Рішення № 11813687, 20.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 вересня 2010 року справа № 5020-12/184-2/159

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ікс-оїл”

                    (вул. Фрунзе, 52 “А”, кв. 66, м. Бахчисарай, 98400)

до:                     Приватного підприємства “С.Т.К. Капітель”

(пр. Ген. Острякова, 171, кв. 1, м. Севастополь, 99055)

про:                     стягнення 54 869,01 грн.,

          Суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача –не з’явився, ТОВ „Ікс-оїл”,

відповідача –не з’явився, ПП “С.Т.К. Капітель”.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ікс-оїл” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства “С.Т.К. Капітель” (далі – відповідач) про стягнення 54 869,01 грн., з яких: основна заборгованість –42800,00 грн., пеня –4981,21 грн., 3% річних –1737,80 грн., збитки від інфляції –5350,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого за договором № 02 від 05.01.2009 товару.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 48) позовні вимоги визнав частково, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 4981,21 грн. просив відмовити з посиланням на те, що вказана штрафна санкція не передбачена умовами договору № 02 від 05.01.2009, а також просив розглянути справу у відсутності представника відповідач за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю “Ікс-оїл” (Продавець) та приватним підприємством “С.Т.К. Капітель” (Покупець) було укладено договір № 02 (далі – Договір) (а.с. 9).

Відповідно до розділу 1 Договору у порядку та на умовах даного Договору продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар, найменування та характеристики якого приведені у пункті 1.2 Договору, а саме цемент ШПЦ 400.

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору він вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими сторонами і діє до 31.12.2009.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 49800,00 грн., що підтверджується копіями накладних, які долучені до матеріалів справи (а.с. 10-11).

Вказані накладні скріплені печаткою відповідача та підписані уповноваженим представником відповідача за довіреністю (а.с. 12).

Зобов’язання з постачання товару виконувались позивачем належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим заборгованість останнього перед позивачем станом на момент вирішення спору склала 42800,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою-другою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.2 Договору покупець зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності даним Договором здійснити оплату у безготівковій формі на поточний рахунок продавця за товар у розмірі, який встановлений пунктом 2.4 Договору.

Згідно з пунктом 2.4 Договору загальна вартість товарів, які продаються визначається відповідно накладним.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у розмірі 42800,00 грн.

Станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 42800,00 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1737,80 грн. за період з 22.01.2009 по 30.05.2010 та збитки від інфляції у розмірі 5350,00 грн. за період з лютого 2009 по травень 2010 року.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі –Кодексу) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою статті 546 Кодексу передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки договір № 02 від 05.01.2009, укладений між сторонами спору, не містить положення відносно відповідальності сторін у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, а також договором не встановлений розмір неустойки і іншої угоди з цього приводу сторонами не укладалося, вимога позивача відносно стягнення суми пені у розмірі 4981,21 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “С.Т.К. Капітель” (99055, м.Севастополь, пр. Ген. Острякова, 171, кв. 1, код ЄДРПОУ 33647083, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ікс-оїл” (98400, м.Бахчисарай, вул. Фрунзе, 52 “А”, кв. 66, код ЄДРПОУ 32148807, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 42800,00 грн. (сорок дві тисячі вісімсот грн. 00 коп.), 3% річних у розмірі 1737,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять сім грн. 80 коп.), збитки від інфляції у розмірі 5350,00 грн. (п’ять тисяч триста п’ятдесят грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 498,88 грн. (чотириста дев’яноста вісім грн. 88 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 214,58 грн. (двісті чотирнадцять грн. 58 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя підпис                                         Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 27.09.2010