Рішення № 118141900, 03.04.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 рокусправа № 380/27731/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ОСОБА_1 , позивач) до Міністерства оборони України (далі відповідач 1), комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги (далі Комісія, відповідач 2), у якій просить суд:

- визнати причини пропуску строку встановлення ступеню втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини 09.03.2023, дата звільнення з військової служби - 02.12.2022, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби поважними;

- скасувати рішення Міністерства оборони України від 15.09.2023 № 17/в, прийняте у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови у призначенні та невиплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , встановлення ступеню працездатності внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини 09.03.2023, а дата звільнення з військової служби - 02.12.2022, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву, враховуючи поважність пропущених строків, щодо призначення та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, де встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках 25%;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із втратою працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, де встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках 25%, враховуючи поважність пропущених строків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем прийнято протиправне рішення, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії від 15.09.2023 № 17/в., яким позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок часткової втрати працездатності через отриману травму, пов`язану з захистом Батьківщини, та захворювання, пов`язане з проходженням військової служби. В якості підстави для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги вказано, що позивача звільнено з військової служби 02.12.2022, а ступінь втрати працездатності у зв`язку з захворюваннями, пов`язаними з захистом Батьківщини, встановлено 09.03.2023, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, встановлений п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та зазначає, що з його боку жодних зволікань щодо несвоєчасного звернення до ВЛК для встановлення ступеню непрацездатності, проходження комісії, виготовлення довідки МСЕК, її видачі та направлення пакету документів не було. Відтак, позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 28.11.2024 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Ухвалою від 24.01.2024 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1 позову не визнав. 20.12.2023 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 97898), в обґрунтування якого вказує, що законодавцем чітко визначено вичерпний перелік підстав виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності. Одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках та вказується часовий проміжок між звільненням з військової служби та втратою працездатності, а саме три місяці. Також відповідач зазначає, що зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу є втручанням у дискреційні повноваження.

27.12.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 99783). Позивач наголошує на неможливість впливати та втручатись у роботу органів ІНФОРМАЦІЯ_2 , закладів у системі охорони здоров`я та комісій, що проводять медико-соціальну експертизу у частині виконання покладених на них законом службових обов`язків.

05.02.2024 від третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 - надійшли пояснення (вх. № 9204), в яких зазначає, що оскільки відповідно до п. 3 Порядку № 975 законодавець пов`язує момент набуття права на отримання ОГД з датою, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, то заподіяння шкоди здоров`ю та оцінка його ступеню без встановлення такого факту уповноваженим органом - органом МСЕК, в тому числі причинного зв`язку такої шкоди здоров`ю з проходженням військової служби, не створює підстав для виплати ОГД. Це також свідчить про те, що визначальним та достатнім для встановлення права на виплату ОГД є не ступінь тяжкості ушкодження здоров`я, а рішення органу МСЕК про наявність такого ушкодження (яке викликало втрату працездатності або встановлення групи інвалідності). Таким чином, з урахуванням положень п.3 Порядку № 975 днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а саме дата 09.03.2023, яка є за межами трьох місячного строку після звільнення позивача з військової служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 23.10.2022 № 473 у період з 04.2022 по 13.04.2022, з 17.04.2022 по 01.06.2022, з 25.06.2022 по 27.06.2022, з 05.08.2022 по 24.09.2022 та відповідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.05.2023 № 858453 у період з 26.02.2022 по 02.04.2022 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до виписного (перевідного епікризу) 3 4070 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_2 з 14.04.2022 по 16.04.2022.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4385 від 21.04.2022 позивач проходив лікування з приводу травми, що пов`язана із проходженням військової служби.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20.04.2022 № 291/2 діагноз та причинний зв`язок захворювання позивача: стан після операцій (13.04.2022, 18.04.2022) хірургічних обробок ран, остеосинтезу І V пальця правої кисті з приводу вогнепального осколкового поранення, вогнепального перелому з тимчасовим порушенням функцій кінцівки. Травма, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 26.05.2022 № 1537 діагноз та причинний зв`язок захворювання позивача: незміцнілий кістковий мозоль основної фаланги четвертого пальця правої кисті після операції (14.04.2022) - хірургічної обробки, металоостеосинтезу спицями з приводу її вогнепального перелому (13.04.2022) з тимчасовим порушенням функції правої верхньої кінцівки. Травма, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

26.06.2022 позивач направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби в ДШВ та Збройних Силах України.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 02.08.2022 № 3393 отримане поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно направлення військової частини № 694/2869 від 23.09.2022, ОСОБА_1 направлений на стаціонарне лікування.

Відповідно до направлення на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення придатності/непридатності до військової служби від 25.10.2022 № 1128 ОСОБА_1 направлений на медичний огляд.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 807/2 від 17.11.2022 поранення позивача не пов`язане з проходженням військової служби. У свідоцтві також зазначено, що постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статті 40-а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 2140 від 27.12.2022) встановлено: поранення: «Стійка контрактура міжфалангових суглобів четвертого пальця правої кисті після закритої репозиції, металооетеосинтезу (13.04.2022) з приводу вогнепального перелому (13.04.2022) проксимальної фаланги четвертого пальця правої кисті з незначним порушенням функції правої кисті», - ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Захворювання: «Ішемічна хвороба серця: атеросклероз вінцевих артерій (коронарографія від 2012 року); стан після коронарного шунтування (2012 рік): атеросклеротичний та післяінфарктний дрібновогнищевий (2010 рік) кардіосклероз; хронічна післяінфарктна аневризма лівого шлуночка; недостатність мітрального клапана першої стадії; повна блокада правої ніжки пучка Гіса; нечаста політопна надшлуночкова та шлуночкова екстрасистолія. СН-І зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (40%). Атеросклероз аорти. Гіпертонічна хвороба першої стадії, першого ступеня. Ризик дуже високий», - ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02.12.2022 № 175 головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву взводу резерву роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_3 , звільненого наказом начальника регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 29 листопада 2022 року № 63-рс відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку за п.п. б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби), вважати таким, що справи та посаду здав, і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 02.12.2022 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення - зі сніданку 02.12.2022.

ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.01.2023 № 1 надіслав лист голові медико-соціальної експертної комісії клініки АПД ВМКЦЗР, згідно якої просив відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та рядового складу органів внутрішніх справ» встановити групу та причину інвалідності, а також час настання інвалідності. Виписку з акту МСЕК про інвалідність надіслати у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відділ пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких категорій громадян.

Відповідно до направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) від 16.02.2023 ОСОБА_1 направлений на МСЕК з метою встановлення втрати працездатності у зв`язку із травмою, захворюванням, наявністю ознак інвалідністю, закінченням терміну інвалідності, переогляд, терміновий переогляд, продовження (не продовження) листа непрацездатності.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 012457 від 09.03.2023, відповідно до акта огляду МСЕК № 378 від 24.02.2023 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках - двадцять п`ять.

Листом від 20.10.2023 № С/16453 ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав ОСОБА_1 витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.09.2023 № 17/в.

Відповідно до цього витягу, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: «головному сержанту у відставці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), якого 02.12.2022 звільнено з військової служби та 09.03.2023 під час первинного жду органами МСЕК встановлено 25% втрати працездатності внаслідок поранення, в`язаного із захистом Батьківщини, що сталося 13.04.2022 (довідка МСЕК серія 12ААА 112457 від 09.03.2023). Згідно з п.п. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Заявника звільнено з військової служби 02.12.2022, а 09.03.2023 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

Позивач не погоджується із зазначеним вище висновком, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011) (тут й надалі на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами п.п. 7 п. 2 ст. 16 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Статтею 161 Закону №2011 визначений перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 162 Закону №2011 одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно з п. 2 ст. 163 Закону №2011 у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Пунктом 3 ст. 163 Закону №2011 визначено, що встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 163 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно з п. п. 8-9 ст. 163 Закону №2011 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідач у цій справі не заперечує, що поранення, яке отримав позивач 13.04.2022, пов`язане із виконанням позивачем обов`язків із захисту Батьківщини.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №975).

Відповідно до п. 3 Порядку №975 у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку №975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Згідно з п. 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку №975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Згідно з п. 15 Порядку №975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Суд установив, що позивача звільнено з військової служби 29.11.2022 та виключено з 02.12.2022 зі списків особового складу частини, а 09.03.2023, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, йому встановлена ступінь втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Відповідач наполягає на тому, що зазначене є підставою для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги.

Суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача з огляду на таке.

Суд встановив, що 26.06.2022 позивач направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби в ДШВ та Збройних Силах України.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 02.08.2022 № 3393 встановлено про отримання поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до направлення військової частини № 694/2869 від 23.09.2022 ОСОБА_1 направлений на стаціонарне лікування

Відповідно до направлення на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення придатності/непридатності до військової служби від 25.10.2022 № 1128 ОСОБА_1 направлений на медичний огляд.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02.12.2022 № 175 головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву взводу резерву роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_3 , звільненого наказом начальника регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 29.11.2022 № 63-рс відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку за п.п. б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби), вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 02.12.2022 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення зі сніданку 02.12.2022.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 807/2 від 17.11.2022 поранення позивача, не пов`язане з проходженням військової служби. У свідоцтві також зазначено, що постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статті 40-а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця протокол № 2140 від 27.12.2022 поранення: «Стійка контрактура міжфалангових суглобів четвертого пальця правої кисті після закритої репозиції, металооетеосинтезу (13.04.2022) з приводу вогнепального перелому (13.04.2022) проксимальної фаланги четвертого пальця правої кисті з незначним порушенням функції правої кисті», - ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Захворювання: «Ішемічна хвороба серця: атеросклероз вінцевих артерій (коронарографія від 2012 року); стан після коронарного шунтування (2012 рік): атеросклеротичний та післяінфарктний дрібновогнищевий (2010 рік) кардіосклероз; хронічна післяінфарктна аневризма лівого шлуночка; недостатність мітрального клапана першої стадії; повна блокада правої ніжки пучка Гіса; нечаста політопна надшлуночкова та шлуночкова екстрасистолія. СН-І зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (40%). Атеросклероз аорти. Гіпертонічна хвороба першої стадії, першого ступеня. Ризик дуже високий», - ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.01.2023 № 1 надіслав лист голові медико-соціальної експертної комісії клініки АПД ВМКЦЗР, згідно якої просив відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та рядового складу органів внутрішніх справ» встановити групу та причину інвалідності, а також час настання інвалідності. Виписку з акту МСЕК про інвалідність надіслати у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відділ пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких категорій громадян.

Відповідно до направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) від 16.02.2023 ОСОБА_1 направлений на МСЕК з метою встановлення втрати працездатності у зв`язку із травмою, захворюванням, наявністю ознак інвалідністю, закінченням терміну інвалідності, переогляд, терміновий переогляд, продовження ( не продовження) листа непрацездатності.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 012457 від 09.03.2023, відповідно до акта огляду МСЕК № 378 від 24.02.2023 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках 25.

Зважаючи на обставини цієї справи, суд обґрунтовано доходить висновку, що позивач об`єктивно не мав можливості отримання відповідної довідки МСЕК у строки, визначені законодавством, оскільки не мав змоги вплинути на строк направлення його на ВЛК та проведення ВЛК. Фактів зволікань з боку позивача щодо проходження ВЛК судом не встановлено.

Відтак, в цьому конкретному випадку позивач не має зазнавати негативних наслідків від того, що огляд не відбувся у межах тримісячного строку.

Між тим суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 15.11.2023 та у постанові від 15.12.2023 у справі № 380/2772/21, у якій склалися аналогічні відносини до відносин у цій справі, де Суд,зокрема, зазначив таке: «Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову).

Вищезазначене підтверджується позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 161/69/17 та від 12.03.2019 у справі №760/18315/16-а, в яких колегія суддів Верховного Суду дійшла обґрунтованого висновку, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об`єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду також сформулювала позицію щодо можливості поновлення преклюзивного строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними і не залежали від волі та дій особи, зокрема, у постановах від 20.06.2018 у справі № 553/1642/15-ц, від 29.08.2018 у справі № 755/17365/15-ц та від 20.03.2019 у справі № 456/450/16-ц, де зазначила, що строкові обмеження для реалізації особою свого майнового права без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними і не залежали від волі та дій такої особи, не є необхідним у правовій державі; таке обмеження буде непропорційним і неправомірним обмеженням прав особи та неправомірним втручанням у право на мирне володіння своїм майном та реалізації майнових прав.

Зважаючи на обставини цієї справи, Суд дійшов висновку, що позивач об`єктивно не мав можливості отримання відповідної довідки МСЕК у строки, визначені законодавством. Відтак в цьому конкретному випадку позивач не має зазнавати негативних наслідків від того, що огляд не відбувся до 28.05.2020.»

Крім того, суд звертає увагу на неоднозначність норми пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону №2011 у співставленні з п. 8 ст. 163 цього ж Закону, якщо в першому випадку визначений присічний строк - три місяці з дати звільнення з військової служби, то в другому випадку особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

При цьому, виходячи з приписів п. 3 Порядку №975 дата довідки медико-соціальної експертної комісії є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.

Оскільки позивач, в силу вимог п. 2 ст. 163 Закону №2011, є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, то п.п. 7 п. 2 ст. 16 Закону № 2011 суперечить п. 8 ст. 163 цього ж Закону.

Інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у рішенні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням виплати одноразової грошової допомоги, не наведено.

Враховуючи, встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте без врахування всіх обставин у справі, а тому не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2 КАС України, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо аргументів скаржника про втручання у дискреційні повноваження відповідача, то суд апеляційної інстанції зазначає, що за усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до п. 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи те, що права позивача порушені індивідуальним актом, прийнятим відповідачем за наслідками розгляду його заяви, тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування саме рішення Міністерства оборони, оформленого витягом з протоколу від 5.09.2023 № 17/в на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, встановленої п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як результат, для належного відновлення порушеного права позивача суд вважає за доцільне зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням висновків суду, та зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, внаслідок отриманої часткової втрати працездатності через отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони, оформленого витягом з протоколу від 5.09.2023 № 17/в на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, встановленої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ: 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням висновків суду, та зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 внаслідок отриманої часткової втрати працездатності через отримання травми, пов`язаної з захистом Батьківщини.

Судові витрати з сторін не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03.04.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна