Рішення № 11814331, 13.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.10           Справа № 3/110-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Литвиненко Ю.В., розглянув матеріали справи № 3/110-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю « Інвестор-96» , м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

про стягнення 63866,05 грн.

В судовому засіданні брали участь представники :

від позивача: Маренцев А.В.

від відповідача: Бондаренко К.М., довіреність №161 від 13.01.2010 року .

В судовому засіданні 21 вересня 2010 року оголошувалася перерва до 11 год. 20 хв. 27 вересня 2010 року .

В судовому засідання 27 вересня 2010 року оголошувалась перерва до 09 год. 50 хв. 04.10.2010 року .

В судовому засіданні 4 жовтня 2010 року оголошувалась перерва до 10 год. 45 хв. 11.10.2010 року .

В судовому засіданні 11 жовтня 2010 року оголошувалася перерва до 09 год. 50 хв.

13 .10.2010 року .

Суть спору: позивач просить суд постановити рішення , яким стягнути із ТОВ «Сумитеплоенерго» на користь ТОВ «Інвестор-96» заборгованість в розмірі 63866,05 грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав .

В судовому засіданні , представник відповідача проти позовних вимог заперечував посилаючись на те, він не отримував від позивача трактору, оскільки сторонами не підписаний акт приймання-передачі транспортного засобу .

В судове засідання позивач надав завірену належним чином копію акту приймання-передачі транспортного засобу – трактора Т-16 від 01.01.2007 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

На підставі укладеного між орендарем – ТОВ «Інвестор-96» та суборендарем – ТОВ «Сумитеплоенерго» договору суборенди № 27 від 01.01.2007 року та додатку №1 до нього , орендар передав, а суборендар прийняв в тимчасове користування трактор Т16 МГ- 41 .

Відповідно до п.2.2. вищезазначеного договору суборенди , передача майна в оренду здійснюється за актом приймання – передачі .

Згідно п. 2.3 договору суборенди № 27 від 01.01.2007 року, сторони при передачі майна зобов’язані перевірити справність майна, що орендується , про що в акті передачі має бути зазначено .

Факт передачі трактору Т16 МГ- 41 підтверджується двостороннім актом приймання-передачі транспортного засобу від 01.01.2007 року, в якому сторони засвідчили те, що трактор був технічно справній .

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно пунктом 4.1 договору суборенди № 27 від 01.01.2007 року , суборендар кожного місяця сплачує орендну плату в розмірі 520,80 грн. .

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 15 числа кожного місяця слідуючого за розрахунковим ( п. 4.2. договору суборенди № 27 від 01.01.2007 року) .

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати за користування трактором Т16 МГ- 41 не виконав .

Згідно двостороннього акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 27 від 01.01.2007 року складала 520,80 грн.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві , за період з лютого 2009 року по травень 2010 (16 місяців) відповідач мав сплатити позивачеві 8332,80 грн (16 х 520,80 = 8332,80) згідно умов договору пунктів 4.1 та 4.2 договору № 27 від 27.01.2007 року , однак не сплатив зазначеної суми до цього часу .

Зважаючи на те, що матеріали справи підтверджується факт укладення сторонами договору № 27 від 27.01.2007 року , факт передачі позивачем відповідачеві в користування трактора Т-16, а також факт наявності простроченої заборгованості відповідача перед позивачем в загальній сумі 8853,60 грн. (520,80 + 8332,80) за умовами договору № 27 від 27.01.2007 року , пункти 4.1,4.2 якого передбачають щомісячну сплату до 15 числа кожного наступного за розрахунком місяця орендної плати в розмірі 520,80 грн. , позовні вимоги позивача в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 27 від 27.01.2007 року підлягають задоволенню в сумі 8853,60 грн ( 520,80 грн. за 2007 рік та 8 332,80 грн. за період з лютого 2009 року по травень 2010 року ) .

Згідно статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу т своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідач не надав суду будь-яких заперечень стосовно вищезгаданої заборгованості , а також не подав доказів її погашення .

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 55012,45 грн. позивачеві має бути відмовлено у зв’язку з безпідставністю та необґрунтованістю його позовних вимог в цій частині .

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованість в сумі 55012,45 грн. ґрунтуються лише в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 року між сторонами , в якому зазначено сальдо на 01.01.2008 року та на 31.12.2008 року по договору № 06/07 від 15.06.2007 року в сумі 19500,00 грн. та сальдо на 01.12.2008 року та на 31.12.2008 року по договору № 12/3 від 01.07.2007 року в сумі 35512,45 грн.

Однак акт звірки взаєморозрахунків не є документом , на підставі якого виникає зобов’язання сторони щодо сплати певної суми іншій стороні.

Згідно статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є : договори та інші правочини.

В акті звірки взаєморозрахунків є посилання на договори, однак позивач незважаючи на неодноразові пропозиції суду щодо надання доказів наявності договірних зобов’язань між сторонами, зокрема, доказів наявності у відповідача зобов’язань перед позивачем щодо сплати позивачеві грошових коштів , доказів порушених відповідачем прав позивача (див. ухвалу від 20.08.2010 року № 3/110-10) так і не надав суду жодного договору , крім договору № 27 від 27.01.2007 року .

Зважаючи на вищевикладене, позивач не довів суду правомірності та обґрунтованості своїх позовних вимог в частині вимог щодо стягнення з відповідача на свою користь 55012,45 грн.

Згідно ст. 49ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 204, 525, 526, 530, 629, 762 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з Товариств аз обмеженою відповідальністю. «Сумитеплоенерго» (м.Суми, вул.2-га Залізнична,10 ; код ЄДРПОУ 33698392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (м.Суми, вул.Леваневського,28 ; код ЄДРПОУ 23635787) заборгованість в сумі 8853,60 грн., витрати по держмиту в сумі 88,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 26,94 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити .

Суддя