Ухвала суду № 118141755, 03.04.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 квітня 2024 рокусправа № 380/6813/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви Фермерського господарства «Колодницька Вербина» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство «Колодницька Вербина» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

-№ 8226874/40693835 від 08.02.2023;

-№ 8226875/40693835 від 08.02.2023;

-№ 8226876/40693835 від 08.02.2023;

-№ 8226877/40693835 від 08.02.2023;

-№ 8226878/40693835 від 08.02.2023;

-№ 8226879/40693835 від 08.02.2023;

-№ 8226880/40693835 від 08.02.2023;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію податкові накладні фермерського господарства «Колодницька Вербина»:

-№ 202 від 29.12.2022 на загальну суму 179 244,13 грн в т.ч. ПДВ - 22 012,44 грн;

-№ 203 від 30.12.2022 на загальну суму 187 824,13 грн в т.ч. ПДВ - 23 066, 12 грн;

-№ 204 від 31.12.2022 на загальну суму 186 576, 13 грн в т.ч. ПДВ - 22 912, 86 грн;

-№ 1 від 02.01.2023 на загальну суму 372 060,26 грн в т.ч. ПДВ - 45 691,61 грн;

-№ 2 від 03.01.2023 на загальну суму 390 936,27 грн в т.ч. ПДВ - 48 009,72;

-№ 3 від 04.01.2023 на загальну суму 185 016,13 грн. в т.ч. ПДВ - 22 721,28 грн;

-№ 4 від 05.01.2023 на загальну суму 191 256,14 грн в т.ч. ПДВ - 23 487,60 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір")

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Позовна заява містить 7 позовних вимог немайнового характеру, а саме про визнання протиправними та скасування рішень.

Вказані вимоги позивача є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушеного права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.

З урахуванням положень частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", оскільки у цій справі позивачем позовну заяву подано в електронній формі через підсистему "Електронний суд", звертаючись до суду з даним позовом позивачеві належало сплатити 16 956,80 грн судового збору (2422,40 грн х 7).

Позивач долучив квитанцію про сплату судового збору від 18.03.2024 № 68913684 на суму 6056,00 грн.

Однак, заступник начальника відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) ОСОБА_1 склала довідку від 29.03.2024, з якої видно, що при внесенні даних, стосовно сплати судового збору (квитанція про сплату судового збору від 18.03.2024 № 68913684) за подання позовної заяви у справі № 380/6813/24 за позовом Фермерського господарства «Колодницька Вербина» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" надано інформацію про те, що "Номер платіжного документа вже внесений до бази даних" по справі № 380/5868/24, суддя Москаль Р.М., справа № 380/5871/24 суддя Кухар Н.А.

Отже, вказана квитанція про сплату судового збору від 18.03.2024 № 68913684 не підтверджує сплату судового збору саме за подання позовної заяви у справі № 380/6813/24.

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; ЄДРПОУ 38008294; банк одержувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, код банку отримувача (МФО) 899998; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 8226874/40693835 від 08.02.2023; № 8226875/40693835 від 08.02.2023; № 8226876/40693835 від 08.02.2023; № 8226877/40693835 від 08.02.2023; № 8226878/40693835 від 08.02.2023; № 8226879/40693835 від 08.02.2023; № 8226880/40693835 від 08.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 202 від 29.12.2022; № 203 від 30.12.2022; № 204 від 31.12.2022; № 1 від 02.01.2023; № 2 від 03.01.2023; № 3 від 04.01.2023; № 4 від 05.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані рішення оскаржені позивачем до ДПС України.

Рішеннями ДПС України від 24.02.2023 скаргу залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Згідно з висновками судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, з позовною заявою про визнання протиправними та скасування спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної позивач, повинен був звернутися протягом тримісячного строку з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги.

Проте із даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 29.03.2024, тобто після спливу тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.

Представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Заяву обґрунтовує тим, що не зважаючи на те, що штатна чисельність працівників фермерського господарства «Колодницька Вербина» складає 8 осіб, жоден із працівників не володіє професійними знаннями в галузі юриспруденції, достатніми для повного юридичного супроводу діяльності фермерського господарства, з огляду на що, уже на протязі тривалого часу юридичний супровід на підставі договорів про абонентське юридичне обслуговування здійснював адвокат ОСОБА_2 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 25.02.2022 ОСОБА_2 було призвано на військову службу по мобілізації, у зв`язку із чим, за заявою ОСОБА_2 його право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено. 15.02.2024 між фермерським господарством «Колодницька Вербина» та ОСОБА_2 укладений договір про абонентське юридичне обслуговування. В процесі передачі та ознайомлення зі станом справ ФГ «Колодницька Вербина» ОСОБА_2 встановлено, що фермерське господарство оскаржувало спірні рішення ГУ ДПС у Львівській області в адміністративному порядку, проте до суду із позовом про визнання описаних рішень протиправними і їх скасування не зверталося. Вважає, що запровадження військового стану є об`єктивною обставиною, яка створювала обмеження при зверненні до суду.

Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Щодо посилання позивача як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду - введення воєнного стану, то суд зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на позивача.

Отже, такі причини не можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Суд відхиляє повідомлені представником позивача твердження, що у головному підприємстві відсутня посада фахівця з юридичним досвідом, оскільки директор (керівник) підприємства не був позбавлений права працевлаштувати на товаристві відповідного працівника та/або укласти догорів з адвокатом, у т.ч. щодо судового захисту прав позивача.

У той же час, суддя враховує, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Натомість позивач не навів будь-яких конкретних обґрунтувань неможливості звернення до суду із вказаним позовом у встановлені законом строки, які могли б свідчити про поважність пропуску позивачем такого строку.

За таких обставин, суддя вважає, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави щодо поважності причин пропуску такого строку не є поважними для поновлення позивачеві пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1. Визнати неповажними причини пропуску Фермерським господарством «Колодницька Вербина» строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

3. Позовну заяву Фермерського господарства «Колодницька Вербина» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

4. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кедик М.В.