) складає 500000,00 грн.

                    Згідно з п.1.4. Плата за користування овердрафтом (процентна ставка) встановлена в розмірі 24,0 процентів річних.

                    Випискою по особовому рахунку №26001123960301 підтверджується, що позивач

виконав свої зобов'язання за кредитним договором і відкрив відповідачу овердрафт в межах встановленого ліміту.

                    В забезпечення виконання своїх кредитних зобов'язань перед позивачем за

кредитним договором, відповідачем-1 було передано в заставу позивачу товар в обігу (консервація в асортименті), про що між позивачем та відповідачем-1 був укладений Договір застави №89/2008 Ю/ТО-1 від 31.07.2008 р. (далі - договір застави-1). 31.07.2008 року внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 31.07.2008 р. за №19999731.

                    Крім того, в забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань по кредитному договору Малим приватним підприємством «Таврія"( відповідач-2) була на надана порука, про що був укладений між відповідачем-1, відповідачем-2 та Банком Договір поруки №89/2008Ю/П-1 від 31.07.2008 р. (далі - договір поруки-1).

          За приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом 2 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.

          Відповідно до статті 1049 ЦК України та статті 1056 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

                    Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

                    Керуючись рішенням засідання ради засновників Малого приватного підприємства «Таврія»від 04.08.2008 р., відповідач-1 звернувся до позивача з проханням:

           - збільшити розмір ліміту овердрафту встановленого в кредитному договорі, до 1200000,00 грн.;

          - збільшити термін користування овердрафтом до 10.07.2009 р.;

          -прийняти в іпотеку нерухоме майно (нежитлову будівлю кафе «Гривня»з ганками загальною площею 367,2 м.кв., розташоване за адресою: Херсонська область, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22 «а», яке належить на праві власності відповідачу-2;

          -прийняти в заставу рухоме майно (основні засоби), яке належить на праві власності відповідачу-2 та знаходиться за адресою: Херсонська область, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22 «а».

          Відповідно до Додаткового договору від 05.08.2008 р. (а.с.25) позивач погодився збільшити розмір ліміту овердрафту по кредитному договору до 1200000,00 грн., збільшити термін користування овердрафтом до 10.07.2009 р. та додатково прийняти в іпотеку та заставу майно відповідача-2.

          Внаслідок вищевикладеного, 05.08.2008 року між відповідачем-1 та Банком був укладений додатковий договір до Договору застави-1 (а.с.36), внесено запис про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг про реєстрацію Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22.08.2008 р. №20415653).

          Між відповідачем-1, відповідачем-2 і Банком укладений 22.08.2008 р. додатковий договір до Договору поруки-1.

          Між відповідачем-2 і позивачем укладений 22.08.2008 р. Іпотечний договір №89/2008Ю/1-5, посвідчений державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.,М. під реєстровим номером 2458, за умовами якого відповідач-2 передав в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю кафе «Гривня»з ганками; також були внесені записи про реєстрацію в Єдиному реєстрі відчуження об»єктів нерухомого майна від 22.08.2008 р. за №20414649.

          Між відповідачем-2 і Банком укладений 22.08.2008 р. Договір застави №89/2008Ю/03-1 (далі –Договір застави-2), за умовами якого відповідач-2 передав в заставу рухоме майно (основні засоби), що знаходиться за адресою: Херсонська область, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22 «а»та внесено запис про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 572 Цивільногокодексу України та статті 1 Закону України «Про заставу»застава –це спосіб забезпечення зобов»язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов»язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає (у тому числі) на підставі договору.

          Матеріалами справи підтверджується, що 01.07.2009 року відповідач-1, керуючись рішенням засідання Ради засновників Малого приватного підприємства «Таврія», звернувся до Банку з питанням надати можливість збільшення продовження терміну користування овердрафтом на 12 місяців.

          9 липня 2009 року між Банком і відповідачем-1 підписано Додатковий договір (а.с.26), в якому Банк погодився, що овердрафт надається строком по 08.07.2010 р.

          Також 9 липня 2009 року між Банком та позичальником підписано Додаток №1 до кредитного договору, згідно з яким сторони погодили графік погашення кредиту рівними частинами по 200000,00 грн.; 09.07.2009 р. між відповідачем-1 та Банком укладено додатковий договір до Договору застави-1 (а.с.37); між відповідачем-1, відповідачем-2 і позивачем 09.07.2009 р. укладено Додатковий договір до Договору поруки-1; між відповідачем-2 і позивачем 09.07.2009 р. укладено додатковий договір до Договору застави-2.

          У вересні 2009 року позивач і відповідач-1 досягли домовленості щодо переведення кредиту за методом овердрафту до кредиту та змінено графік погашення кредиту шляхом підписання Додатку №2 до кредитного договору, за умовами якого відповідач-1 повинен в період з квітня 2010 року по червень 2010 року погашати кредит рівними частинами по 300000,00 грн., а у липні 2010 року –299000,00 грн., про що 10.09.2010 р. між відповідачем-1 та позивачем укладено додаткові договори до Кредитного договору; між відповідачем-1 та позивачем укладено додатковий договір до Договору застави-1, про що внесено запис про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг про реєстрацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.09.2009 р. №24647644); 10.09.2009 р. між відповідачем-1, відповідачем-2 і Банком укладено додатковий договір до Договору поруки-1; 10.09.2009 р. між відповідачем-2 і Банком укладений додатковий договір до договору іпотеки та внесено запис про реєстрацію в Державний реєстр іпотек (згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 10.09.2009 р. №24642248); 10.09.2009 р. між відповідачем-2 і Банком укладено додатковий договір до Договору застави-2, про що внесено запис про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг про реєстрацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.09.2009 р. №24646813).

          28.12.2009 р. Відповідач-1 запропонував Банку (додатково в забезпечення погашення кредиту по кредитному договору) поруку Спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Насіння-Сервіс»(далі –Відповідач-3), про що між відповідачем-1 та позивачем укладено 04.01.2010 р. додатковий договір до Кредитного договору. Судом встановлено, що 04.01.2010 р. між відповідачем-1, відповідачем-3 та Банком укладено Договір поруки №89/2008Ю/П-2 (далі –Договір покури-2) та внесено запис про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг про реєстрацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 29.01.2010 р. за №26051205).

          Статтею 554 Цивільного кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Згідно з п.2.4., п.4.2.1. Кредитного договору та Додатку №2 до нього відповідач-1 (позичальник) зобов»язується здійснювати своєчасне повернення кредиту –не пізніше 08.07.2010 р., сплачувати нараховані проценти, комісію та виконувати всі свої зобов»язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

          Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Станом на 12.08.2010 р. відповідач-1 має залишок непогашеного кредиту у розмірі 1199900,00 грн. Позовні вимоги щодо стягнення вищевказаної суми є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.5. Додаткового договору від 10.09.2009 р. до Кредитного договору сторони погодили, що проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п.1.1.2. цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Пунктом 2.7. кредитного договору (Додатковий договір від 10.09.2009 р. до кредитного договору –а.с.28) передбачено, що проценти за поточний календарний місяць відповідач-1 повинен сплачувати в день повернення строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем-1 не сплачувались проценти за користування кредитними коштами, починаючи з вересня 2009 року по липень 2010 року.

У відповідності до п.2.5., 4.2.1. кредитного договору (Додатковий договір від 10.09.2009 р. до кредитного договору –а.с.28) позивач нарахував та просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 280909,99 грн. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами в розмірі 280909,99 грн.

Невиконання суб»єктом господарських відносин свого зобов»язання за договором у встановлений строк є підставою для застосування його контрагентом відповідних правових наслідків.

          Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до п.7.1. кредитного договору (Додатковий договір від 10.09.2009 р. до кредитного договору –а.с.29) за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

          З посиланням на ст.ст.549-552 ЦК України та вищевказаний пункт кредитного договору позивач нарахував та просить стягнути 37366,92 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту.

          Суд перевірив розрахунок та дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 37366,92 грн.

Позивач також, керуючись ст.549-522 ЦК України та у відповідності до умов п.7.1. кредитного договору, нарахував пеню за за несвоєчасне погашення процентів, що склало 29926,44 грн.

Суд перевірив розрахунок та дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 29926,44 грн.

Відповідно до п.1.1., п.3.2. Договору поруки-1 та Договору поруки-2, яким передбачено, що поручитель (відповідач-2 та відповідач-3) зобов»язується солідарно з позичальником відповідати перед Банком за виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором; протягом п»яти банківських днів після одержання повідомлення Банка про невиконання Позичальником своїх зобов»язань поручитель перераховує на рахунок Банка суму непогашеної позики, нарахованих відсотків, неустойки, передбачених кредитним договором, відшкодовує заподіяні збитки. Позивач надав до матеріалів справи докази звернення з письмовими вимогами до відповідачів про погашення заборгованості, але станом на день розгляду справи вимога Банку не виконана.

За приписами ст..543 ЦК України –у разі солідарного обов»язку боржників, кредитор вправі вимагати виконання обов»язку частково так і в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і з кожного з них окремо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів в повному обсязі.

          З огляду на неявку представників відповідачів, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України суд відносить судові витрати у справі на відповідачів, з вини яких спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст.ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Млин-Сервіс»Малого приватного підприємства «Таврія» (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22-а, р/р 26001123960301 в ХФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 352372, код ЄДРПОУ 30904134), Малого приватного підприємства "Таврія" (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22-а, р/р 26007118270301 в ХФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 352372, код ЄДРПОУ 14129039), Спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Насіння-Сервіс» (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22-а, р/р 26006310010 в АКБ «Форум»м.Кривий Ріг, МФО 307060, код ЄДРПОУ 30903997) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»(73000, м.Херсон, вул..К.Маркса, 20, р/р 39011352372 в АТ «Брокбізнесбанк»м.Київ, пр.Перемоги, 41, МФО 352372, код ЄДРПОУ 23137606) 1199900,00 грн. заборгованості по кредиту, 37366,92 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 280909,99 грн. процентів за користування кредитними коштами, 29926,44 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 15481,03 грн. на відшкодування витрат зі сплати держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 11.10.2010 р.