Рішення № 11815134, 11.10.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2010 Справа № 17/129-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Одеської залізниці, м. Одеса

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 31031 грн. 45 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Пузанов Ю. В., представник за довіреністю № 83 від 04.01.2010 р.,

від відповідача - ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Суворовським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області 20.06.2006 р.), представник за довіреністю № 400305 від 21.09.2010 р.,

за участю прокурора обласної прокуратури - Павленко І. В. (посвідчення № 58).

Одеська залізниця, м. Одеса (позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон (відповідач) безпідставно перерахованих грошових коштів в розмірі 31031 грн. 45 коп.

В судовому засіданні 09.09.2010р. в зв'язку з неявкою відповідача, враховуючи необхідність надання сторонам можливості скористатись повним обсягом процесуальних прав, передбачених чинним законодавством, з метою витребування у сторін додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено на 11.10.2010р.

Листом від 11.10.10р. № 05/1-5135-10 прокуратура Херсонської області повідомила про свій вступ до розгляду даної справи. В судовому засіданні прокурор повідомила що виступає в даній справі в інтересах держави в особі позивача та підтримала позовні вимоги, які просить задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав додаткові докази, які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні. свою правову позицію виклав у запереченні на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що послуги по налагодженню комп'ютерної оргтехніки (ремонту та обслуговуванню, тестуванню та діагностиці оргтехніки, принтерів, факсів тощо) надавались позивачеві на підставі укладених між сторонами усних договорів. При укладенні даних договорів сторонами було визначено, що відповідач зобов'язаний надавати позивачу послуги по обслуговуванню оргтехніки, а позивач, в свою чергу, зобов'язаний сплачувати надані послуги в розмірі та в строк, зазначений в рахунках відповідача після надання останнім послуг. Сторонами також було обумовлено, що в разі виникнення суперечок щодо якості наданих послуг, позивач має право не сплачувати виставлені рахунки до врегулювання спору. А у разі повної оплати послуг позивачем, надані послуги будуть вважатись як такі, що виконані відповідачем в повному обсязі та у відповідності до умов укладеного між сторонами в усній формі договору та прийняті позивачем без зауважень.

Представник відповідача також зазначив, що оскільки всі виконані відповідачем роботи оплачені позивачем в повному обсязі та на підставі виставлених рахунків, то підстав вважати що кошти отримані безпідставно немає, а тому просить відмовити в задоволенні позовну в повному обсязі.

Представником відповідача надано суду копії рахунків, на підставі яких, за твердженням представника, і було отримано кошти від позивача. Втім на запит суду ні копій угод, договорів, ні доказів вручення позивачеві копій рахунків, ні копій актів приймання-передачі виконаних робіт відповідач надати не може у зв'язку з відсутністю останніх.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до Положення про Херсонську механізовану дистанцію вантажно-розвантажувальних робіт Одеської залізниці Херсонська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці і безпосередньо підпорядкована Херсонській дирекції залізничних перевезень. Дистанція не є юридичною особою, у зв'язку з чим суд констатує, що Одеська залізниця є належним позивачем в даній справі.

Як слідує з матеріалів справи, в період з січня 2009 року по березень 2010 року Херсонською механізованою дистанцією вантажно-розвантажувальних робіт Одеської залізниці (структурним підрозділом позивача по справі) перераховано на банківський рахунок відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 31031 грн. 45 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 191 від 23.02.2009р., №2873 від 06.01.2009р., №76 від 23.01.2009р., №146 від 11.02.2009р., №96 від 30.01.2009р., №217 від 04.03.2009р., №260 від 13.03.2009р., копії яких залучено до матеріалів справи (а.с.6-8).

В призначенні платежу зазначених вище платіжних документах вказано «Часткова оплата за послуги», «Оплата згідно рахунку за ремонт (налаштування, тестування та діагностику оргтехніки)…».

Факт перерахування коштів за вказаними платіжними дорученнями відповідачу також підтверджується довідкою Одеської філії ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк»від 28.09.2010р. №15/2702.

Однак з позовної заяви та пояснень представника позивача слідує, що між сторонами по справі не укладались відповідні угоди, ніякі послуги відповідачем не надавались, оскільки у позивача відсутні документи, які підтверджують виконання відповідачем і прийняття Одеською залізницею робіт (послуг).

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.2.ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою

Стаття 205 ЦК України передбачає вчинення правочинів в усній формі. При цьому, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно зі ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. При цьому, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ст.181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З метою встановлення факту існування укладених між сторонами цивільно-правових угод, суд, ухвалою від 09.09.2010р. зобовязав відповідача надати завірені належним чином копії рахунків, актів виконаних робіт та договорів, за якими було отримано кошти від позивача.

Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Проте, відповідач вимог ухвали не виконав, витребуваних судом документів не подав, будь-яких пояснень з цього приводу представником відповідача в судовому засіданні не надано.

Як слідує з матеріалів справи, 30.07.2010р. за вихідним №205 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив надіслати на його адресу документи, які підтверджують законність перерахувань коштів на суму 31031 грн. 45 коп.

Даний лист відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.34 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд констатує, що відповідачем не доведено належними засобами доказування, у розумінні статті 34 ГПК України, існування будь-яких угод на виконання робіт (послуг) між ним та позивачем, на підставі яких відповідачем було отримано кошти в сумі 31031грн.45 коп. Надані в матеріали справи копії рахунків не підтверджують існування між сторонами укладених у спрощений спосіб угод, оскільки не містять відміток про отримання рахунків позивачем та не є належними доказами надання позивачеві послуг та виконаних робіт.

За таких обставин суд дійшов висновку, що грошові кошти, перераховані на виконання не існуючого договору, слід розцінювати як безпідставно одержані.

За приписами ст.1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Такий же обовязок виникає, коли підстава на якій придбано майно, згодом відпала. Боржником є та особа, котра без достатніх підстав придбала чуже майно. До подій, за результатами яких можуть виникнути зобовязання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься також перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобовязаннях.

06.08.2010р. за вих. №221 позивач рекомендованою кореспонденцією направив відповідачу вимогу про перерахування на розрахунковий рахунок Одеської залізниці безпідставно отриманих коштів в сумі 31031 грн. 45 коп. Вимога позивача залишена без належного реагування.

Доказів перерахування коштів в добровільному порядку суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 31031 грн. 45 коп. слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є повязані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За правилами статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 310 грн. 32 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 01071315, р/рах. 26003000001 в Одеській філії комерційного банку "Експресс-Банк", МФО 328801) 31031 грн. 45 коп. безпідставно отриманих коштів, 310 грн. 32 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М. Б. Сулімовська

Рішення складене у повному обсязі

та підписане 13 жовтня 2010 року.