Рішення № 11814929, 08.10.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2010 р.Справа № 16/64-1235 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом: Комунального підприємства теплових мереж „Тернопільміськтеплокомуненерго” Тернопільської міської ради, вул. І.Франка 16, м. Тернопіль

до відповідача: Дочірнього підприємства -"1" "Житлово-експлуатаційної контори №13 житлово-будівельних кооперативів, вул.Довженка,17 м.Тернопіль

За участю представників сторін

Позивача: Решетуха А.В. - начальник юридичного відділу, довіреність №129/1 від 20.01.10р.

Відповідача: Горішна Л.М. –представник, доручення №164 від 17.09.2010 року

Суть справи: Ухвалою суду від 23 вересня 2010 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 08 жовтня 2010 року на 09 год. 00 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго” Тернопільської міської ради, вул. І.Франка 16, м. Тернопіль звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства "1" "Житлово-експлуатаційної контори №13 житлово-будівельних кооперативів, вул.Довженка,17 м.Тернопіль стягнення 12513 грн. 59 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, 8938 грн. 21 коп. пені, державного мита в сумі 214 грн. 52 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов’язань щодо оплати за надані послуги, а саме з постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно договору №1720 від 01.08.2009 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився. До матеріалів справи від відповідача надійшов відзив № 165 від 22.09.2010 року на позов, в якому відповідач визнає суму основного боргу в сумі 12513 грн 59 коп; пеню не визнає, оскільки підприємством не нараховується пеня за несвоєчасно сплачені кошти споживачами (Закон України про тимчасову заборону нарахування пені за несвоєчасно сплачені житлово-комунальні послуги).

Також представником відповідача в судовому засіданні 08.10.2010 року до матеріалів справи подано клопотання №177 від 08.10.2010 року про те, щоб не враховувати пеню до основного боргу перед КП "Тернопільміськтеплокомуненерго", в зв'язку з тим, що фінансове становище підприємства збиткове, борг мешканців складає 129,5 тис.грн.

Представнику позивача в розпочатому судовому засіданні 10.09.2010 року та представнику відповідача в судовому засіданні 17.09.2010 року роз’яснено їх права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз’яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

В позовній заяві з метою забезпечення позовних вимог позивач заявив клопотання про накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до п.3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 року № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із наступними змінами, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем у позовній заяві не наведено достатньо обґрунтованого припущення, що: майно (в тому числі грошові суми ), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення; невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

01 серпня 2009 року між Тернопільським комунальним підприємством "Тернопільміськтеплокомуненерго"-"Енергопостачальна організація" та Дочірнім підприємством "1" Житлово-експлуатаційної контори №13 житлово-будівельних кооперативів –"Споживач" був укладений договір № 1720 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно розділу 1 якого "Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати "Споживачеві" теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а "Споживач" зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Найменування Тернопільського комунального підприємства "Тернопільміськтеплокомуненерго" було змінено на Комунальне підприємство теплових мереж „Тернопільміськтеплокомуненерго” Тернопільської міської ради (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 440356 знаходитьсяч в матеріалах справи).

Згідно пункту 2.1. розділу 2 зазначеного вище Договору теплова енергія постачається „Споживачу” в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального періоду; гаряче водопостачання –протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Згідно п.п.3.2.2. п.3.2. р. 3 Договору № 1720 від 01.08.2009 року „Споживач” теплової енергії зобов’язувався проводити оплату за спожиту теплоенергію згідно з умовами цього договору.

Згідно п.п.4.2.1. п.4.2. р.4 Договору № 1720 від 01.08.2009 року "Енергопостачальна організація” у свою чергу зобов’язувалась забезпечувати постачання теплової енергії „Споживачу” в обсягах згідно з цим договором з параметрами, що забезпечують підтримання нормативної температури в опалювальних приміщеннях за умови належного їх утеплення.

Згідно п. 5.1. та п.5.5. р. 5 Договору відповідно облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку розрахунковим способом; за відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу кількість теплової енергії, що відпущена „Споживачу”, визначається „Енергопостачальною організацією”, як виняток, розрахунковим способом та „Споживач” зобов’язаний у місячний термін провести ремонт, держповірку та введення в дію засобів обліку, які вийшли з ладу.

У відповідності до п.п.6.1., 6.2., 6.3. р.6 Договору сторони відповідно домовились, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; „Споживач” за три дні до початку розрахункового періоду сплачує „Енергопостачальній організації” вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з врахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і теплоносія від теплових джерел „Енергопостачальної організації” та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання „Споживача” в розрахунковому періоді (п.6.4. р. 6 Договору).

Згідно п.6.5. розділу 6 Договору абонентна плата за опалення нараховується як при наявності, так і при відсутності теплолічильника щомісяця від 1 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) "Споживача" до (від) системи опалення за тарифом, встановленим в грн. за 100 Ккал/год приєднаного теплового навантаження.

Згідно п.10.1. р. 10 Договору №1720 від 01.08.2009 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2011 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. р. 10 Договору).

Між сторонами договору також було укладено до договору №1720 про постачання теплової енергії в гарячій воді:

- додаток №1 від 01.08.2009 року , в якому зазначено, зокрема: код об'єкта: 20049; назва і адреса об'єкта: Довженка,17, ДП-"1" ЖЕК-13 ЖБК, контора; загальна площа: 115,50; висота 2,90; максимальне навантаження ккал/год 10310; теплові навантаження по опаленню 10310 ккал/год);

- Додаток №3 від 01.08.2009 року , в якому зазначено умови припинення подачі теплової енергії.

У відповідності до п.8.1. р. 8 Договору зокрема розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод.

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №1720 від 01.08.2009 року про постачання теплової енергії в гарячій воді позивач надав відповідачу послуги по постачанню теплової енергії, що підтверджується актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2009/2010р.р. від 14 жовтня 2009 року; довідкою про розрахунки за теплоенергію; рахунком №1720 від 31.10.2009 року, рахунком №1720 від 30.11.2009 року, рахунком №1720 від 31.12.2009 року, рахунком №1720 від 31.01.2010 року, рахунком №1720 від 28.02.2010 року, рахунком №1720 від 31.03.2010 року, рахунком №1720 від 30.04.2010 року, іншими матеріалами справи.

Згідно абзацу 10 статті 1 Закону України "Про теплопостачання" №517-2005-п від 02.06.2005 року з наступними змінами (Закон чинний з 06.07.2005 року), тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 06.01.2009 р. № 1 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним та іншим організаціям" встановлено тарифи і визначено їх як базові на 2009 рік для розрахунків за послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним організаціям та іншим споживачам, які надає комунальне підприємство "Тернопільміськтеплокомуненерго" згідно з додатками 1 та 2 (пункт 2 Рішення).

Так, згідно Додатку 1 до рішення виконавчого комітету від 17.02.2009 року №194 встановлено двоставковий тариф на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення бюджетних організацій та інших споживачів: плата за приєднане теплове навантаження –4 грн. 91 коп. в місяць за 100 Ккал/год та плата за спожиту теплову енергію - 424 грн. 26 коп. за 1 Гкал. Також в додатку 1 до рішення зазначено, що плата за приєднане теплове навантаження нараховується щомісяця з 1 жовтня по 30 квітня включно.

Рішення №194 від 17.02.09 року вступило в дію з 18.02.2009 р. (з дати оприлюднення Рішення в засобах масової інформації –опублікування в газеті “Тернопіль вечірній” № 4 (1498) від 18.02.2009 року).

Згідно пункту 3 Додатку 4 до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року тарифи розраховані, зокрема, на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення - на нормативну температуру повітря в опалювальних приміщеннях, тривалість опалювального періоду і планову середню температуру зовнішнього повітря, які встановлені для м. Тернополя відповідними нормативними документами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Для нарахування бюджетним організаціям та іншим споживачам плати за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення встановлено двоставковий тариф, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію. Плата за приєднане теплове навантаження нараховується як при відсутності, так і при наявності теплолічильника щомісяця від 1 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) споживача до (від) системи опалення) за тарифом, встановленим в грн. за 100 Ккал/год приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження визначається договором між споживачем і підприємством теплових мереж. Плата за спожиту теплову енергію нараховується зокрема при відсутності тепло лічильника - щомісяця за розрахункову кількість спожитої теплової енергії та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн.. за 1 Гкал теплової енергії(п.4 Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року).

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору №1720 від 01.08.2009 року про постачання теплової енергії в гарячій воді не виконав належним чином, оплату за надані позивачем послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді не провів, а тому допустив борг за період з 01.10.2009 року по 30.04.2010 року в сумі 12513 грн. 59 коп., в т.числі 8970 грн. 04 коп. –плата за теплову енергію та 3543 грн. 55 коп. – плата за приєднане теплове навантаження. Відповідач у своєму відзиві № 165 від 22.09.2010 року визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 12513 грн 59 коп. Також між сторонами був складений акт звірки взаємних розрахунків за спожиту теплоенергію станом на 01.09.2010 року, в якому зазначено про те, що сальдо на 01.09.10 року: по даних ТМТКЕ: дебет -12513 грн 59 коп; по даних ДП-"1" ЖЕК -13 ЖБК: кредит -12513 грн 59 коп. (акт звірки взаємних розрахунків доданий представником позивача до матеріалів справи).

На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 12513 грн. 59 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та такі, що не суперечать нормам чинного законодавства.

Позивач, згідно умов договору №1720 від 01.08.2009 року просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 8938 грн. 21 коп., яка нарахована на суму заборгованості.

В п.п. 7.2.3. п. 7.2. р. 7 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію "Споживач" несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, з врахуванням п.п. 7.2.3. п. 7.2. р. 7 Договору; абзацу 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу; частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (суд вважає неправомірним нарахування пені за період: 01-30.04.2010 року, 01-31.05.2010 року та 01-30.06.2010 року на суму 1091 грн 57 коп - борг, який виник за жовтень 2009 року;01-31.05.2010 року та 01-30.06.2010 року на суму 1560 грн 83 коп –борг, який виник за листопад 2009 року; 01-30.06.2010 року на суму 2260 грн 39 коп –борг, який виник за грудень 2009 року); наявного боргу в сумі 12513 грн. 59 коп.; вважає, що пеня за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року становить 7520 грн 13 коп.

Згідно пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В даному випадку з огляду на те, що сума 7520 грн 13 коп складає 84,13 % від суми боргу; відповідач є підприємством, яке надає житлово-комунальні послуги,а споживачі (населення) несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача (згідно клопотання №177 від 08.10.2010 року позивача борг мешканців складає 129,5 тис.грн), що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати позивачу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді; споживачі (населення) не сплачують пеню за несвоєчасну оплату за надані житлово-комунальні послуги; фінансове становище відповідача збиткове ( згідно фінансового звіту підприємства станом на 1.01.2010 року нерозподілений прибуток (непокритий збиток) складає -15,7 тис.грн.; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає 53,9 тис.грн.); стягнення пені в повному розмірі суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитись на якості житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам (населенню); вживаються заходи щодо погашення заборгованості перед позивачем шляхом проведення заліку по пільгах і субсидіях; представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти зменшення розміру пені, суд вважає за необхідне при прийняті рішення скористатись правом наданим пунктом 3 статті 83 ГПК України та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив свої зобов’язання щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, прийняті на себе згідно умов договору №1720 від 01.08.2009 року, на 50% - до 3760 грн 06 коп.

В стягненні решти пені слід відмовити.

Заперечення відповідача у відзиві на позов №165 від 22.09.2010 року стосовно того, що відповідач не визнає пеню, оскільки підприємством не нараховується пеня за несвоєчасно сплачені кошти споживачами (Закон України про тимчасову заборону нарахування пені за несвоєчасно сплачені житлово-комунальні послуги) не приймається судом до уваги, з огляду на те, що в даному випадку між сторонами виникли договірні зобов'язання на підставі договору №1720 від 01.08.2009 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, а відтак відповідач зобов'язався виконувати умови даного договору, зокрема, своєчасно проводити оплату за спожиту теплоенергію .

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,83 п.3, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства - "1" "Житлово-експлуатаційної контори №13 житлово-будівельних кооперативів, вул.Довженка,17 м.Тернопіль, ідентифікаційний код 36509080, на користь Комунального підприємства теплових мереж „Тернопільміськтеплокомуненерго” Тернопільської міської ради, вул. І.Франка 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534 –12513 грн. 59 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, 3760 грн. 06 коп. пені, 162 грн. 73 коп. державного мита та 179 грн. 03 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.В решті позову відмовити.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 13 жовтня 2010 року.

Суддя