Рішення № 11813321, 29.06.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2010 р.                                                                      Справа №21/94

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, м. Миргород, Полтавська область, 37600

до Комунального підприємства «Миргородське управління капітального будівництва», 37600 м. Миргород, вул. Старосвітська, 22/5.

про стягнення 6242,57 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: Новицька Т.А. дов. №1 від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 6242,57грн., в т.ч. 5660,51грн. - сума основного боргу, 318,63грн. - пеня, 216,55грн. - інфляційні нарахування та 46,88грн. –3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягає та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги та штрафні санкції.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд зваживши, що для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача згідно положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

11 жовтня 2004 року між ОКВПТГ "Миргородтеплоенерго" (виробником) та Комунального підприємства «Миргородське управління капітального будівництва»(споживачем) було укладено договір за № 287 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, згідно з яким виробник взяв на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах до точки розподілу, а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором та додатками до нього, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а у разі їх відсутності за нормами споживання згідно затверджених обласною державною адміністрацією тарифів.

За п.п. 6.7.1, 6.7.2 Договору оплата за опалення становить 3,24 грн. з ПДВ за 1 кв. м. опалювальної загальної площі будівлі в місяць. Площа будівель споживача складає 46,0 кв. м. Плата за місяць складає 149,04 грн. з ПДВ.

У зв'язку зі зміною тарифів на послуги теплопостачання відповідно до Рішення Полтавської обласної ради від 27.03.2009 року сторонами укладено Додаткову угоду від 06.04.2009 року до Договору про зміну тарифу, на підставі чого оплата за опалення склала 15,31 грн. з ПДВ за 1 кв. м. опалювальної загальної площі будівлі в місяць. Плата за місяць 946,13 грн. з ПДВ. Окрім того, було цією Додатковою угодою було змінено площу споживача, яка становить 61,8 кв.м.

Виходячи з п. 6.5 Договору оплата рахунків відповідачем проводиться не пізніше 10 числа звітного місяця.

Як свідчить розрахунок позивача, договірні зобов'язання в частині оплати отриманої теплової енергії відповідачем належним чином не виконувались внаслідок чого утворилась заборгованість. В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, який засвідчує заборгованість відповідача станом на 20.05.2010 року в розмірі 5660,51 грн.

Заперечень щодо розміру заявленого позивачем боргу за поставлену теплову енергію відповідач не надав.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманої теплової енергії.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 5660,51 грн. за період з 01.10.2009 року по 20.05.2010 року, тому вони підлягають задоволенню.

Виходячи зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника сплатити грошову суму на вимогу кредитора урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Сторонами узгоджено в п. 7.2 Договору, що відповідач, в разі несвоєчасної оплати використаної теплової енергії, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідачем заявлено до стягнення 318,63 грн. пені за період з 11.11.2009 року по 20.05.2010 року.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідачем перевищено межі цього строку. Таким чином, до стягнення підлягає 318 грн. 63 коп. пені за період з 11.11.2009 року по 20.05.2010 року, розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні витрати за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які складають: інфляційних витрати з жовтня 2009 року по квітень 2010 року - 216 грн. 55 коп.; 3% річних за період з 11.11.2009 року по 20.05.2010 року (191 днів прострочки) - 46 грн. 88 коп. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Миргородське управління капітального будівництва»( вул. Старосвітська, 22/5, м. Миргород, Полтавська область, 37600, р/р 26008100152815 в ПОД «Райффанзен банк «Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 30068864) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго"( пров. Луговий, 11, м. Миргород, Полтавська область, 37600, р/р 26004054503048 в ПРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 25682207) 5660,51 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію; 318,63 грн. –пені; 216,55 грн. - інфляційні нарахування; 46,88 грн. –3% річних; 102грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили..

Суддя Тимченко Б.П.