Рішення № 11813837, 07.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 жовтня 2010 року справа № 5020-9/399 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Северное проектно-конструкторское бюро” (198096, м. Санкт-Петербург, вул. Корабельна, буд. 6, корп.2, літера А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне російсько-українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

          за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони Російськой Федерациї (199160, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, 19)

про стягнення 27685570,88 російських рублів,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача - Смірнов Андрій Сергійович, довіреність б/н від 02.09.2009,

Басс Леонід Беніамінович довіреність б/н від 02.09.2009;

відповідача –Молчанов Антон Олександрович, довіреність б/н від 29.03.2010..

3 особи –не з’явився.

Суть спору. Відкрите акціонерне товариство „Северное проектно-конструкторское бюро” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне російсько-українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство” про стягнення 7056498,30 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2009 позовна заява прийнята до провадження та порушено провадження у справі № 5020-9/399.

25.05.2010 представниками позивача подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути суму боргу з відповідача за контрактом №3010 в розмірі 27685570,88 російських рублів. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконані умови контракту № 3010 від 24.05.2007 стосовно оплати робіт.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, зміна позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв цю заяву до розгляду.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що факт належного виконання позивачем робіт та факт відсутності оплати відповідачем не заперечується, однак здійснення оплати неможливо в зв’язку із невиконанням Міністерством оборони Російської Федерації робіт за держоборонзамовленням за контрактом № 4199011 від 20.12.1999 (т.2 а.с.132-134).

Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2010 заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства оборони Російської Федерації. Представники позивача клопотання підтримали.

Ухвалою від 15.07.2010 суд визнав за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони Російської Федерації.

Від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, третьою особою надані суду заперечення, в яких зазначено, що Міністерство оборони не є стороною по контракту № 3010 від 24.05.2007 та не має згідно його умов будь-яких грошових зобов’язань відносно позивача, тому просить виключити Міністерство оборони Російської Федерації з числа третіх осіб.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, виходячи з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, в тому числі і позицію Міністерства оборони Російської Федерації щодо предмету спору, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд неодноразово зупиняв провадження у справі у зв’язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду, оскільки позивач та третя особа є іноземними суб’єктами господарювання.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України "Про судоустрій України", пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

24.05.2007 між Федеральним державним унітарним підприємством «Северное проектно-конструкторское бюро», правонаступником якого відповідно до п.п.1.1 статті 1 статуту є Відкрите акціонерне товариство «Северное проектно-конструкторское бюро»(далі за текстом –Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство»(далі за текстом –Замовник, Відповідач) був укладений контракт №3010 (далі за текстом –Контракт), відповідно до пункту 1 якого Виконавець зобов’язується виконати та здати Замовникові, а останній зобов’язується прийняти та сплатити дослідно-конструкторську роботу за темою «Корегування технічного проекту замовлення 2002».

Згідно з пунктом 2 Контракту підставою для його укладення є тактико-технічне завдання від 18.01.2007, затверджене Головнокомандувачем ВМФ РФ.

Документація, що розробляється за контрактом, розсилається відповідно до умов пункту 5 Контракту до ГТУ ВМФ РФ та ФДУ «1 ЦНИИ Минобороны России»по одному екземпляру.

Пунктом 8 Контракту встановлено, що результати робот, отримані Виконавцем в ході виконання даного контракту, є федеральною власністю.

Відповідно до пункту 28 Контракту оплата вартості виконаних робіт за винятком виданого авансу здійснюється Замовником на підставі рахунку Виконавця, який пред’являється з оригіналом фінансового акту про приймання роботи, узгодженим з 699 ВП МО РФ.

Згідно з умовами пункту 31 Контракту у випадку зупинення виконання розпочатого Виконавцем завдання за рішенням Замовника, останній сплачує фактичні витрати за виконаним обсягом робіт на момент зупинення виконання.

Виконання зобов’язань Позивача за вказаним контрактом підтверджується актом технічного приймання, підписаним представниками Замовника та Виконавця та узгодженим з 1 ЦНИИ Міністерства оборони Росії, та оформленням фінансового акту здачі-приймання, узгодженого з 699 ВП МО РФ. Замовник протягом 15 днів зі дня отримання акту здачі-приймання зобов’язаний надіслати Виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 33 Контракту).

Додатковою угодою №1 від 30.08.2007, протоколом узгодження ціни №3010/2 та відомістю виконання, складеними та підписаними Позивачем та Відповідачем, виконання та приймання робіт за Контрактом здійснюється трьома етапами. Відповідно до додаткової угоди №1 від 30.08.2007, протоколу узгодження ціни №3010/2, акту №35 здачі-приймання робіт та відомості виконання, вартість виконаних Позивачем робіт за етапом №1 Контракту складає 19705030 російських рублів (т. 1 а.с.41-46).

Листом №06-134/117 від 29.11.2007 Позивачем на адресу Відповідача був надісланий акт №35 здачі-приймання робіт за етапом №1 відомості виконання за Контрактом, підписаний Позивачем та 699 Військовим представництвом Міністерства оборони Російської Федерації (699 ВП МО РФ). Зазначений акт №35 було отримано Відповідачем своєчасно, проте, від підписання даного акту або надання мотивованої відмови Відповідач ухилився (т.1 а.с. 47).

Листом №29-1989 від 14.12.2007 Відповідач повідомним Позивачеві про зупинення робіт за замовленням 2002 та висловив прохання щодо надання документів, які підтверджують розмір фактичних витрат, здійснених Позивачем до зупинення вказаних робіт (т.1 а.с. 48).

Позивач листом №06-134/117 від 28.01.2008 надіслав Відповідачеві акт №52 здачі-приймання робіт (за фактичними витратами) по етапу №3 Контракту, додаючи також протокол узгодження ціни за фактичними витратами та докази, що підтверджують витрати Позивача, здійснені ним до зупинення робіт, в обсязі 7980540,88 російських рублів(т.1 а.с. 50-61) .

13.07.2009 між Позивачем та Відповідачем був складений та підписаний акт інвентаризації незавершеного виробництва за Контрактом, яким вартість фактично виконаних Позивачем робіт за етапом №1 складає 19705030,0 російських рублів, за етапом №3 –7980540,88 російських рублів(т.1 а.с. 62) .

Листами №06-134/788 від 04.05.2008, №04/1142А від 04.08.2009 Позивач звертався до Відповідача з проханням сплатити вартість робіт етапу №1 та витрат за етапом №3; проте, Відповідач залишив зазначені листи поза увагою, оплату вказаних робіт на вимогу Позивача не здійснив (т.1 а.с.63, 65-66).

Викладене стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Суд визнає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Северное проектно-конструкторское бюро»такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.20 Конвенції про надання правової допомоги та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 (зі змінами та доповненнями), ратифікованої Україною та Російською Федерацією, позови до юридичних осіб пред’являються до судів Договірної Сторони, на території якої находиться орган управління юридичної особи.

Суди Договірної Сторони компетентні також у випадку, коли на її території здійснюється торгівельна, промислова або інша господарська діяльність підприємства відповідача (пункт «а»ч.2 ст.20 Конвенції про надання правової допомоги та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993).

Враховуючи той факт, що орган управління Відповідача розташований в Україні у м.Севастополі, а господарська діяльність здійснюється Відповідачем у зазначеному населеному пункті, компетентним судом за позовом ВАТ «Северное проектно-конструкторское бюро» - резидента Росії –до ТОВ СРУП «ССЗ «Лазарєвське Адміралтейство»- резидента України –є господарський суд міста Севастополя.

Виходячи зі змісту пункту 1 Контракту, за своїми об’єктивними ознаками він є договором підряду на проведення проектних робіт, отже, до спорів, що виникають при виконанні даного Контракту, застосовуються відповідні положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст.889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем як Виконавцем за вказаним Контрактом зобов’язання щодо виконання проектних робіт за темою «Корегування технічного проекту замовлення 2002»по етапам №1 та №3 було виконано своєчасно та належним чином, проте Відповідач, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.889 Цивільного кодексу України, п.п.1, 25, 31 Контакту, вартість виконаних Позивачем робіт не сплатив, зазначені обставини не заперечуються також й самим Відповідачем.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в часині першій статті 193 ГК України.

З вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги ВАТ «Северное проектно-конструкторское бюро»є обґрунтованими.

Щодо посилань Відповідача на причинно-наслідковий зв'язок між неможливістю виконання ним зобов’язань за Контрактом до виконання відповідних зобов’язань Міністерством оборони Російської Федерації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту п.п.3, 8, 33 Контракту дійсно вбачається, що фінансування дослідно-конструкторських робіт, здійснених Позивачем, здійснюється за рахунок федерального бюджету Російської Федерації відповідно до умов Державного оборонного замовлення Російської Федерації та контракту №4199011 від 20.12.1999, а Міністерство оборони Російської Федерації є одержувачем результатів вказаних проектних робіт.

Дані факти підтверджуються також змістом п.п.3.1, 5.4, 6, 7 рішення Військово-Морського Флоту та Російського агентства з суднобудівництва №714/131/3602 від 06.06.2002 «Про порядок та строки завершення комплексного ремонту з модернізаційними роботами великого протичовного корабля проекту 11346 заводський №2002 «Очаков»та пункту 6.6.11 Додаткової угоди від 02.03.2007 до контракту №4199011 від 20.12.1999, укладеної між ТОВ СРУП «ССЗ «Лазарєвське Адміралтейство»та Міністерством оборони Російської Федерації.

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 03.08.2009, залишеним без змін постановою Дев'ятого арбітражного апеляційного суду від 15.10.2009 та постановою Федерального арбітражного суду Московського округу від 18.01.2010, в позові ТОВ СРУП «ССЗ «Лазарєвське Адміралтейство»до Міністерстваоборони Російської Федерації про стягнення заборгованості в розмірі 401355486,91 російських рублів відмовлено, а зазначені грошові кошти Міністерством оборони Російської Федерації на користь Відповідача не сплачені до даного часу (т.2 а.с. 135-145).

Проте, факт несплати Міністерством оборони Російської Федерації належних Відповідачеві грошових коштів не є обставиною, що звільнює Відповідача від виконання зобов’язань за Контрактом.

Отже, оскільки Відповідач є зобов’язаною стороною (Замовником) у спірних правовідносинах за Контрактом, саме він несе відповідальність на належне та своєчасне виконання прийнятих ним господарських зобов’язань.

Крім того, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України також встановлено, що відсутність необхідних коштів у боржника не є надзвичайною та непереборною обставиною, існування якої звільнює його від виконання відповідних зобов’язань; докази наявності підстав, що свідчили б про прострочення кредитора –Позивача –та надавали Відповідачеві можливість відстрочення виконання зобов’язань відповідно до умов ч.3 ст.613 Цивільного кодексу України, відсутні.

Таким чином, оскільки заборгованість в розмірі 27685570,88 російських рублів за контрактом №3010 від 24.05.2007р. на момент пред’явлення позову та під час розгляду справи підтверджується документально, а обсяг вказаної заборгованості Відповідачем не заперечується, зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача, тому позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.49,82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство»(Україна, м.Севастополь, вул.Героїв Севастополя, 13, код ЕДРПОУ 30394016, р/р №26007110100009 в ПАТ «ВАБ Банк»МФО 380547, р/р №2600800016464 в ПАТ «Укрэксимбанк» МФО 384986) на користь Відкритого акціонерного товариства «Северное проектно-конструкторское бюро»(Росія, м.Санкт-Петербург, вул.Корабельна, 6, корп.2, литера А, ЗКПО 07505654, ІНН 7805016052, КПП 783450001, ОГРН 1089847308077, р/р №40702810915000003788 в ВАТ «Банк ВТБ Северо-Запад»м.Санкт-Петергбург, кор./р №30101810200000000791 БІК 044030791) заборгованість в розмірі 27685570 російських рублів 88 копійок.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство»(Україна, м.Севастополь, вул.Героїв Севастополя, 13, код ЕДРПОУ 30394016, р/р №26007110100009 в ПАТ «ВАБ Банк»МФО 380547, р/р №2600800016464 в ПАТ «Укрэксимбанк» МФО 384986) на користь Відкритого акціонерного товариства «Северное проектно-конструкторское бюро»(Росія, м.Санкт-Петербург, вул.Корабельна, 6, корп.2, литера А, ЗКПО 07505654, ІНН 7805016052, КПП 783450001, ОГРН 1089847308077, р/р №40702810915000003788 в ВАТ «Банк ВТБ Северо-Запад»м.Санкт-Петергбург, кор./р №30101810200000000791 БІК 044030791) 25736,0 грн., в т.ч. державне мито в розмірі 25500,0 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,0 гривень

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 12.10.2010.