Постанова № 118148858, 05.04.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/279/24

Провадження №3/139/157/24

П ОС ТА НО ВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року смт Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., отримавши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И Л А:

04 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку до Мурованокуриловецького районного суду із Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов протокол № 328/02-32-23-00 про вчинення головним бухгалтером ТОВ «КУРИЛІВЦІ АГРО» (попередня назва «АГРОФІРМА РУБАНСЬКИЙ») ОСОБА_1 порушення ведення податкового обліку. Зокрема, у протоколі зазначено, що в порушення порядку, встановленого вимогами п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, а також підпункту 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, було занижено податок доходів нерезидента із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2017 до 31.12.2019 на загальну суму 34063866 гривень. До протоколу про адміністративне правопорушення додано акт документальної позапланової виїзної перевірки № 9702/02-32-00-09/35353973 від 08.03.2024.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що зазначений протокол про адміністративне правопорушення з доданим актом слід повернути до ГУ ДПС у Вінницькій області з нижче наведених підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Поданий до суду протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням порядку ведення податкового обліку на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 9702/02-32-00-09/35353973 від 08.03.2024.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. ст. 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм Податкового кодексу України слідує, що, якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту заниження податку контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

У справі, що надійшла до суду, відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 9702/02-32-00-09/35353973 від 08.03.2024.

В той же час, із пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення слідує, що вона не погоджується з висновками, викладеними в акті, а суму донарахувань мала намір оскаржувати в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язокщодо збираннядоказів покладаєтьсяна осіб,уповноважених наскладання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями ст. 276 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, а в разі неправильного складання такого протоколу, повернути матеріали адміністративної справи органу, який його склав, для належного оформлення.

З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне адміністративний матеріал повернути для усунення вказаних недоліків: додавання до протоколу копії податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання, інформації про вручення такого податкового повідомлення-рішення ОСОБА_1 та про оскарження/неоскарження такого податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 256, 278, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повернути дляналежного оформлення до Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя : _____